
- •Соціологічне дослідження як вид соціально – наукового пізнання.
- •2.Методологічне обґрунтування соціологічного дослідження.
- •Методи Способи збирання та аналізу інформації про соціологічні факти
- •Техніки
- •3.Наукове пізнання, його сутність, структура і методи.
- •Особливості застосування методу наукового пізнання в предметному полі соціології
- •5. Специфіка соціологічного дослідження
- •6. Типи соціологічних досліджень
- •7. Еврестичність соціологічного знання. Поняття методології. Принципи наукової методології.
- •8. Рівні соціологічного знання та специфіка методології емпіричного дослідження.
- •9. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання. Структура соціологічного знання.
- •10. Методологічне значення взаємозв’язку рівнів соціологічного знання.
- •16. Поняття соціального процесу, соціальних змін та соціального розвитку.
- •20. Структура та функції програми соціологічного дослідження
- •21. Структура робочого плану соціологічного дослідження.
- •22. Основні типи соціологічного дослідження. Специфіка побудови програми дослідження залежно від його типу.
- •23. Гіпотеза – головний методологічний інструмент соціологічного дослідження.
- •25. Залежність типу соціологічного дослідження від наявності та типу основних гіпотез (стратегічний план дослідження)
- •29. Вибірковий метод у соціологічному дослідженні. Генеральна та вибіркова сукупність.
- •30. Репрезентативність вибірки. Помилки репрезентативності.
- •31. Типи вибірок. Види відбору.
- •32. Типові помилки та труднощі в організації прикладного соціологічного дослідження.
- •33. Поняття методу, техніки, методики та процедури соціологічного дослідження.
- •34. Логічні дії (операції) дослідження (абстрагування, ідеалізація, аналогія, формалізація, аналіз та синтез, дедукція та індукція, класифікація та типологія).
- •31. Загальнонаукові методи в предметному полі соціології. Класичні приклади їх застосування.
- •32. Спостереження, опис, вимірювання. Класичні приклади їх застосування.
- •33. Експеримент та моделювання. Класичні приклади їх застосування.
- •34. Порівняльна характеристика пізнавальних можливостей основних методів соціологічного дослідження.
- •35. Кількісні та якісні методи дослідження: порівняльна характеристика.
- •36. Опитування як метод збирання соціологічної інформації. Історія становлення методу. Пізнавальні можливості.
- •37. Види опитувань.
- •38. Особливості, переваги та недоліки методу опитування. Труднощі та типові помилки.
- •76. Телефонне опитування.
- •77. Поштове опитування
- •78. Експертне опитування
- •80. Соціометричне опитування. Сіткові методи
- •44. Класифікація запитань.
- •38. Модель істинної оцінки. Методи оцінки надійності й достовірності шкали. Взаємозв’язок між надійністю та достовірністю вимірювання
- •40. Параметри основних шкал вимірювання соціальних характеристик
- •42.Шкала Гутмана
- •43.Шкала л.Терстоуна
- •45. Шкала Богардуса.
- •48. Методи порівняльного шкалювання
- •50. Помилки вимірювання. Потенційні джерела помилок вимірювання (систематичні та випадкові)
- •59. Документ як джерело інформації про соціальні явища та процеси.
- •61. Клсичні методи аналізу документів
- •63. Джерелоа документальної інформації класифікація документів.
- •64. Особливості, переваги та недоліки методу аналізу документів. Типові помилки.
- •65. Контент-аналіз: історія методу (вітчизняний досвід).
- •66. Контент-аналіз: історія методу (зарубіжний досвід).
- •67.Контент-аналіз: сутність, етапи, процедура методу.
- •91. Соціолінгвістичний підхід: суть, специфіка.
- •92. Психосимантичнй підхід: суть, специфіка.
- •74.Методи та методики практичного втілення психосимантичного підходу.
- •81,82,83Особливості методології якісного дослідження: теоретичні джерела, пізнавальні можливості.
- •84. Порівняльний аналіз стратегій якісної і кількісної методологій.
- •77. Огляд окремих методів та методик якісних досліджень.
- •78.Потенційні джерела первиних матеріалів для якісного дослідження.
- •88. Візуальне даслідження
- •89. Проективне дослідження.
- •86. Біографічний метод.
- •120. Основні твердження Кодексу професiйної етики соціолога
Соціологічне дослідження як вид соціально – наукового пізнання.
Соціологічне дослідження згідно із визначенням енциклопедії – визначається в соціології як система логічно послідовних методологічних, методичних і організаційно - технічних процедур, пов'язаних між собою єдиною метою: отримати достовірну інформацію про ті соціальні явища або процеси, що вивчаються, про тенденції або суперечності їх функціонування і розвитку, щоб ці дані могли бути використані в практиці соціального управління різноманітними галузями суспільного життя .
Інакше кажучи, соціологічне дослідження являє собою багатогранний науковий процес вироблення нових знань, який об'єднує як теоретико-методологічний, так і емпіричний рівні соціального пізнання, що відповідно забезпечує його цілісність і дає конкретне уявлення про будь-які сторони соціальної реальності, про різноманітні види суспільної діяльності людей. Важливо зазначити, що будь-яке соціологічне дослідження (а це стосується і досліджень в різних галузях соціології) містить у собі чотири взаємопов 'язаних етапи: 1) підготовка соціологічного дослідження; 2) збирання первинної соціологічної інформації (отримані в різній формі дані, що потребують подальшого опрацювання та аналізу); 3) підготовка зібраної інформації до опрацювання та безпосереднє її опрацювання; 4) аналіз отриманої інформації, підбиття підсумків дослідження та розробка відповідних висновків і рекомендацій.
Кожне соціологічне дослідження містить у собі об’єкт і предмет дослідження
Об'єкт – це все те, на що спрямована діяльність дослідника, те, що протистоїть йому як об'єктивна реальність. Стосовно цього об'єктом соціологічного дослідження є суспільство. Термін суспільство у сучасному розумінні виникло у 18 ст. На даний час існує декілька підходів до його визначення. Наприклад,
Дедуктивний ( спрощений)
Трансцендентальний ( суспільство не само розвивається, а виникає з Божої волі
Діяльнісний – опирається на теорію еволюції
Структурно – функціональний
Інтерактивний ( суспільство – результат взаємодії спільнот)
Типи суспільства : суспільство мисливців і збирачів, аграрне, індустріальне ( 2 половина 17 поч. 18 ст.- наслідок науково – технічної революції, інформаційне ( 60 рр ХХ ст.)
Визначальною же властивістю предмета соціологічного знання є те, що він являє собою всю сукупність зв'язків та відносин, які мають назву соціальних. Предмет науки соціології не може бути стабільним. Він знаходиться в постійному русі, розвитку , як і сам процес пізнання. Його рух залежить від 2 факторів : прогресу самого наукового знання і змінними потребами суспільства. Соціальні спільності є головним предметом соціологічного дослідження. Вони охоплюють всі можливі стани і форми буття індивідів в системі соціальних взаємовідносин і взаємозв’язків
Включаючи елементи теоретичного знання, які необхідні для попереднього аналізу соціального об'єкта, що вивчається, та узагальнення отриманих результатів, емпіричне соціологічне дослідження потребує від соціолога відповідних умінь вирішувати багато методологічних, методичних, організаційних і технічних проблем, а також передбачає професійне володіння специфічними дослідницькими навичками, процедурами й технологіями отримання первинної соціологічної інформації (наприклад, при проведенні спостереження, опитування, інтерв'ю тощо), математичними та статистичними методами її опрацювання та аналізу.
Будь – яке соціологічне дослідження має містити свою програму. Програма СД складається з 2 частин : методологічної та методичної, це науковий документ, який відображає логічну і методичну обґрунтовану схему переходу від теоретичного осмислення проблеми до інструментарію апробації теоретичних тверджень.