
- •1.1. Містобудування і містобудівна діяльність. Містобудівне проектування. Загальні положення
- •1.2. Об'єкти містобудівної теорії і містобудівного проектування
- •Лекція 2 Системи розселення. Класифікації населених місць і містобудівних об'єктів. Містобудівні об'єкти верхніх територіальних рівней
- •2.1.Принципи формування та розвитку розселення
- •2.2.Типологічні класифікації населених місць, форм і районів розселення
- •2.3.Ієрархічна класифікація містобудівних систем. Рівні містобудівного проекту-вання
- •2.4.Містобудівні об'єкти верхніх територіальних рівней
- •3.1.Загальна методика містобудівного проектування. Стадії проектування, типи проектів і їх особливості
- •3.2.Взаємозв'язок рівнів містобудівного проектування і народногосподарського планування
- •Лекцiя 4 Території для населених місць. Основні вимоги до їх вибору
- •4.1.Навколишнє природне середовище містобудівних систем та його охорона. Основні природні чинники, їх значення і врахування при містобудівному проектуванні і будівництві
- •4.2.Визначення чисельності населення міст та поселень
- •4.3.Вибір територій для населених місць. Основні вимоги
- •4.4.Інженерно-будівельна оцінка територій для населених мiсць
- •Лекція 5 Планування міста і його планувальна структура. Розвиток міста і його основні планувальні форми
- •5.1.Місто як форма розселення
- •5.2.Функціональне зонування міста
- •5.3.Планувальна структура міста
- •6.1.Територіальний розвиток міста і його основні планувальні форми. Типи планувальних структурних схем
- •6.2.Транспортна інфраструктура міста. Її задача і роль у планувальній структурі. Основні вимоги до транспортної інфраструктури
- •6.3.Структура вулично-дорожньої мережі міста. Основні схеми організації вуличних мереж
- •Лекція 7 Сельбищна зона міст. Її планувальна структура. Розміщення сельбищної зони
- •7.1.Планувальна структура сельбищної зони міста. Основні вимоги до неї. Об'єкти для забудови сельбищної зони та принципи їх розміщення на території зони
- •7.2.Основні структурні елементи сельбищної зони міста
- •Лекція 8 Забудова сельбищної зони міста. Громадський центр міста. Його функції і планувальна структура. Розміщення громадського центру
- •8.1.Житлова забудова сельбищної зони міста
- •8.2.Громадський центр міста. Функції та розміщення громадського центру міста
- •8.3.Планувальна структура міського центру
- •9.1.Основні природно-кліматичні умови районів будівництва і санітарно-гігієнічні вимоги до забудови сельбищних зон міст. Основні положення
- •9.2.Температурно-вологісний та вітровий режими житлових приміщень і територій. Їх вплив на вибір архітектурно-планувальних та містобудівних рішень
- •9.3.Інсоляція. Її вплив на вибір архітектурно-планувальних та містобудівних рішень
- •9.4.Зовнішні шуми. Їх вплив на вибір архітектурно-планувальних та містобудівних рішень. Захист житла і житлових територій від зовнішних шумів
- •9.5.Рельєф місцевості. Його вплив на вибір архітектурно-планувальних та містобудівних рішень
- •9.6.Протипожежні вимоги. Їх урахування при вирішенні архітектурно-планувальних та містобудівних задач
- •9.7.Розміщення об’єктів забудови з урахуванням інших вимог
- •Лекція 10
- •10.1.Промислово-виробнича зона
- •10.2.Комунально-складська зона
- •10.3.Зони зовнішнього транспорту
- •Лекція 11 Зовнішній транспорт і дорожна мережа населених місць
- •11.1. Основи проектування транспортних мереж населених місць
- •11.2.Вузли та комплекси залізничного транспорту
- •11.3.Вузли та комплекси автомобільного транспорту
- •11.4.Комплекси повітряного транспорту
- •11.5.Комплекси річкового і морського водного транспорту
- •Лекція 12 Основи проектування мережі вулиць та доріг населених місць
- •12.1.Організація руху транспорту і пішоходів. Загальні положення
- •12.2.Основи проектування мережі вулиць та доріг населених місць
- •12.3.Класифікаційні категорії вулиць і доріг
- •12.4. Розрахункові параметри доріг і вулиць
- •12.5.Поперечні профілі вулично-дорожньої мережі. Елементи їхньої структури. Дорожні одяги
- •Лекція 13 Мережа громадського пасажирського транспорту і пішохідного руху населених місць
- •13.1.Основи проектування системи громадського пасажирського транспорту і пішохідного руху
- •13.2.Підприємства і споруди для зберігання та обслуговування транспортних засобів
- •14.1.Функції і структура озеленених територій міст та інших поселень. Загальні положення
- •14.2.0Сновні містобудівні вимоги до озеленення територій різного призначення
- •14.3.3Они відпочинку населених місць
- •14.4.Елементи системи озеленення міського житлового району
- •14.5.Архітектурний благоустрій житлових територій
- •Список літератури
4.2.Визначення чисельності населення міст та поселень
Різні форми та види розселення виникають і розвиваються на основі розміщення громадського виробництва. Саме місця прикладання праці визначають утворення нових та розвиток склавшихся на даний час міст і поселень, їх розміри та кількість населення. Такі чинники називають містоутворюючими, а відповідні їм підприємства і заклади складають містоутворюючу групу. До містоутворюючої групи належать:
промислові підприємства, які випускають продукцію, що використовується головним чином за межами даного міста або поселення, а також адміністративні, громадські і культурно-просвітні заклади, сфера дії яких виходить за межі даного населеного пункту;
заклади та підприємства зовнішнього залізничного, водного, повітряного та автодорожного транспорту;
науково-дослідні заклади; вищі та середні спеціальні навчальні заклади; будівельно-монтажні та проектні організації, які здійснюють нове будівництво в даному населеному місці;
лікувальні та оздоровчі заклади позаміського значення;
агропромислові підприємства.
Крім підприємств та закладів містоутворюючої групи існують численні обслуговуючі підприємства та заклади, зона дії яких поширюється вийнятково на дане населене місце. Їх головне завдання полягає в діяльності, пов'язаній з обслуговуванням міського населення; забезпеченням його культурно-побутових потреб. До цієї групи належать заклади народної освіти, міські лікувальні та оздоровчі заклади, підприємства торгівлі, суспільного харчування, господарсько-побутового та житлово-комунального обслуговування.
У відповідності із зайнятістю на тих чи інших підприємствах населення міста розподіляється на містоутворюючу та обслуговуючу групи. Крім того, виділяється ще третя група населення, яка не працює - це діти, пенсіонери, інваліди. Ця група називається несамодіяльною.
Основою для визначення чисельності населення є містоутворююча група, яка має більш стабільну чисельність. У залежності від величини міста ця група складає різний відсоток у загальному числі мешканців. У великих містах питома вага містоутворюючої групи буде меншою, ніж в малих, у зв'язку з більш швидким ростом обслуговуючої групи населення. Питома вага містоутворюючої групи міст-новобудівель, де несамодіяльна група складає невеликий відсоток, завжди вище, ніж у раніше утворених містах. На розрахунковий термін розвитку міст, які будуються (25...30 років), питома нормативно-розрахункова вага містоутворюючої групи приймається рівною 25...40%, обслуговуючої - 15...25%. Решту займає непрацююче населення – 50…60%.
Співвідношення різних за віком груп населення встановлюють на основі аналізу показників його сучасної вікової структури за даними перепису населення і прогнозів на перспективу з урахуванням особливостей того чи іншого регіону країни, до якого належить конкретний населений пункт.
Загальна чисельність населення міста (Н) визначається залежно від питомої ваги містоутворюючої групи (П,%)
Н=Ч-100/П,
де Ч - абсолютна чисельність містоутворюючої групи.
Приклад розрахунку:
Зпрогнозуєма на розрахунковий термін сумарна чисельність працюючих, зайнятих на підприємствах і в закладах містоутворюючої групи (Ч), складає 30 тис. чол.
Питома вага містоутворюючої групи для даного населенного місця (П) складає 30%.
Розрахункова чисельність населення міста
Н=Ч•100/П=30•100/30=100 тис.чол.
При цьому відсоткове співвідношення трьох основних груп мешканців міста буде складати:
перша група (містоутворююча) - 30 тис.чол. (30%);
друга група (обслуговуюча) - 20 тис.чол. (20%);
третя група (несамодіяльна) - 50 тис.чол. (50%).