
- •Соціологічне дослідження як вид соціально – наукового пізнання.
- •2.Методологічне обґрунтування соціологічного дослідження.
- •Методи Способи збирання та аналізу інформації про соціологічні факти
- •Техніки
- •3.Наукове пізнання, його сутність, структура і методи.
- •Особливості застосування методу наукового пізнання в предметному полі соціології
- •5. Специфіка соціологічного дослідження
- •6. Типи соціологічних досліджень
- •7. Еврестичність соціологічного знання. Поняття методології. Принципи наукової методології.
- •8. Рівні соціологічного знання та специфіка методології емпіричного дослідження.
- •9. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання. Структура соціологічного знання.
- •10. Методологічне значення взаємозв’язку рівнів соціологічного знання.
- •16. Поняття соціального процесу, соціальних змін та соціального розвитку.
- •20. Структура та функції програми соціологічного дослідження
- •21. Структура робочого плану соціологічного дослідження.
- •22. Основні типи соціологічного дослідження. Специфіка побудови програми дослідження залежно від його типу.
- •23. Гіпотеза – головний методологічний інструмент соціологічного дослідження.
- •25. Залежність типу соціологічного дослідження від наявності та типу основних гіпотез (стратегічний план дослідження)
- •29. Вибірковий метод у соціологічному дослідженні. Генеральна та вибіркова сукупність.
- •30. Репрезентативність вибірки. Помилки репрезентативності.
- •31. Типи вибірок. Види відбору.
- •32. Типові помилки та труднощі в організації прикладного соціологічного дослідження.
- •33. Поняття методу, техніки, методики та процедури соціологічного дослідження.
- •34. Логічні дії (операції) дослідження (абстрагування, ідеалізація, аналогія, формалізація, аналіз та синтез, дедукція та індукція, класифікація та типологія).
- •31. Загальнонаукові методи в предметному полі соціології. Класичні приклади їх застосування.
- •32. Спостереження, опис, вимірювання. Класичні приклади їх застосування.
- •33. Експеримент та моделювання. Класичні приклади їх застосування.
- •34. Порівняльна характеристика пізнавальних можливостей основних методів соціологічного дослідження.
- •35. Кількісні та якісні методи дослідження: порівняльна характеристика.
- •36. Опитування як метод збирання соціологічної інформації. Історія становлення методу. Пізнавальні можливості.
- •37. Види опитувань.
- •38. Особливості, переваги та недоліки методу опитування. Труднощі та типові помилки.
- •76. Телефонне опитування.
- •77. Поштове опитування
- •78. Експертне опитування
- •80. Соціометричне опитування. Сіткові методи
- •44. Класифікація запитань.
- •38. Модель істинної оцінки. Методи оцінки надійності й достовірності шкали. Взаємозв’язок між надійністю та достовірністю вимірювання
- •40. Параметри основних шкал вимірювання соціальних характеристик
- •42.Шкала Гутмана
- •43.Шкала л.Терстоуна
- •45. Шкала Богардуса.
- •48. Методи порівняльного шкалювання
- •50. Помилки вимірювання. Потенційні джерела помилок вимірювання (систематичні та випадкові)
- •59. Документ як джерело інформації про соціальні явища та процеси.
- •61. Клсичні методи аналізу документів
- •63. Джерелоа документальної інформації класифікація документів.
- •64. Особливості, переваги та недоліки методу аналізу документів. Типові помилки.
- •65. Контент-аналіз: історія методу (вітчизняний досвід).
- •66. Контент-аналіз: історія методу (зарубіжний досвід).
- •67.Контент-аналіз: сутність, етапи, процедура методу.
- •91. Соціолінгвістичний підхід: суть, специфіка.
- •92. Психосимантичнй підхід: суть, специфіка.
- •74.Методи та методики практичного втілення психосимантичного підходу.
- •81,82,83Особливості методології якісного дослідження: теоретичні джерела, пізнавальні можливості.
- •84. Порівняльний аналіз стратегій якісної і кількісної методологій.
- •77. Огляд окремих методів та методик якісних досліджень.
- •78.Потенційні джерела первиних матеріалів для якісного дослідження.
- •88. Візуальне даслідження
- •89. Проективне дослідження.
- •86. Біографічний метод.
- •120. Основні твердження Кодексу професiйної етики соціолога
34. Порівняльна характеристика пізнавальних можливостей основних методів соціологічного дослідження.
35. Кількісні та якісні методи дослідження: порівняльна характеристика.
Серед кількісних методів виділяють три головних:
Метод спостереження – загальнонауковий метод емпіричного дослідження. В соціології застосовується переважно для збору та найпростішого узагальнення соціологічної інформації. Одиницями інформації тут є зафіксовані акти вербальної або невербальної (реальної) поведінки. Розрізняють включене та невключене спостереження, та коли спостережувані знають або не знають про нього.
Метод аналізу документів – один з основних методів отримання інформації про соціальну реальність, зафіксованої в різних документах. Виділяють якісний і кількісний (контент-) аналіз документів.
Метод опитування – отримання відомостей про досліджуваний об’єкт шляхом ведення діалогу (комунікації) між дослідником та респондентом за допомогою формалізованих запитань та відповідей на них.
Також сюди відносять експеримент і тести.
Серед якісних методів виділяють наступні:
Дослідження окремої спільноти (case study) – вивчення унікального об’єкту в сукупності його взаємозв’язків. Загалом об’єктом аналізу є один випадок. Специфікою є глибинне дослідження своєрідності об’єкту, висновки носять локальний, прикладний характер.
Етнографічне дослідження – має описовий характер, представляє собою всебічний аналіз повсякденної практики певної спільноти з точки зору її культури.
Історичні дослідження – усна історія, досліджується суб’єктивний досвід переживання певних історичних подій.
Історія сім’ї, життя людини.
Фокус-групи (групова дискусія) – спосіб виявити розбіжності в розумінні певної проблеми групами людей. Соціолог отримує інформацію в ході групової дискусії. Цей метод дозволяє не просто виявити розбіжності в розумінні деякої проблеми, але й визначити джерело цих розбіжностей.
В залежності від характеру дослідницьких завдань:
Кожен з методів має свою специфіку і, відповідно, недоліки та переваги. Для визначення в конкретному дослідженні, який з методів збору соціологічної інформації є найбільш ефективним, ми повинні враховувати, в першу чергу, пізнавальні можливості того чи іншого методу.
36. Опитування як метод збирання соціологічної інформації. Історія становлення методу. Пізнавальні можливості.
Цей метод є найбільш поширеним методом збирання соціологічної інформації. Його популярність пов'язана як з технічними можливостями самого методу – за короткий проміжок часу можна зібрати значний фактичний матеріал, причому високої міри стандартизації, так і з його універсальністю. За допомоги опитування отримують не тільки інформацію фактологічного характеру, але й відомості про мотиви поведінки людей, їхні ціннісні орієнтації, інтереси, потреби, плани на майбутнє та оцінки минулого. При проведенні опитування можна моделювати будь-які ситуації, необхідні дослідникові.
Опитування являє собою метод збирання соціологічної інформації шляхом реєстрації відповідей респондентів на запитання анкети або інтерв'ю.
Головною особливістю цього методу є те, що соціолог отримує інформацію під час соціально-психологічного спілкування з респондентами – безпосередніми учасниками досліджуваних процесів. Ця особливість і визначає царину застосування цього методу.
Перевагою опитування є можливість отримання найрізноманітнішої інформації про суб'єктивні та об'єктивні характеристики респондентів, про різні царини їхньої діяльності. Проте ця інформація відображає реальність так, як це уявляється респондентові. Тому постає питання про оцінку об'єктивності змісту інформації, її вірогідності.
Метод опитування дає можливість отримувати інформацію не тільки про процеси та явища дійсності, але й про ставлення до них з боку респондентів. Але тут не виключена можливість повідомлення опитуваними викривленої інформації. Респондент, відповідаючи на запитання, може не висловлювати свою думку, а намагатися дати найбільш "вигідну", як йому здається, відповідь.
Безпосереднє соціально-психологічне спілкування між інтерв'юером та респондентом дає можливість спрямовувати перебіг опитування на отримання найбільш цінної інформації, але ця перевага може бути зведена нанівець, якщо інтерв'юер не має достатнього рівня кваліфікації, понад те, невміле проведення опитування може призвести до нав'язування респондентам своєї точки зору, а отже, до отримання інформації, яка не має нічого спільного з дійсністю.
У соціологічному дослідженні виокремлюють два головних способи опитування: інтерв'ю та анкетування.