9.3. Конфігурація апаратних засобів
Графічні пристрої описані вище найчастіше об’єднуються в кла-стер, розрахований на обслуговування багатьох користувачів. Існує три основні варіанти конфігурації такого кластера.
Перша конфігурація складається з мейнфрейма (mainframe) і ба-гатьох графічних пристроїв (рис. 9.3). Графічні пристрої підключа-ються до мейн-фрейма так, як і алфавітно-цифрові термінали в зви-чайних обчислювальних центрах. До нього ж підключаються і при-строї виводу, такі як принтери і плотери. Оскільки така конфігура-ція може розглядатися як природне розширення існуючого обчис-лювального середовища вона найширше застосовується у крупних компаніях в яких вже були мейнфрейми. Цей підхід використову-ється виробниками автомобілів, крупногабаритних машин, залізни-чного, авіаційного і морського транспорту та ін., які мають великі бази дані, що обробляються централізовано. До недоліків цієї кон-фігурації слід віднести: потребу у великих початкових капіталовк-ладеннях у апаратне і програмне забезпечення та обслуговування експлуатованої системи.
Рис. 9.3. Мейнфрейм з графічними пристроями
Обслуговування мейнфрейма завжди включає розширення сис-темної пам’яті і жорсткого диска, що для мейнфрейма коштує наба-гато дорожче ніж для невеликих комп’ютерів. Більш того, оновлен-ня операційної системи теж потребує значних затрат. Програми CAD/CAM/CAE вимагають досить частої заміни у зв’ язку з вихо-дом нових набагато потужніших версій і альтернатив, а також через
82
помилки при первинному виборі програмного забезпечення. Про-грами CAD/CAM/CAE для мейнфреймів коштують набагато дорож-че, ніж аналогічні програми для менших комп’ютерів. Ще одним серйозним недоліком централізованих обчислень є нестабільність часу відгуку системи. У конфігурації з мейнфреймом додатки кори-стувачів, що відносяться до різних графічних пристроїв, конкуру-ють один з одним за обчислювальні ресурси мейнфрейма. Тому час відгуку для будь-якого конкретного графічного пристрою залежить від того, які завдання були запущені з іншого пристрою. Іноді час відгуку може бути дуже великим для інтерактивної роботи з графі-кою, особливо коли інші користувачі вирішують складні обчислю-вальні задачі.
Друга конфігурація складається з автоматизованих робочих місць проектувальника (робочих станцій - workstations), об’єднаних у мережу (рис. 9.4). До тієї ж мережі підключаються пристрої виво-ду - плотери і принтери. Робоча станція - це графічний пристрій з власними обчислювальними ресурсами. Такий підхід в даний час використовується дуже широко, тому що у області технологій виго-товлення робочих станцій досягнуто значного прогресу, крім того, з’явилась тенденція до розподілу обчислень. Продуктивність робо-чих станції подвоюється щороку при збереженні їх ціни. Такий під-хід має і інші переваги, зокрема користувач може працювати з будь-якою станцією мережі вибираючи її відповідно до свого завдання, причому системні ресурси не залежатимуть від завдань інших кори-стувачів. Ще одна перевага - відсутність необхідності в крупних пе-рвинних капіталовкладеннях. Кількість робочих станцій і програм-них пакетів може збільшуватися поступово у міру зростання потре-би в ресурсах CAD/CAM/CAE. Це є вигідно, тому що вартість уста-ткування постійно падає.
Рис. 9.4. Робочі станції об’єднані у мережу
83
Третя конфігурація аналогічна до другої за виключенням, що за-мість робочих станцій використовуються персональні комп’ютери з операційними системами Windows. Конфігурації на базі персональ-них комп’ютерів популярні в невеликих компаніях особливо якщо продукція, що випускається ними складаються з невеликої кількості деталей обмеженої складності, а також в компаніях, що використо-вують системи CAD/CAM/CAE головним чином для розробки крес-лень. У міру того як відмінність між персональними комп’ютерами і робочими станціями згладжується стирається і відмінність між другим і третім типом конфігурації.