10. Методологічне значення взаємозв’язку рівнів соціологічного знання.

До емпіричного знання належить фактуально фіксоване знання, а до теоретичного – знання універсальне. Як і всі науки, соціологія є наукою емпіричною, тобто спирається на факти.

Побудова теорії завжди розпочинається з конкретного цілого, даного у живому спогляданні та емпіричному уявленні. Ця фаза побудови теорії включає виокремлення найбільш істотних властивостей, зв'язків та відносин досліджуваних об'єктів. Вона відома як сходження від конкретного до абстрактного. Перехід до теоретичного знання або побудову наукової теорії можна умовно розділити на три етапи, кожний з яких включає кілька специфічних структур.

Перший етап – це побудова системи гіпотетичного теоретичного знання (парадигми, поняттєвого апарату, логіки відносин між поняттями, операціоналізації та переведення понять у змінні величини).

Другий етап – це визначення методології отримання емпіричної інформації та аналізу емпіричних даних.

Третій етап – це інтерпретація результатів дослідження у світлі прийнятих раніше гіпотетичних теоретичних побудов, оцінка логічної та емпіричної структури теорії у світлі релевантності емпіричної інформації щодо цих побудов.

Емпіричне та теоретичне соціологічне дослідження, здійснюване на підставі наукових теоретичних принципів, постає як певні етапи в отриманні прикладного соціологічного знання. Прикладне соціологічне знання, в свою чергу, слугує розвиткові теорії і має безпосередній вихід у практику.

На підставі теоретичного та емпіричного вивчення різних соціальних систем соціологія може давати цінні практичні рекомендації та обґрунтовані прогнози. Практична реалізація рекомендацій постає як соціально-інженерна функція (соціальна інженерія) соціологічного знання.

М іж різними сферами соціологічного знання існує взаємний зв'язок:

Методологічне забезпечення соціологічного дослідження включає до себе:

1. Розробку дослідницького проекту.

2. Репрезентацію даних – виявлення формальної структури, яка найбільш адекватно відображає поняття, які належить використати у дослідженні.

3. Аналіз даних, що включає:

– аналіз зв'язків та відносин між змінними;

– висновки стосовно кореляцій, причин, результатів, тенденцій тощо;

– використання комп'ютерів для подання результатів дослідження у графічній або табличній формі.

Аналіз первинної соціальної інформації будують відповідно до прийнятої парадигми. Він покликаний встановити рівні статистичної залежності та значимості змінних, включених до певної системи.

Інтерпретацію даних статистичного аналізу здійснюють відповідно до таких компонентів теорії, як парадигма, аксіома, судження та гіпотези. Наслідками інтерпретації можуть бути підтвердження, перегляд або спростування теорії.

Оцінку теорії здійснюють виходячи з двох критеріїв – ефективності та перевірюваності.

Ефективність пов'язана з масштабністю охоплення, логічністю структури та іншими компонентами дослідження.

Теоретична перевірюваність теорії пов'язана із зіставленням отриманих результатів дослідження з вихідними принципами прийнятої парадигми. Емпірична перевірюваність означає зіставлення наслідків теорії з емпіричною інформацією. В практиці наукових досліджень виокремлюють три типи теорії за їхньою перевірюваністю: часткові теорії, які є первинним результатом узагальнення емпіричної інформації; теорії, які включають абстрактні поняття та твердження і не допускають емпіричної інтерпретації; теорії, які стосуються великих класів однорідних явищ та процесів з різних сфер навколишньої реальності.