4. Особливості застосування методу наукового пізнання в предметному полі соціології

В соціології, як і у будь-якій іншій науці, є такі головні компоненти – знання та засоби його отримання. Перший компонент – соціологічне знання – включає до себе знання про знання (методологічне знання) та знання про предмет. Другий компонент – це окремі методи та власне соціологічне дослідження.

Знання про предмет – це спеціально побудовані класифікації або типології, концептуальні або математичні моделі, гіпотези та теорії, статистичні дані.

В соціології застосовують частково-наукові методи (наприклад, опитування) та загальнонаукові (наприклад, статистичні).

Методи в соціології – це засоби отримання та систематизації наукового знання про соціальну реальність. Вони включають до себе принципи організації пізнавальної (дослідницької) діяльності, регулятивні норми або правила, сукупність прийомів та способів дії, послідовність або порядок (схему чи план) дій.

Метод наукового пізнання забезпечує в процесі соціологічного дослідження отримання знань, які характеризуватимуться такими ознаками : Обгрунтованість , Експліцитність – знання може виражатися у явному для для інших суб’єктів вигляді, Загальнозначущісь , Референтність – можемо мати знання про знання, Системність – це здатність знання бцти вписаним без суперечності в систему знання.

Саме цей метод поділяється на 2 рівні ( емпіричний і теоретичний) з допомогою яких здійснюється соціологічне дослідження.

5. Специфіка соціологічного дослідження

Соціологічне дослідження згідно із визначенням енциклопедії – визначається в соціології як система логічно послідовних методологічних, методичних і організаційно - технічних процедур, спрямованих на отримання точних об’єктивних знань про об’єкт дослідження.

Підготовка соціологічного дослідження — досить складний процес, насичений різними видами робіт, науковими процедурами й операціями. Тому його організаторам необхідно заздалегідь потурбуватись про надійність теоретичної основи дослідження, продумати його загальну логіку, розробити відповідні методичні документи щодо збирання первинної соціологічної інформації, сформувати дослідницьку групу з людей, що знаються на практичних питаннях досліджуваної проблеми та мають певні знання й хист до осмислення соціальних явищ і процесів, аналізу соціологічних даних.

Розпочинати соціологічне дослідження слід тоді, коли є впевненість у тому, що весь обсяг підготовчих робіт виконано відповідно до вимог, які висуваються до нього.

Специфіка соціологічних досліджень відображає також особливості тих категорій, що визначають сутність і зміст їх організації та проведення, а саме таких, як "методологія", "методика", "техніка", "технологія" і "процедура" соціологічного дослідження.

Соціальна реальність детермінує дії людини у суспільстві, її життєвий вибір, пропонуючи певні алгоритми поведінки.

Соціальний підхід розкривається у переліку специфічних можливостей :

1. Можливість конструювати цілісний вимірювання соціального явища на основі вивчення та аналізу одиничних випадків соціальної реальності. П. Гербер : «суть соціологічного підходу полягає у вмінні побачити загальне в одиничному, вмінні об’єктивувати соціальні стандарти поведінки на основі вивчення вчинків окремих індивідів, адже соціологія як наука досліджує детермінуючу здатність суспільства у сфері когнітивного, емоційного та діяльнісного досвіду.

2. Можливість помічати нетипове, нестандартне, незвичне у банальному

3. Можливість виокремлювати індивідуальне з соціального контексту