34. Порівняльна характеристика пізнавальних можливостей основних методів соціологічного дослідження.

35. Кількісні та якісні методи дослідження: порівняльна характеристика.

Серед кількісних методів виділяють три головних:

Метод спостереження – загальнонауковий метод емпіричного дослідження. В соціології застосовується переважно для збору та найпростішого узагальнення соціологічної інформації. Одиницями інформації тут є зафіксовані акти вербальної або невербальної (реальної) поведінки. Розрізняють включене та невключене спостереження, та коли спостережувані знають або не знають про нього.

Метод аналізу документів – один з основних методів отримання інформації про соціальну реальність, зафіксованої в різних документах. Виділяють якісний і кількісний (контент-) аналіз документів.

Метод опитування – отримання відомостей про досліджуваний об’єкт шляхом ведення діалогу (комунікації) між дослідником та респондентом за допомогою формалізованих запитань та відповідей на них.

Також сюди відносять експеримент і тести.

Серед якісних методів виділяють наступні:

Дослідження окремої спільноти (case study) – вивчення унікального об’єкту в сукупності його взаємозв’язків. Загалом об’єктом аналізу є один випадок. Специфікою є глибинне дослідження своєрідності об’єкту, висновки носять локальний, прикладний характер.

Етнографічне дослідження – має описовий характер, представляє собою всебічний аналіз повсякденної практики певної спільноти з точки зору її культури.

Історичні дослідження – усна історія, досліджується суб’єктивний досвід переживання певних історичних подій.

Історія сім’ї, життя людини.

Фокус-групи (групова дискусія) – спосіб виявити розбіжності в розумінні певної проблеми групами людей. Соціолог отримує інформацію в ході групової дискусії. Цей метод дозволяє не просто виявити розбіжності в розумінні деякої проблеми, але й визначити джерело цих розбіжностей.

В залежності від характеру дослідницьких завдань:

Кожен з методів має свою специфіку і, відповідно, недоліки та переваги. Для визначення в конкретному дослідженні, який з методів збору соціологічної інформації є найбільш ефективним, ми повинні враховувати, в першу чергу, пізнавальні можливості того чи іншого методу.

36. Опитування як метод збирання соціологічної інформації. Історія становлення методу. Пізнавальні можливості.

Цей метод є найбільш поширеним методом збирання соціологічної інформації. Його популярність пов'язана як з технічними можливостями самого методу – за короткий проміжок часу можна зібрати значний фактичний матеріал, причому високої міри стандартизації, так і з його універсальністю. За допомоги опитування отримують не тільки інформацію фактологічного характеру, але й відомості про мотиви поведінки людей, їхні ціннісні орієнтації, інтереси, потреби, плани на майбутнє та оцінки минулого. При проведенні опитування можна моделювати будь-які ситуації, необхідні дослідникові.

Опитування являє собою метод збирання соціологічної інформації шляхом реєстрації відповідей респондентів на запитання анкети або інтерв'ю.

Головною особливістю цього методу є те, що соціолог отримує інформацію під час соціально-психологічного спілкування з респондентами – безпосередніми учасниками досліджуваних процесів. Ця особливість і визначає царину застосування цього методу.

Перевагою опитування є можливість отримання найрізноманітнішої інформації про суб'єктивні та об'єктивні характеристики респондентів, про різні царини їхньої діяльності. Проте ця інформація відображає реальність так, як це уявляється респондентові. Тому постає питання про оцінку об'єктивності змісту інформації, її вірогідності.

Метод опитування дає можливість отримувати інформацію не тільки про процеси та явища дійсності, але й про ставлення до них з боку респондентів. Але тут не виключена можливість повідомлення опитуваними викривленої інформації. Респондент, відповідаючи на запитання, може не висловлювати свою думку, а намагатися дати найбільш "вигідну", як йому здається, відповідь.

Безпосереднє соціально-психологічне спілкування між інтерв'юером та респондентом дає можливість спрямовувати перебіг опитування на отримання найбільш цінної інформації, але ця перевага може бути зведена нанівець, якщо інтерв'юер не має достатнього рівня кваліфікації, понад те, невміле проведення опитування може призвести до нав'язування респондентам своєї точки зору, а отже, до отримання інформації, яка не має нічого спільного з дійсністю.

У соціологічному дослідженні виокремлюють два головних способи опитування: інтерв'ю та анкетування.