Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпаргалки готові.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
436.22 Кб
Скачать

64. Особливості, переваги та недоліки методу аналізу документів. Типові помилки.

Інтерпретація тексту в ході будь-якого традиційного аналізу документів дозволяє проникнути в сутність документа і виявити все, що цікавить дослідника, глибинні замисли та мотиви комунікатора, очікуваний ефект від повідомлення, особливості того історичного моменту, в який створювався документ тощо.

Традиційні методи мають одну велику ваду, яка може звести нанівець всю працю дослідника в очах людей з іншими поглядами і підходами до проблеми, що розглядається. Це суб'єктивізм класичних методів аналізу. Дійсно, на відміну від контент-аналізу тут інтерпретація документа чи документів повністю залежить від тих установок, з якими дослідник підходить до опрацювання матеріалу. Тому часто-густо в дослідженнях традиційними методами, які робляться різними вченими з однією і тією ж метою, на базі одних і тих же документів, висновки досить різні, іноді бути навіть протилежні. Але в традиційних методах є і багато корисного. Вони можуть використовуватися на матеріалах одного чи декількох документів, тоді як контент-аналіз обов'язково потребує великої сукупності даних. При традиційних методах аналізу, що не менш важливо, не втрачаються особливі риси, оригінальність документа.

В цілому, класичні методи аналізу дуже схожі між собою. Вони дозволяють, не втрачаючи оригінальних рис документа, глибоко проникати в його сутність. Тому використання таких методів найбільш вдале, коли дослідник має справу з унікальними документами. Але слід ще раз підкреслити, що в цих методах є значна вада. Вони суб'єктивні. Подолати цю ваду, зробити висновки дослідження більш об'єктивними і переконливими дає можливість формалізований метод вивчення документів — контент-аналіз.

65. Контент-аналіз: історія методу (вітчизняний досвід).

Деякі вчені вважають, що на теренах Росії методи вивчення документів практикувалися раніше, ніж у США. Зокрема, Юрій Горнов доводить, що опрацювання листів переселенців проведене на початку 19 ст. династією Романових і є своєрідним варіантом застосування методу.Однак, більшість вчених погоджується з тим, що на теренах колишнього СРСР першим варіантом застосування методу є дослідження професора А.А.Кауфмана «Новгородські письчі книги у статистичній обробці», оскільки автор застосував процедуру частотного контент-аналізу, виокремивши категорії та одиниці аналізу. На теренах колишнього СРСР метод контент-аналізу утвердився у 70-х рр.. 20 ст. однак певні спроби застосувати формалізований аналіз тексту мали місце у 20-х рр.. Це зокрема робота Виготського «Психологія мистецтва». Широковідомими є дослідження Олександра Даліна «Америка радянськими очима», написана на основі матеріалів газети «Правда», роботи Уітмена Бассоу «Известия» дивляться в середину США» (порівняння газети за січень-червень 1945 з січнем-червнем 1947 р.), У.Ханна (промови радянських представників в РБ ООН з 1946 по 1960 рр.). Метод контент-аналізу дозволяє проаналізувати ідеологічний напрям певного друкованого видання. Саме тому на теренах СРСР цей метод часто застосовували для пропагандистських цілей (наприклад, робота Кузмічова «Друкована агітація та пропаганда»). Спробою деідеологізованого застосування цього методу вважають працю Касаткіна «Теорія сновидіння», яка стала підсумком аналізу опису 4000 сновидінь представників рвзних соціальних прошарків. Загалом, соціологія в період СРСР не демонструвала особливого інтересу до даного методу, про що свідчить відсутність розділу про метод у «Радянській Соціологічній енциклопедії» та авторських монографіях. У 80-х рр.. під керівництвом професора Грушина було реалізоване фундаментальне дослідження за назвою «Громадська думка» із застосуванням цього методу. Об’єктом дослідження виступила низка радянських видань, а особливий інтерес громадськості був викликаний аналізом журналу «Молодь» та «Радянська жінка».

Загалом, на теренах СРСР у історії методу аналізу документів вирізняють такі етапи:

1.нестрогий кількісно-якісний аналіз змісту документу (до 60-х рр.. 20 ст.).

2.становлення методу та самостійні спроби окремих авторів застосувати методику класичного контент-аналізу (60-80-ті рр.. 20 ст.).

3. застосування методу до аналізу більш широкого кола проблематики (від 80-х рр.. 20 ст.)

В Україні часів СРСР питання контент-аналізу досліджувалося у працях Воловича, Шульги, Городяненка та ін..