
- •Тема 1. Основні поняття про сапр………………………………… 15
- •Тема 2. Структура і способи виконання сапр……………………. 23
- •Тема 3. Способи представлення графічної інформації в еом…… 28
- •Тема 5. Програмне забезпечення сапр………………………….... 40
- •Тема 9. Технічне і організаційно-методичне забезпечення……….. 75
- •Тема 12. Сучасні сапр та тенденції їх розвитку………………….. 102
- •1. Робоча програма навчальної дисципліни
- •1.1. Опис навчальної дисципліни
- •1.2. Мета та завдання навчальної дисципліни
- •1.3. Програма навчальної дисципліни
- •1.4. Структура навчальної дисципліни
- •1.5. Теми лабораторних занять
- •1.6. Самостійна робота
- •1.7. Методи навчання
- •1.8. Методи контролю
- •1.9. Розподіл балів, що присвоюється студентам
- •2. Теоретичний курс
- •Тема 1. Основні поняття про сапр
- •1.1. Основні поняття процесу проектування
- •1.2. Визначення cad, сам і сае
- •Тема 2. Структура і способи виконання сапр
- •2.1. Структура сапр
- •2.2. Класифікація сапр
- •Тема 3. Способи представлення графічної інформації в еом
- •3.1. Машинна графіка
- •3.2. Представлення графічної інформації в еом
- •Тема 4. Підходи і методи проектування. Задачі синтезу
- •Підходи і методи проектування у сапр
- •Завдання синтезу і аналізу. Оптимальне проектування конструкцій
- •Тема 5. Програмне забезпечення сапр
- •5.1. Загальне програмне забезпечення
- •5.2. Склад операційних систем
- •5.3. Операційна система в процесі розробки програм
- •Тема 6. Режими роботи обчислювальних систем. Спеціальне програмне забезпечення.
- •6.1. Режими роботи обчислювальних систем
- •6.2. Спеціальне програмне забезпечення
- •Тема 7. Лінгвістичне забезпечення, мови програмування і проектування у сапр
- •7.1. Класифікація і використання мов у сапр
- •7.2. Мовні засоби машинної графіки
- •Тема 8. Інформаційне забезпечення сапр
- •8.1. Загальні поняття про інформаційне забезпечення
- •8.2. Банки даних
- •Тема 9. Технічне і організаційно-методичне забезпечення
- •9.1. Технічні засоби сапр
- •9.2. Технічні компо ненти сапр
- •9.3. Конфігурація апаратних засобів
- •9.4. Організаційне забезпечення сапр
- •Тема 10. Пакети спеціальних програм для сапр
- •Сапр візуального проектування і моделювання алгоритмів та систем цифрової обробки сигналів
- •Пакет розробки принципових електричних схем
- •10.3. Пакет авторозміщення й автотрасування specctra
- •Тема 11. Сапр для моделювання та проектування електрич них схем
- •11.1. Програма p-c ad 2001
- •11.2. Модулі системи p-cad 2001
- •Тема 12. Сучасні сапр та тенденції їх розвитку
- •12.1. Огляд сучасних сапр
- •12.2. Система автоматизованого проектування компас-3d
- •Тема 13. Сапр автоматизації технологічної підготовки виробництва та моделювання
- •13.1. Компас-автопроект
- •13.2. Компас-Електрик
- •13.3. Графічний редактор Spotlight/Spotlight Pro
- •13.4. Cистема геометричного моделювання ГеММа-3d
- •3. Тестові завдання
- •3.1. Перелік тестових завдань для проміжного модульного контролю №1
- •1. Яке призначення сапр.
- •6. Що таке автоматичне проектування.
- •13. Що таке математичне забезпечення сапр.
- •14. Що таке програмне забезпечення сапр.
- •15. Що таке пакет прикладних програм проектування.
- •16. Що таке інформаційне забезпечення автоматизованого (ав-томатичного) проектування.
- •Що таке лінгвістичне забезпечення автоматизованого (ав-томатичного) проектування.
- •Що таке система автоматизованого проектування.
- •4.2. Створення робочих креслень у системі компас-3d Vх
- •4.3. Створення збірних виробів у системі компас-3d Vх
- •Створення компонентів та додавання стандартних виробів у системі компас-3d Vх
- •4.10. Розробка принципових схем засобами компас-Електрик
- •Розробка структурних та функціональних схем з використанням стандартних бібліотек у компас-Електрик
- •4.12. Вивчення основних правил роботи системи p-cad
- •Індивідуальне навчально-дослідне завдання
- •Теми до виконання індивідуального навчально-дослідного завдання
- •Вимоги та рекомендації до виконання індивідуального навчально-дослідного завдання
9.3. Конфігурація апаратних засобів
Графічні пристрої описані вище найчастіше об’єднуються в кла-стер, розрахований на обслуговування багатьох користувачів. Існує три основні варіанти конфігурації такого кластера.
Перша конфігурація складається з мейнфрейма (mainframe) і ба-гатьох графічних пристроїв (рис. 9.3). Графічні пристрої підключа-ються до мейн-фрейма так, як і алфавітно-цифрові термінали в зви-чайних обчислювальних центрах. До нього ж підключаються і при-строї виводу, такі як принтери і плотери. Оскільки така конфігура-ція може розглядатися як природне розширення існуючого обчис-лювального середовища вона найширше застосовується у крупних компаніях в яких вже були мейнфрейми. Цей підхід використову-ється виробниками автомобілів, крупногабаритних машин, залізни-чного, авіаційного і морського транспорту та ін., які мають великі бази дані, що обробляються централізовано. До недоліків цієї кон-фігурації слід віднести: потребу у великих початкових капіталовк-ладеннях у апаратне і програмне забезпечення та обслуговування експлуатованої системи.
Рис. 9.3. Мейнфрейм з графічними пристроями
Обслуговування мейнфрейма завжди включає розширення сис-темної пам’яті і жорсткого диска, що для мейнфрейма коштує наба-гато дорожче ніж для невеликих комп’ютерів. Більш того, оновлен-ня операційної системи теж потребує значних затрат. Програми CAD/CAM/CAE вимагають досить частої заміни у зв’ язку з вихо-дом нових набагато потужніших версій і альтернатив, а також через
82
помилки при первинному виборі програмного забезпечення. Про-грами CAD/CAM/CAE для мейнфреймів коштують набагато дорож-че, ніж аналогічні програми для менших комп’ютерів. Ще одним серйозним недоліком централізованих обчислень є нестабільність часу відгуку системи. У конфігурації з мейнфреймом додатки кори-стувачів, що відносяться до різних графічних пристроїв, конкуру-ють один з одним за обчислювальні ресурси мейнфрейма. Тому час відгуку для будь-якого конкретного графічного пристрою залежить від того, які завдання були запущені з іншого пристрою. Іноді час відгуку може бути дуже великим для інтерактивної роботи з графі-кою, особливо коли інші користувачі вирішують складні обчислю-вальні задачі.
Друга конфігурація складається з автоматизованих робочих місць проектувальника (робочих станцій - workstations), об’єднаних у мережу (рис. 9.4). До тієї ж мережі підключаються пристрої виво-ду - плотери і принтери. Робоча станція - це графічний пристрій з власними обчислювальними ресурсами. Такий підхід в даний час використовується дуже широко, тому що у області технологій виго-товлення робочих станцій досягнуто значного прогресу, крім того, з’явилась тенденція до розподілу обчислень. Продуктивність робо-чих станції подвоюється щороку при збереженні їх ціни. Такий під-хід має і інші переваги, зокрема користувач може працювати з будь-якою станцією мережі вибираючи її відповідно до свого завдання, причому системні ресурси не залежатимуть від завдань інших кори-стувачів. Ще одна перевага - відсутність необхідності в крупних пе-рвинних капіталовкладеннях. Кількість робочих станцій і програм-них пакетів може збільшуватися поступово у міру зростання потре-би в ресурсах CAD/CAM/CAE. Це є вигідно, тому що вартість уста-ткування постійно падає.
Рис. 9.4. Робочі станції об’єднані у мережу
83
Третя конфігурація аналогічна до другої за виключенням, що за-мість робочих станцій використовуються персональні комп’ютери з операційними системами Windows. Конфігурації на базі персональ-них комп’ютерів популярні в невеликих компаніях особливо якщо продукція, що випускається ними складаються з невеликої кількості деталей обмеженої складності, а також в компаніях, що використо-вують системи CAD/CAM/CAE головним чином для розробки крес-лень. У міру того як відмінність між персональними комп’ютерами і робочими станціями згладжується стирається і відмінність між другим і третім типом конфігурації.