
- •Соціологічне дослідження як вид соціально – наукового пізнання.
- •2.Методологічне обґрунтування соціологічного дослідження.
- •Методи Способи збирання та аналізу інформації про соціологічні факти
- •Техніки
- •3.Наукове пізнання, його сутність, структура і методи.
- •Особливості застосування методу наукового пізнання в предметному полі соціології
- •5. Специфіка соціологічного дослідження
- •6. Типи соціологічних досліджень
- •7. Еврестичність соціологічного знання. Поняття методології. Принципи наукової методології.
- •8. Рівні соціологічного знання та специфіка методології емпіричного дослідження.
- •9. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання. Структура соціологічного знання.
- •10. Методологічне значення взаємозв’язку рівнів соціологічного знання.
- •16. Поняття соціального процесу, соціальних змін та соціального розвитку.
- •20. Структура та функції програми соціологічного дослідження
- •21. Структура робочого плану соціологічного дослідження.
- •22. Основні типи соціологічного дослідження. Специфіка побудови програми дослідження залежно від його типу.
- •23. Гіпотеза – головний методологічний інструмент соціологічного дослідження.
- •25. Залежність типу соціологічного дослідження від наявності та типу основних гіпотез (стратегічний план дослідження)
- •29. Вибірковий метод у соціологічному дослідженні. Генеральна та вибіркова сукупність.
- •30. Репрезентативність вибірки. Помилки репрезентативності.
- •31. Типи вибірок. Види відбору.
- •32. Типові помилки та труднощі в організації прикладного соціологічного дослідження.
- •33. Поняття методу, техніки, методики та процедури соціологічного дослідження.
- •34. Логічні дії (операції) дослідження (абстрагування, ідеалізація, аналогія, формалізація, аналіз та синтез, дедукція та індукція, класифікація та типологія).
- •31. Загальнонаукові методи в предметному полі соціології. Класичні приклади їх застосування.
- •32. Спостереження, опис, вимірювання. Класичні приклади їх застосування.
- •33. Експеримент та моделювання. Класичні приклади їх застосування.
- •34. Порівняльна характеристика пізнавальних можливостей основних методів соціологічного дослідження.
- •35. Кількісні та якісні методи дослідження: порівняльна характеристика.
- •36. Опитування як метод збирання соціологічної інформації. Історія становлення методу. Пізнавальні можливості.
- •37. Види опитувань.
- •38. Особливості, переваги та недоліки методу опитування. Труднощі та типові помилки.
- •76. Телефонне опитування.
- •77. Поштове опитування
- •78. Експертне опитування
- •80. Соціометричне опитування. Сіткові методи
- •44. Класифікація запитань.
- •38. Модель істинної оцінки. Методи оцінки надійності й достовірності шкали. Взаємозв’язок між надійністю та достовірністю вимірювання
- •40. Параметри основних шкал вимірювання соціальних характеристик
- •42.Шкала Гутмана
- •43.Шкала л.Терстоуна
- •45. Шкала Богардуса.
- •48. Методи порівняльного шкалювання
- •50. Помилки вимірювання. Потенційні джерела помилок вимірювання (систематичні та випадкові)
- •59. Документ як джерело інформації про соціальні явища та процеси.
- •61. Клсичні методи аналізу документів
- •63. Джерелоа документальної інформації класифікація документів.
- •64. Особливості, переваги та недоліки методу аналізу документів. Типові помилки.
- •65. Контент-аналіз: історія методу (вітчизняний досвід).
- •66. Контент-аналіз: історія методу (зарубіжний досвід).
- •67.Контент-аналіз: сутність, етапи, процедура методу.
- •91. Соціолінгвістичний підхід: суть, специфіка.
- •92. Психосимантичнй підхід: суть, специфіка.
- •74.Методи та методики практичного втілення психосимантичного підходу.
- •81,82,83Особливості методології якісного дослідження: теоретичні джерела, пізнавальні можливості.
- •84. Порівняльний аналіз стратегій якісної і кількісної методологій.
- •77. Огляд окремих методів та методик якісних досліджень.
- •78.Потенційні джерела первиних матеріалів для якісного дослідження.
- •88. Візуальне даслідження
- •89. Проективне дослідження.
- •86. Біографічний метод.
- •120. Основні твердження Кодексу професiйної етики соціолога
Особливості застосування методу наукового пізнання в предметному полі соціології
В соціології, як і у будь-якій іншій науці, є такі головні компоненти – знання та засоби його отримання. Перший компонент – соціологічне знання – включає до себе знання про знання (методологічне знання) та знання про предмет. Другий компонент – це окремі методи та власне соціологічне дослідження.
Знання про предмет – це спеціально побудовані класифікації або типології, концептуальні або математичні моделі, гіпотези та теорії, статистичні дані.
В соціології застосовують частково-наукові методи (наприклад, опитування) та загальнонаукові (наприклад, статистичні).
Методи в соціології – це засоби отримання та систематизації наукового знання про соціальну реальність. Вони включають до себе принципи організації пізнавальної (дослідницької) діяльності, регулятивні норми або правила, сукупність прийомів та способів дії, послідовність або порядок (схему чи план) дій.
Метод наукового пізнання забезпечує в процесі соціологічного дослідження отримання знань, які характеризуватимуться такими ознаками : Обгрунтованість , Експліцитність – знання може виражатися у явному для для інших суб’єктів вигляді, Загальнозначущісь , Референтність – можемо мати знання про знання, Системність – це здатність знання бцти вписаним без суперечності в систему знання.
Саме цей метод поділяється на 2 рівні ( емпіричний і теоретичний) з допомогою яких здійснюється соціологічне дослідження.
5. Специфіка соціологічного дослідження
Соціологічне дослідження згідно із визначенням енциклопедії – визначається в соціології як система логічно послідовних методологічних, методичних і організаційно - технічних процедур, спрямованих на отримання точних об’єктивних знань про об’єкт дослідження.
Підготовка соціологічного дослідження — досить складний процес, насичений різними видами робіт, науковими процедурами й операціями. Тому його організаторам необхідно заздалегідь потурбуватись про надійність теоретичної основи дослідження, продумати його загальну логіку, розробити відповідні методичні документи щодо збирання первинної соціологічної інформації, сформувати дослідницьку групу з людей, що знаються на практичних питаннях досліджуваної проблеми та мають певні знання й хист до осмислення соціальних явищ і процесів, аналізу соціологічних даних.
Розпочинати соціологічне дослідження слід тоді, коли є впевненість у тому, що весь обсяг підготовчих робіт виконано відповідно до вимог, які висуваються до нього.
Специфіка соціологічних досліджень відображає також особливості тих категорій, що визначають сутність і зміст їх організації та проведення, а саме таких, як "методологія", "методика", "техніка", "технологія" і "процедура" соціологічного дослідження.
Соціальна реальність детермінує дії людини у суспільстві, її життєвий вибір, пропонуючи певні алгоритми поведінки.
Соціальний підхід розкривається у переліку специфічних можливостей :
Можливість конструювати цілісний вимірювання соціального явища на основі вивчення та аналізу одиничних випадків соціальної реальності. П. Гербер : «суть соціологічного підходу полягає у вмінні побачити загальне в одиничному, вмінні об’єктивувати соціальні стандарти поведінки на основі вивчення вчинків окремих індивідів, адже соціологія як наука досліджує детермінуючу здатність суспільства у сфері когнітивного, емоційного та діяльнісного досвіду.
Можливість помічати нетипове, нестандартне, незвичне у банальному
Можливість виокремлювати індивідуальне з соціального контексту