25. Залежність типу соціологічного дослідження від наявності та типу основних гіпотез (стратегічний план дослідження)

ЗВ’ЯЗОК ТИПУ ДОСЛІДЖЕННЯ, ЙОГО ГІПОТЕЗ, ЦІЛЕЙ ТА СПОСОБІВ ЗБИРАННЯ ІНФОРМАЦІЇ

Тип досліджено	Цілі дослідження	Види гіпотез	Способи збирання та аналізу інформації
Розвідувальне (пошукове)	Формування проблеми, мети, завдань, описових гіпотез	—	Вивчення матеріалів інших досліджень, звітів, статистичних даних, експертне опитування, спостереження тощо
Описове	Перевірка описових гіпотез, повне кількісно-якісне описання об’єкта	Описові	Вибіркове та монографічне обстеження, анкетування, кореляційний аналіз
Аналітичне	Виявлення причинно-наслідкових залежностей в об’єкті	Пояснювальні	Експеримент

З точки зору завдань дослідження, гіпотези підляються на основні і неосновні. На відміну від гіпотез підстав і наслідків, які логічно взаємопов’язані, ці гіпотези застосовуються до різних завдань і як би співіснують одна з одною. Природно, що головну увагу при висуванні гіпотез приділяється основним припущенням, що належать до центрального питання дослідження.

За ступенем розробленості та обгрунтованості розрізняють первинні, і вторинні гіпотези. Вторинні висуваються взамін першим, якщо ті спростовуються емпіричними даними. Іноді первинні гіпотези називають "робочими" в тому сенсі, що вони використовуються для зведення більш обгрунтованих гіпотез. Хороше дослідження опирається на цілу серію альтернативних гіпотез. І перевірка дозволяє отримати більш високі підстави для прийняття тих припущень, які залишилися після відкидання інших альтернатив.

За змістом припущень про предметну область проблеми можна виділити описові та пояснювальні гіпотези. Описові - це припущенняня про істотні властивості об'єктів (класифікаційні), про характер зв'язків між окремими елементами досліджуваного об'єкта (структурні). Пояснювальні гіпотези відносяться до припущень про ступінь тісноти зв'язків взаємодії (функціональні) і причинно-наслідкових залежностей в соціальних процесах та явищах, які вивчаються. Це найбільш сильні гіпотези, що вимагають експериментальної перевірки.

Формальні вимоги роблять гіпотезу "хорошою" лише за умови, що зміст її не тривіальний і не зводиться до суджень здорового глузду. У теоретично зорієнтованому дослідженні буває корисно іноді пожертвувати строгістю емпіричної перевірки деяких приватних наслідків з категоріально насиченою цікавою гіпотезою, що відкриває перспективу нарощення наукового знання. У прикладному дослідженні нетривіальність гіпотез, як правило, виражається у формулюванні альтернативних рішень практичної проблеми. Яким би розумним не здавалося деяке рішення, у нього завжди знайдуться слабкі сторони. Емпірична перевірка сильних і слабких сторін кількох варіантів можливих рішень соціальної проблеми буде напевно ціннішою, так, як зваживши всі "за" і "проти", ми знайдемо найбільш ефективний спосіб дій.