3.1.Загальна методика містобудівного проектування. Стадії проектування, типи проектів і їх особливості

Містобудівне формування нових і реконструкція існуючих населених місць - міських та сільських поселень - виконується у відповідності до генеральних планів. Генеральні плани (ГП) розробляють на основі народногосподарських планів, а також схем і проектів районного планування - об'єктів верхніх територіальних рівней.

Містобудівними об'єктами інших рівней є різні територіальні системи, що мають значно менші за розмірами території, ніж ті, що притаманні об'єктам верхніх рівней, тобто це міські та сільські поселення, окремі підприємства, будівлі і споруди та їх комплекси.

В Україні всі міста, поселення, селища і центральні усадьби мають генеральні плани, які відображають їх функціональні структури і характер розвитку.

Генеральний план міста — основний документ, що визначає його планувальну структуру і його функціональне зонування, розміщення центрів обслуговування, організацію транспортних зв'язків і інженерного обладнання міста.

Генеральний план міста, затверджений у визначеному порядку, дозволяє здійснювати чітке регулювання його розвитку. Генеральний план як документ є обов'язковим для усіх організацій, виконуючих будівництво на території міста.

Поперед розроблення генерального плану міста виконують так зване техніко-економічне обгрунтування містобудівного рішення (ТЕО), задача якого - визначення основних тенденцій в зміні чисельності населення, тобто його збільшення або зменшення, визначення характеристик динаміки розвитку виробничого комплексу міста і варіантів його перспективного територіального росту.

Динамічність процесів розвитку міст визначає необхідність систематичного збору і аналізу містобудівної інформації, тобто створення банку містобудівної інформації і на цій основі забезпечення можливості уточнення і при необхідності періодичного коректування рішень, прийнятих у генеральному плані.

У проекті генерального плану міста вирішуються наступні задачі:

визначаються основи соціально-економічного розвитку міста;

формується функціонально-планувальна структура міста з визначенням його "каркасу" і "тканини" (див. лекцію 5 - "планувальна структура міста");

визначаються перспективи територіального розвитку його складових планувальних елементів;

формується структура вулично-дорожньої мережі міста та магістралей зовнішнього транспорту;

планується розміщення центральних зон та загальноміського центру;

визначається загальна структура розміщення установ та підприємств громадського призначення, культурно-побутового та комунального обслуговування населення;

формуються системи інженерного обладнання території;

визначається система міських рекреаційних просторів;

визначаються зони особливого містобудівельного режиму.

Масштаби графічних матеріалів генерального плану міста визначаються його величиною, формою та розмірами території. Для основного креслення використовують масштаби 1:25000; 1:10000; 1:5000 (рис.3.1.).

Рис. 3.1. Планувальна структура міста на стадії розробки генерального плану:

1 - селитебні території; 2 - міський громадський центр; 3 - громадські будівлі міського значення: 4 - центри житлових районів; 5 - міські парки; б - лісопарки; 7 - санітарно-захисні зони; 8 - автомагістралі міського значення; 9 - магістралі районного значення; 10 - головні пішохідні дороги; 11 - зовнішні дороги

Додатково до генерального плану міста виконують розробку ескізу загальноміського центру - головного елементу об'ємно-просторової композиції міста. Такий ескіз виконують у вигляді макета. Для ескізу композиції центру використовують більш крупний масштаб — 1:2000.

Спеціальним розділом проекту генерального плану є проект розміщення першої черги будівництва.

По мірі реалізації будівництва в місті цей проект розробляється на наступні п’ять років і затверджується як самостійний документ. На цій стадії проектування вирішуються такi задачі:

визначаються території для розміщення житлових районів, запланованих до будівництва в найближчий період, а також планується розміщення об'єктів іншого призначення - промислових, енергетичних, комунальних та складських тощо;

визначається реконструкція та першочергове будівництво мережі вулиць та доріг;

планується організація першочергових рекреаційних просторів;

визначаються першочергові заходи з інженерного обладнання та інженерної підготовки територій;

визначаються необхідні об'єми будівництва установ та підприємств громадського обслуговування.

Рис. 3.2. Проект детального планування (ПДП) житлового району міста: 1 - громадський центр житлового району; 2 - культурно-освітній заклад; 3 - поліклініка; 4 – виставочна зала; 5 - блок первісного обслуговування на 4000 мешканців; 6 - блок первісного обслуговування на 2000 мешканців; 7 – громадсько-торговий центр мікрорайону на 6000 мешканців; 8 – громадсько-торговий центр мікрорайону на 10000 мешканців; 9 - житловий комплекс на 6000 мешканців; 10 - школа на 3300 учнів; 11 - школа на 2032 учня; 12 - школа на 960 учнів; 13 - дитячий садок на 280 дітей; 14 - дитячий садок на 420 дітей; 15 - сад житло-вого району; 16 - будівля міського значення

Для графічних матеріалів проекту роз-міщення першої черги будівництва вико-ристовують масштаби: 1:10000; 1:5000. До складу проекту також входять дані по обгрунтуванню місцерозташування містобудів-них об'єктів, їх об'ємів та коштористної вартості будівництва. Деталізацію генерального плану міста здійснюють в проекті детального планування (ПДП). Проект є уточненням та розвитком генплану міста, доведеним до ступеня, який дозволяє сформулювати коло конкретних містобудівних задач із планувальної організації територіальних компонентів генплану міста - його житлових або виробничих комплексів, громадських центрів, тощо. На цій стадії проектування уточнюються об'єкти місто-будівного проектування, для яких далі скла-дають проекти забудови, закріплюються межі структурних містобудівних компонентів, формують систему інженерного обладнання і підготовки території, її транспортного обслуговування, благоустрою та озеленення. У проекті детального планування (ПДП) виконують розробки: плану креслення (розбиття) червоних ліній, якими фіксують межі територій для забудови, які одночасно являються і межами міських транспортних комунікацій; сітуаційного плану, який являє собою ескіз планування та забудови території; схеми організації руху транспорту і пішоходів з рішенням транспортних вузлів; схеми розміщення інженерних мереж, у тому числі тих, що розташовані поза територіями для забудови (рис.3.2).

План червоних ліній та ескіз забудови виконують на всю територію планувального компонента, що проектується (рис.3.3).

Масштаб графічних матеріалів - 1:2000, 1:1000. Креслення планів виконуються на геопідоснові - топографічному плані місцевості, де позначені існуючі будівлі і споруди, дороги, комунікації і таке інше. Геопідоснова повинна охоплювати всю територію, на якій розміщується об'єкт містобудівного проектування. Проекти детального планування охоплюють території першої черги будівництва і розроблюються на 5…10 років.

Рис.3.3. Приклад плану червоних ліній (у складі проекту детального планування)

Наступною заключною стадією містобудівного проектування є проект забудови. Саме такий проект є тим робочим містобудівним документом, по якому здійснюють будівництво конкретного об'єкта. Проект виконують в один або в два етапи в залежності від складності об'єкта забудови.

Проектування в два етапи передбачає складання технічного проекту та робочих креслень, а проектування одноетапне - складання тільки техноробочого проекту. Робочі креслення виконують на ділянку для будівництва однієї або декількох будівель. Робочі креслення можуть також охоплювати фрагмент території кварталу, мікрорайону чи іншого комплексу. А в тому разі, якщо будівництво забудови комплексу ведеться одночасно, то креслення охоплюють повністю всю територію.

У склад комплекту матеріалів проекту забудови входять:

креслення генерального плану ділянки з розміщенням будівель та споруд, що проектуються, зберігаються чи реконструюються, підлягають розбиранню чи повному зносу, а також креслення автомобільних доріг проїздів та майданчиків транспортного або іншого призначення, елементів інженерного та архітектурного благоустрою;

креслення планів розбиття елементів генплану з прив'язками проектуємих об'єктів та їх елементів, проїздів, підходів та інш.;

креслення з вертикального планування території, які виконані методом проектних горизонталей з наданням необхідних поперечних профілів вулиць та проїздів;

креслення по інженерному обладнанню території ділянки;

креслення по озелененню території ділянки;

кошторис на будівництво та благоустрій;

додатково до основних наведених креслень склад графічних матеріалів поповнюється комплектами робочих креслень усіх об'єктів, прийнятих до будівництва на даній території;

пояснювальна записка.

Масштаби основних графічних матеріалів проекту забудови - 1:500 або 1: 1000. Деталювальні креслення окремих вузлів виконують в більших масштабах - 1:200; 1:100; 1:50 (рис.3.4.).

Проекти забудови розробляють із урахуванням конкретних строків будівництва тих чи інших об'єктів. Такі строки визначаються в залежності від складності об'єктів. Частіше вони дорівнюють 1 - 2, а іноді і 3 рокам.

Проекти забудови здійснюють перехід від містобудівного проектування до проектування будівель і споруд або їх комплексів. У них детально вирішують питання організації простору з конкретними рекомендаціями за характером архітектурної забудови визначенних територій і здійснюють вибір типів будівель і споруд.

Таким чином, оскільки кожна територія як об'єкт містобудівного проектування є частиною території об'єкта більш крупного територіального утворення (рівня), методика містобудівного проектування передбачає послідовну розробку планувальних проблем від загального до окремого, тобто від великих територіальних компонентів до відносно малих ділянок територій - будівельних майданчиків з одним або декількома будівельними об'єктами. За такої послідовності містобудівного проектування глибина розробки задач також послідовно з кожною наступною стадією підвищується одночасно із зменшенням розмірів територій. Масштаб графічних матеріалів кожної стадії містобудівного проектування також різний. Він збільшується по мірі зменшення розмірів планувальних елементів територій, але при цьому інформативність і деталізація розробок зростають.

Рис.3.4. Фрагмент житлового району. Проект забудови частки території мікрорайону: 1 - заклади торгівлі і культурно-побутового обслуговування; 2 - вбудовані освітні установи; 3 - блок первісного обслуговування; 4 - спортивні майданчики; 5 - сад мікрорайону, 6 - школа; 7 - дитячий садок; 8 - гараж - стоянка машин; 9 — зупинка громадського транспорту

Отже, містобудівне проектування населених місць здійснюють за наступними стадіями:

районне планування;

генеральний план міста (ГП), включаючи техніко-економічне обгрунтування (ТЕО);

проект розміщення першої черги будівництва;

проект детального планування (ПДП);

проект забудови території.