
- •Соціологічне дослідження як вид соціально – наукового пізнання.
- •2.Методологічне обґрунтування соціологічного дослідження.
- •Методи Способи збирання та аналізу інформації про соціологічні факти
- •Техніки
- •3.Наукове пізнання, його сутність, структура і методи.
- •Особливості застосування методу наукового пізнання в предметному полі соціології
- •5. Специфіка соціологічного дослідження
- •6. Типи соціологічних досліджень
- •7. Еврестичність соціологічного знання. Поняття методології. Принципи наукової методології.
- •8. Рівні соціологічного знання та специфіка методології емпіричного дослідження.
- •9. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання. Структура соціологічного знання.
- •10. Методологічне значення взаємозв’язку рівнів соціологічного знання.
- •16. Поняття соціального процесу, соціальних змін та соціального розвитку.
- •20. Структура та функції програми соціологічного дослідження
- •21. Структура робочого плану соціологічного дослідження.
- •22. Основні типи соціологічного дослідження. Специфіка побудови програми дослідження залежно від його типу.
- •23. Гіпотеза – головний методологічний інструмент соціологічного дослідження.
- •25. Залежність типу соціологічного дослідження від наявності та типу основних гіпотез (стратегічний план дослідження)
- •29. Вибірковий метод у соціологічному дослідженні. Генеральна та вибіркова сукупність.
- •30. Репрезентативність вибірки. Помилки репрезентативності.
- •31. Типи вибірок. Види відбору.
- •32. Типові помилки та труднощі в організації прикладного соціологічного дослідження.
- •33. Поняття методу, техніки, методики та процедури соціологічного дослідження.
- •34. Логічні дії (операції) дослідження (абстрагування, ідеалізація, аналогія, формалізація, аналіз та синтез, дедукція та індукція, класифікація та типологія).
- •31. Загальнонаукові методи в предметному полі соціології. Класичні приклади їх застосування.
- •32. Спостереження, опис, вимірювання. Класичні приклади їх застосування.
- •33. Експеримент та моделювання. Класичні приклади їх застосування.
- •34. Порівняльна характеристика пізнавальних можливостей основних методів соціологічного дослідження.
- •35. Кількісні та якісні методи дослідження: порівняльна характеристика.
- •36. Опитування як метод збирання соціологічної інформації. Історія становлення методу. Пізнавальні можливості.
- •37. Види опитувань.
- •38. Особливості, переваги та недоліки методу опитування. Труднощі та типові помилки.
- •76. Телефонне опитування.
- •77. Поштове опитування
- •78. Експертне опитування
- •80. Соціометричне опитування. Сіткові методи
- •44. Класифікація запитань.
- •38. Модель істинної оцінки. Методи оцінки надійності й достовірності шкали. Взаємозв’язок між надійністю та достовірністю вимірювання
- •40. Параметри основних шкал вимірювання соціальних характеристик
- •42.Шкала Гутмана
- •43.Шкала л.Терстоуна
- •45. Шкала Богардуса.
- •48. Методи порівняльного шкалювання
- •50. Помилки вимірювання. Потенційні джерела помилок вимірювання (систематичні та випадкові)
- •59. Документ як джерело інформації про соціальні явища та процеси.
- •61. Клсичні методи аналізу документів
- •63. Джерелоа документальної інформації класифікація документів.
- •64. Особливості, переваги та недоліки методу аналізу документів. Типові помилки.
- •65. Контент-аналіз: історія методу (вітчизняний досвід).
- •66. Контент-аналіз: історія методу (зарубіжний досвід).
- •67.Контент-аналіз: сутність, етапи, процедура методу.
- •91. Соціолінгвістичний підхід: суть, специфіка.
- •92. Психосимантичнй підхід: суть, специфіка.
- •74.Методи та методики практичного втілення психосимантичного підходу.
- •81,82,83Особливості методології якісного дослідження: теоретичні джерела, пізнавальні можливості.
- •84. Порівняльний аналіз стратегій якісної і кількісної методологій.
- •77. Огляд окремих методів та методик якісних досліджень.
- •78.Потенційні джерела первиних матеріалів для якісного дослідження.
- •88. Візуальне даслідження
- •89. Проективне дослідження.
- •86. Біографічний метод.
- •120. Основні твердження Кодексу професiйної етики соціолога
40. Параметри основних шкал вимірювання соціальних характеристик
Номінальна шкала – це шкала символи якої являє собою лише ярлики мітки для визначення і класифікації об’єктів, тобто код відповіді є лише найменуванням категорії.
Позначаючи шкалу як номінальну автор відмовляється від числових маніпуляцій з нею, окрім тих, що ґрунтується на ідеї суми.
Порядкова ш.- рангова шкала котрій символи присвоюються об’єктом дослідження, з метою вимірювання ступеня вираженості характеристики, однак ця шкала не дає кількісного уявлення про ступінь відмінності характеристики. Ця шкала відображає відносну позицію між об’єктами чи ознаками. Об’єкт розташований на першому місці, володіє більш вираженими ознаками відносно другого об’єкту, однак при тому не відомо на скільки вагомою є ця різниця. Результат порядкової ш. якісний ранг. Порядкова ш. може бути неперервною у тому випадку якщо різницю між рангами дається формалізувати.
Інтервальна ш. – це шкала проміжки якої відображають рівні проміжки між значеннями характеристик. Дозволяє вимірювати різницю між об’єктами.
Відносна ш.- це найбільш інформативна поміж інших шкал, дозволяє індитифікувати, класифікувати і рангувати об’єкти дослідження чи їх властивості, а також порівнювати інтервали різниці значень. Вона володіє всіма властивостями попередніх шкал, окрім того має точку початку відліку.
42.Шкала Гутмана
Шкала відносин, названа ім'ям свого розробника Гутмана. На її основі спочатку оцінюється, чи має досліджуване ставлення, наприклад, расову упередження, єдине вимір. Якщо так, то тоді з'являється можливість впорядкувати за ієрархією і порядку ряд питань збільшується інтенсивності, бо згоду з одним з них має на увазі і прийняття інших. Оскільки у всякій сукупності тверджень існує межа, відмова підтвердити окремий пункт означає незгоду з іншими пунктами більшої інтенсивності. Позиції респондентів потім порівнюються шляхом простого підрахунку. На практиці скоєних шкал Гутмана, ймовірно, не існує, і 10-процентний коефіцієнт помилки вважається цілком прийнятним. Дані шкалограммного аналізу, отримані на основі відповідей респондентів (за принципом "так" - "ні"), зіставляються з даними анкети або тесту.
43.Шкала л.Терстоуна
Шкала Л.Терстоуна - метод вимірювання в шкалі інтервалів психологічних і соціальних характеристик досліджуваних.
Перша шкала равнокажущіхся інтервалів була описана в роботі 1929 року, присвяченій соціальному дослідженню того, як люди ставляться до інституту церкви. Дослідження проводиться у кілька етапів:
1.Первинна розробка великого поля суджень, найбільш широко виражають цікавить установку. Для цього як джерела суджень, можна використовувати висловлювання з публікацій, думки колег і близьких, групові дискусії на потрібну тему і т. п. Далі йде первинний відбір. Підбираються судження недвозначні, короткі, не містять спеціальні терміни. Також виключаються судження, що стосуються радше до минулого, ніж до цього і містять такі слова, як: «все», «завжди», «ніхто», «ніколи», оскільки цим словам люди зазвичай надають різний зміст, що ускладнює інтерпретацію.Таким чином, список з 350-400 висловлювань скорочується приблизно до 150-100.
2. Другий етап - відбір експертами, що дозволяє визначити шкальні значення для кожного судження і провести серед них остаточний відбір. Терстоун розділив всю суму позитивного - негативного ставлення на 11 категорій (від «А» до «К»), розділених суб'єктивно рівними інтервалами. Вимога суб'єктивного рівності інтервалів між градаціями вельми істотно для побудови шкали Терстоуна, і звичайно його спеціально підкреслюють в інструкції для «суддів». У цьому методі під експертами розуміються такі ж респонденти, а не якісь захмарні фахівці, вони представляють модель всю сукупності респондентів. Тобто експерти - типові представники цільової групи. Кожне із тверджень списку друкується на окремій картці, які і лунають «суддям» (картки набагато зручніше списку на аркуші паперу, що зменшує фактор «лінощів» експерта). Завдання «суддів» полягає в тому, щоб розкласти судження по 11 рубриках відповідно до ступеня вираженого в них доброзичливого або неблагожелательного ставлення до об'єкта дослідження. «Суддів» не просять висловити їх власну думку, вони повинні лише розсортувати висловлювання. Шкальні значення (бал) кожного з висловлювань визначається розподілом оцінок «суддів», воно є медіаною оцінок різних експертів. Викидаються ті судження щодо яких думки «суддів» сильно різняться. Показником величини розкиду оцінок є квартильное розмаху. На цьому етапі вводиться важливе припущення, що дисперсія процесу розрізнення стимулів розподілена по нормальному закону , що дає можливість побудувати шкалу інтервалів.
3. На цьому етапі отримана зручна «лінійка» для вимірювання потрібної характеристики. Далі респондентам пред'являється для оцінки 11 висловлювань, щоб вони вибрали ті, з якими він згодні, після чого обчислюється середнє арифметичне обраних суджень, яке розглядається як показник респондента за шкалою вимірюваного властивості.