
- •Соціологічне дослідження як вид соціально – наукового пізнання.
- •2.Методологічне обґрунтування соціологічного дослідження.
- •Методи Способи збирання та аналізу інформації про соціологічні факти
- •Техніки
- •3.Наукове пізнання, його сутність, структура і методи.
- •Особливості застосування методу наукового пізнання в предметному полі соціології
- •5. Специфіка соціологічного дослідження
- •6. Типи соціологічних досліджень
- •7. Еврестичність соціологічного знання. Поняття методології. Принципи наукової методології.
- •8. Рівні соціологічного знання та специфіка методології емпіричного дослідження.
- •9. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання. Структура соціологічного знання.
- •10. Методологічне значення взаємозв’язку рівнів соціологічного знання.
- •16. Поняття соціального процесу, соціальних змін та соціального розвитку.
- •20. Структура та функції програми соціологічного дослідження
- •21. Структура робочого плану соціологічного дослідження.
- •22. Основні типи соціологічного дослідження. Специфіка побудови програми дослідження залежно від його типу.
- •23. Гіпотеза – головний методологічний інструмент соціологічного дослідження.
- •25. Залежність типу соціологічного дослідження від наявності та типу основних гіпотез (стратегічний план дослідження)
- •29. Вибірковий метод у соціологічному дослідженні. Генеральна та вибіркова сукупність.
- •30. Репрезентативність вибірки. Помилки репрезентативності.
- •31. Типи вибірок. Види відбору.
- •32. Типові помилки та труднощі в організації прикладного соціологічного дослідження.
- •33. Поняття методу, техніки, методики та процедури соціологічного дослідження.
- •34. Логічні дії (операції) дослідження (абстрагування, ідеалізація, аналогія, формалізація, аналіз та синтез, дедукція та індукція, класифікація та типологія).
- •31. Загальнонаукові методи в предметному полі соціології. Класичні приклади їх застосування.
- •32. Спостереження, опис, вимірювання. Класичні приклади їх застосування.
- •33. Експеримент та моделювання. Класичні приклади їх застосування.
- •34. Порівняльна характеристика пізнавальних можливостей основних методів соціологічного дослідження.
- •35. Кількісні та якісні методи дослідження: порівняльна характеристика.
- •36. Опитування як метод збирання соціологічної інформації. Історія становлення методу. Пізнавальні можливості.
- •37. Види опитувань.
- •38. Особливості, переваги та недоліки методу опитування. Труднощі та типові помилки.
- •76. Телефонне опитування.
- •77. Поштове опитування
- •78. Експертне опитування
- •80. Соціометричне опитування. Сіткові методи
- •44. Класифікація запитань.
- •38. Модель істинної оцінки. Методи оцінки надійності й достовірності шкали. Взаємозв’язок між надійністю та достовірністю вимірювання
- •40. Параметри основних шкал вимірювання соціальних характеристик
- •42.Шкала Гутмана
- •43.Шкала л.Терстоуна
- •45. Шкала Богардуса.
- •48. Методи порівняльного шкалювання
- •50. Помилки вимірювання. Потенційні джерела помилок вимірювання (систематичні та випадкові)
- •59. Документ як джерело інформації про соціальні явища та процеси.
- •61. Клсичні методи аналізу документів
- •63. Джерелоа документальної інформації класифікація документів.
- •64. Особливості, переваги та недоліки методу аналізу документів. Типові помилки.
- •65. Контент-аналіз: історія методу (вітчизняний досвід).
- •66. Контент-аналіз: історія методу (зарубіжний досвід).
- •67.Контент-аналіз: сутність, етапи, процедура методу.
- •91. Соціолінгвістичний підхід: суть, специфіка.
- •92. Психосимантичнй підхід: суть, специфіка.
- •74.Методи та методики практичного втілення психосимантичного підходу.
- •81,82,83Особливості методології якісного дослідження: теоретичні джерела, пізнавальні можливості.
- •84. Порівняльний аналіз стратегій якісної і кількісної методологій.
- •77. Огляд окремих методів та методик якісних досліджень.
- •78.Потенційні джерела первиних матеріалів для якісного дослідження.
- •88. Візуальне даслідження
- •89. Проективне дослідження.
- •86. Біографічний метод.
- •120. Основні твердження Кодексу професiйної етики соціолога
66. Контент-аналіз: історія методу (зарубіжний досвід).
Метод аналізу документів бере свій початок від 17 ст. Зокрема 1640 р. на території теперішньої Швеції в умовах гострого незадоволення офіційним лютеранством теологи порівняли апокрифічну збірку релігійних текстів з догматами офіційної церкви. Однак в строгому розумінні метод аналізу документів найуспішніше розвивався на території США. В 1893 р. американський журналіст Джон Спід опублікував статтю «Чи дають зараз газети новини?». Він класифікував нью-йоркські газети потягом двох років, виміряв обсяг матеріалів за 12 позиціями. На теренах США наступним дослідженням стала робота Девіда Уілкокса , написана на основі аналізу всіх газет, які виходили на теренах США пртягом 1 тижня. Гарольд Лассавел у 1927 р. опублікував роботу «Пропагандистська етика у світовій війні», в якій продемонстрував, що воюючі сторони пропагандували та маніпулювали сприйняттям громадськістю опонентів. Під час другої світової війни Г.Лассвелл розробив і застосував метод detection (виявлення). Він вміщує 8 тестів: 1. Пряме визнання — ідентифікація з ворогом; 2. Паралелізм — збіг з ворожою пропагандою; 3. Зв'язаність — збіг з цілями ворожої пропаганди; 4. Презентація — баланс позитивного і негативного по відношенню до символів сторін; 5. Джерело — надання переваги ворожому джерелу; 6. Приховане джерело — публікація без вказівки на джерело; 7. Своєрідність — використання слів, характерних для ворожої пропаганди; 8. Перекручення — виключення інформації на користь ворога. Послідовник Лассавела Нейл Лейтес за його ж методологією у 1943 р. довів нацистський напрям американської газети «Істинний американець». Цікавим варіантом застосування методу є робота Лоренса Лоувенталя «Біографії в популярних журналах». Г. Лассауел у сер.20 ст. розробиа проект, згідно з яким передбачався аналіз політичної ситуації на основі частоти згадування політичних лідерів, назв країн та найменувань ідеологій. Його висновки не підтвердились. Чарльз Осгуд аналізуючи системну кризу методу аналізу документів дійшов висновку, що методика дала збій внаслідок ігнорування якісного складника. Він є засновником психолінгвістичної течії, суть методики якої полягає у виявленні того, не як часто певна одиниця аналізу з’являється в тексті, а в зв’язку з якими одиницями аналізу вона розташовується і яке ставлення комунікатора до даної інформації. Російський дослідник контент-аналізу В.Семенов поділяє розвиток даного методу на 3 періоди: 1. кінець 19- 30-ті рр.. 20 ст. Період не строгого аналізу, період домінування традиційних методів. 2. 30-50-ті рр.. 20 ст. Період класичного частотного контент-аналізу (Г.Лассауел та ін..) 3. Період кількісно-якісного аналізу (роботи Ч.Осгуда та ін..)
67.Контент-аналіз: сутність, етапи, процедура методу.
Контент-аналіз - формалізований метод вивчення текстової та графічної інформації, що полягає в перекладі досліджуваної інформації в кількісні показники і її статистичній обробці. Характеризується великою строгістю, систематичністю. Більше кількісний метод ніж якісний.
Суть методу контент-аналізу полягає у фіксації певних одиниць змісту, що вивчається, а також у квантифікації (класифікації) отриманих даних.
Об'єктом контент-аналізу може бути зміст різних друкованих видань, радіоі телепередач, кінофільмів, рекламних повідомлень, документів, публічних виступів, матеріалів анкет.
В даний час до основних процедур контент-аналізу відносяться: 1. Виявлення смислових одиниць контент-аналізу, якими можуть бути: поняття, виражені в окремих термінах; теми, виражені в цілих смислових абзацах, частинах текстів, статтях, імена, прізвища людей; події, факти і т. п.;
2. Виділення одиниць рахунки, які можуть співпадати або не співпадати з одиницями аналізу. У 1-му випадку процедура зводиться до підрахунку частоти згадки виділеної смислової одиниці, в 2-м - дослідник на основі аналізованого матеріалу і здорового глузду сам висуває одиниці рахунки, якими можуть бути: фізична протяжність текстів; площа тексту, заповнена смисловими одиницями; число рядків (абзаців, знаків, колонок тексту); 3. Процедура підрахунку в загальному вигляді схожа із стандартними прийомами класифікації за виділеними угрупованням. Застосовується складання спеціальних таблиць, застосування комп'ютерних програм, спеціальних формул (напр., «формула оцінки питомої ваги смислових категорій в загальному об'ємі тексту»), статистичні розрахунки зрозумілості та аттрактивности тексту.
Етапи застосування методу: 1.визначення генеральної сукупності досліджуваних джерел інформації. 2.У разі потреби побудова вибірки. 3.Виокремлення ключових категорій аналізу. 4.Визначення одиниць аналізу. 5.Виокремлення одиниць обрахунку. 6.Обчислення та інтерпритація даних.
Для проведення контент аналізу необхідно підготувати: 1.повний перелік документів аналізу. 2.Таблицю контент аналізу(класифікатор). 3.Обчислення та інтерпритація даних.