- •Соціологічне дослідження як вид соціально – наукового пізнання.
- •2.Методологічне обґрунтування соціологічного дослідження.
- •Методи Способи збирання та аналізу інформації про соціологічні факти
- •Техніки
- •3.Наукове пізнання, його сутність, структура і методи.
- •Особливості застосування методу наукового пізнання в предметному полі соціології
- •5. Специфіка соціологічного дослідження
- •6. Типи соціологічних досліджень
- •7. Еврестичність соціологічного знання. Поняття методології. Принципи наукової методології.
- •8. Рівні соціологічного знання та специфіка методології емпіричного дослідження.
- •9. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання. Структура соціологічного знання.
- •10. Методологічне значення взаємозв’язку рівнів соціологічного знання.
- •16. Поняття соціального процесу, соціальних змін та соціального розвитку.
- •20. Структура та функції програми соціологічного дослідження
- •21. Структура робочого плану соціологічного дослідження.
- •22. Основні типи соціологічного дослідження. Специфіка побудови програми дослідження залежно від його типу.
- •23. Гіпотеза – головний методологічний інструмент соціологічного дослідження.
- •25. Залежність типу соціологічного дослідження від наявності та типу основних гіпотез (стратегічний план дослідження)
- •29. Вибірковий метод у соціологічному дослідженні. Генеральна та вибіркова сукупність.
- •30. Репрезентативність вибірки. Помилки репрезентативності.
- •31. Типи вибірок. Види відбору.
- •32. Типові помилки та труднощі в організації прикладного соціологічного дослідження.
- •33. Поняття методу, техніки, методики та процедури соціологічного дослідження.
- •34. Логічні дії (операції) дослідження (абстрагування, ідеалізація, аналогія, формалізація, аналіз та синтез, дедукція та індукція, класифікація та типологія).
- •31. Загальнонаукові методи в предметному полі соціології. Класичні приклади їх застосування.
- •32. Спостереження, опис, вимірювання. Класичні приклади їх застосування.
- •33. Експеримент та моделювання. Класичні приклади їх застосування.
- •34. Порівняльна характеристика пізнавальних можливостей основних методів соціологічного дослідження.
- •35. Кількісні та якісні методи дослідження: порівняльна характеристика.
- •36. Опитування як метод збирання соціологічної інформації. Історія становлення методу. Пізнавальні можливості.
- •37. Види опитувань.
- •38. Особливості, переваги та недоліки методу опитування. Труднощі та типові помилки.
- •76. Телефонне опитування.
- •77. Поштове опитування
- •78. Експертне опитування
- •80. Соціометричне опитування. Сіткові методи
- •44. Класифікація запитань.
- •38. Модель істинної оцінки. Методи оцінки надійності й достовірності шкали. Взаємозв’язок між надійністю та достовірністю вимірювання
- •40. Параметри основних шкал вимірювання соціальних характеристик
- •42.Шкала Гутмана
- •43.Шкала л.Терстоуна
- •45. Шкала Богардуса.
- •48. Методи порівняльного шкалювання
- •50. Помилки вимірювання. Потенційні джерела помилок вимірювання (систематичні та випадкові)
- •59. Документ як джерело інформації про соціальні явища та процеси.
- •61. Клсичні методи аналізу документів
- •63. Джерелоа документальної інформації класифікація документів.
- •64. Особливості, переваги та недоліки методу аналізу документів. Типові помилки.
- •65. Контент-аналіз: історія методу (вітчизняний досвід).
- •66. Контент-аналіз: історія методу (зарубіжний досвід).
- •67.Контент-аналіз: сутність, етапи, процедура методу.
- •91. Соціолінгвістичний підхід: суть, специфіка.
- •92. Психосимантичнй підхід: суть, специфіка.
- •74.Методи та методики практичного втілення психосимантичного підходу.
- •81,82,83Особливості методології якісного дослідження: теоретичні джерела, пізнавальні можливості.
- •84. Порівняльний аналіз стратегій якісної і кількісної методологій.
- •77. Огляд окремих методів та методик якісних досліджень.
- •78.Потенційні джерела первиних матеріалів для якісного дослідження.
- •88. Візуальне даслідження
- •89. Проективне дослідження.
- •86. Біографічний метод.
- •120. Основні твердження Кодексу професiйної етики соціолога
29. Вибірковий метод у соціологічному дослідженні. Генеральна та вибіркова сукупність.
Вибірковий метод — науково обґрунтований підхід, за результатами якого роблять висновки про об'єкт дослідження як ціле, спираючись на дані аналізу його певної частини.
Використання методу вибірки передбачає опанування таких понять, як «генеральна сукупність», «вибіркова сукупність», «одиниця відбору», «одиниця спостереження», «репрезентативність», «помилка репрезентативності» тощо.
Генеральна сукупність — це сума усіх можливих об’єктів дослідження; це умовно математичне поняття, його не слід ототожнювати із реальними генеральними сукупностями дослідження. Для побудови імовірнісних методів вибірки необхіний повний список елементів генеральної сукупності.
Визначення генеральної сукупності передбачає конкретизацію характеристик об'єкта, його найважливіших суттєвих ознак, які піддаються фіксації.
Вибіркова сукупність — певна кількість відібраних за суворими правилами елементів генеральної сукупності.
Вона нібито є мікромоделлю генеральної сукупності, її структура повинна максимально збігатися зі структурою генеральної сукупності за основними якісними характеристиками і контрольними ознаками.
Співвідношеня генеральної та вибіркової сукупності визначається розміром дисперсії (розподіл чи розсіювання значень досліджуваної ознаки у співставлення з реальними показниками генеральної сукупності. Розмір вибірки (обсяг) корелює із величиною дисперсії), вибірки, тобто показником середнього квадратичного відхилення. На практиці це питання вирішується шляхом компромісу між бажаною точністю дослідження та можливостями здійснення.
30. Репрезентативність вибірки. Помилки репрезентативності.
Визначення якості вибірки означає оцінку її на предмет репрезентативності щодо всього об'єкта дослідження.
Репрезентативність вибірки — здатність вибіркової сукупності відтворювати основні характеристики генеральної сукупності.
Вибірка не може абсолютно точно відтворювати генеральну сукупність, тому вона завжди матиме певні відхилення від неї.
В дослідженні дескриптивного плану вибірка, повинна бути строго репрезентативною.
Потреби репрезентативної вибірки означають, що за виділеними параметрами (критеріями) склад досліджуваних повинен наближатися до відповідних пропорцій в генеральній сукупності. Між тим, строго репрезентативну вибірку за всіма важливими для проблематики дослідження параметрами забезпечити неможливо, і тому потрібно гарантувати репрезентацію за головним направленнням аналізу даних.
Перш за все, потрібно зрозуміти, які з наявних відомостей про характеристики генеральної сукупності є суттєвими для цілей дослідження. В багатьох випадках це статевовіковий, соціально-професійний, майновий склад досліджуваний, їх просторова локалізація. Вік показує життєвий досвід і, як правило, не робочий чи професійний стаж. Соціально-професійні, соціально-статусні характеристики — це свідоцтва про різницю в системі реального стану людей і їх особистих інтересів, позицій.
Помилка репрезентативності — відхилення вибіркової сукупності за певними характеристиками від генеральної сукупності.
Чим більша величина відхилень, тим значніша помилка репрезентативності, тим нижча якість отриманих даних. Головне завдання на цьому етапі соціологічного дослідження — врахувати помилку репрезентативності під час інтерпретації та узагальнення результатів дослідження, проведеного із застосуванням вибіркового методу.