2.4 Співпраця України і Туреччини в рамках очес

На сучасному етапі процеси регіональної інтеграції все активніше охоплюють транзитивні країни, і створення ОЧЕС стало реалізацією цієї тенденції. Первинними мотивами формування ОЧЕС була необхідність усунення перешкод у використанні транспортних артерій та вирішення екологічних проблем, а основною ознакою функціонування організації —превалювання двосторонніх зв'язків над багатосторонніми. Феномен ОЧЕС полягає в тому, що це перше велике інтеграційне угруповання країн постконфронтаційного етапу розвитку, яке поєднало держави, які до останнього часу розвивались, орієнтуючись на принципово різні економічні й політичні моделі.

Інтереси України в ОЧЕС полягають в адаптації цієї організації до сучасних реалій та спрямуванні її діяльності на посилення євроінтеграційних процесів, економічного розвитку та забезпечення економічної безпеки в регіоні. Перспективи діяльності нашої країни полягають у досягненні конкретних результатів в окремих сферах співробітництва (енергетика, транспорт, зв'язок, туризм, охорона навколишнього середовища) за рахунок використання можливостей Фонду розвитку проектів ОЧЕС та взаємодії з ЧБТР. Формуючи власну інтеграційну політику, Україні необхідно визначитися з відповідними середньо- та довгостроковими пріоритетами, виходячи з сучасних умов ефективного функціонування національної економіки. [23, 56]

Провідну роль в розвитку Чорноморського регіону має відігравати економічний сектор. При цьому першочерговими завданнями мають бути такі: створення єдиних або взаємозалежних транспортних, комунікаційних і енергетичних систем, які у свою чергу мають активізувати співпрацю у сфері торгівлі, туризму, екології. Слід зазначити, що загальний стан інфраструктури держав-членів ОЧЕС, на жаль, на даний час не відповідає високим вимогам Євросоюзу. Виходячи з цього, пріоритетними завданнями країн ОЧЕС в найближчий період є:

• забезпечення сприятливих умов для виходу країн-членів ОЧЕС на світові ринки;

• підтримка вітчизняних експортерів;

• створення ефективної банківської і кредитної систем, гарантування прав власників валютних коштів їх вільного використання;

• створення інфраструктури зовнішньої торгівлі і нової системи її інформаційного забезпечення;

• стимулювання розвитку малих підприємств з виробництва товарів з місцевої сировини і сприяння їх виходу на зовнішні ринки;

• реалізація режимів вільної торгівлі між країнами СНД і ЧЕС.

Слід зазначити, що серед інтеграційних об'єднань Європи (СНД, ЄЕП, ЄС-25, ГУАМ) ОЧЕС посідає передостаннє місце за обсягами торгівлі — 7%. [23, 57]

Значне місце в рамках діяльності ОЧЕС посідають двостороння співпраця з країнами чорноморського басейну, зокрема з Туреччиною. Оскільки Росія займає окреме місце в зовнішній торгівлі України, то при розгляді співпраці України з країнами чорноморського басейну потрібно виключати Росію в деяких сферах. Експорт України в країни ОЧЕС у 2002 - 2004 рр. складав: Туреччина — 50,2%, Румунія — 13,4%, Молдова — 13,1 %, Болгарія — 12, 2 %, Греція — 5,8 %, Азербайджан — 4,3 %, Грузія — 0,3 %, Вірменія — 0,1%. [23, 58]

В 2002 - 2004 рр. на Туреччину припадало 11% від інвестицій із країн ЧЕС (разом з Росією — 59 %).

Імпорт в Україну із країн ОЧЕС в 2002-2004 рр. (без врахування Росії) складав: із Туреччина — 46,2%, Молдова — 15,2%, Болгарія — 13,9 %, Греція — 9,9 %, Румунія — 7,1 %, Грузія — 4,2 %, Вірменія — 2,0 %. [23, 61]

Таким чином, наведені дані свідчать, що після Росії Туреччина є головним партнером України в ОЧЕС.