- •1.1. Містобудування і містобудівна діяльність. Містобудівне проектування. Загальні положення
- •1.2. Об'єкти містобудівної теорії і містобудівного проектування
- •Лекція 2 Системи розселення. Класифікації населених місць і містобудівних об'єктів. Містобудівні об'єкти верхніх територіальних рівней
- •2.1.Принципи формування та розвитку розселення
- •2.2.Типологічні класифікації населених місць, форм і районів розселення
- •2.3.Ієрархічна класифікація містобудівних систем. Рівні містобудівного проекту-вання
- •2.4.Містобудівні об'єкти верхніх територіальних рівней
- •3.1.Загальна методика містобудівного проектування. Стадії проектування, типи проектів і їх особливості
- •3.2.Взаємозв'язок рівнів містобудівного проектування і народногосподарського планування
- •Лекцiя 4 Території для населених місць. Основні вимоги до їх вибору
- •4.1.Навколишнє природне середовище містобудівних систем та його охорона. Основні природні чинники, їх значення і врахування при містобудівному проектуванні і будівництві
- •4.2.Визначення чисельності населення міст та поселень
- •4.3.Вибір територій для населених місць. Основні вимоги
- •4.4.Інженерно-будівельна оцінка територій для населених мiсць
- •Лекція 5 Планування міста і його планувальна структура. Розвиток міста і його основні планувальні форми
- •5.1.Місто як форма розселення
- •5.2.Функціональне зонування міста
- •5.3.Планувальна структура міста
- •6.1.Територіальний розвиток міста і його основні планувальні форми. Типи планувальних структурних схем
- •6.2.Транспортна інфраструктура міста. Її задача і роль у планувальній структурі. Основні вимоги до транспортної інфраструктури
- •6.3.Структура вулично-дорожньої мережі міста. Основні схеми організації вуличних мереж
- •Лекція 7 Сельбищна зона міст. Її планувальна структура. Розміщення сельбищної зони
- •7.1.Планувальна структура сельбищної зони міста. Основні вимоги до неї. Об'єкти для забудови сельбищної зони та принципи їх розміщення на території зони
- •7.2.Основні структурні елементи сельбищної зони міста
- •Лекція 8 Забудова сельбищної зони міста. Громадський центр міста. Його функції і планувальна структура. Розміщення громадського центру
- •8.1.Житлова забудова сельбищної зони міста
- •8.2.Громадський центр міста. Функції та розміщення громадського центру міста
- •8.3.Планувальна структура міського центру
- •9.1.Основні природно-кліматичні умови районів будівництва і санітарно-гігієнічні вимоги до забудови сельбищних зон міст. Основні положення
- •9.2.Температурно-вологісний та вітровий режими житлових приміщень і територій. Їх вплив на вибір архітектурно-планувальних та містобудівних рішень
- •9.3.Інсоляція. Її вплив на вибір архітектурно-планувальних та містобудівних рішень
- •9.4.Зовнішні шуми. Їх вплив на вибір архітектурно-планувальних та містобудівних рішень. Захист житла і житлових територій від зовнішних шумів
- •9.5.Рельєф місцевості. Його вплив на вибір архітектурно-планувальних та містобудівних рішень
- •9.6.Протипожежні вимоги. Їх урахування при вирішенні архітектурно-планувальних та містобудівних задач
- •9.7.Розміщення об’єктів забудови з урахуванням інших вимог
- •Лекція 10
- •10.1.Промислово-виробнича зона
- •10.2.Комунально-складська зона
- •10.3.Зони зовнішнього транспорту
- •Лекція 11 Зовнішній транспорт і дорожна мережа населених місць
- •11.1. Основи проектування транспортних мереж населених місць
- •11.2.Вузли та комплекси залізничного транспорту
- •11.3.Вузли та комплекси автомобільного транспорту
- •11.4.Комплекси повітряного транспорту
- •11.5.Комплекси річкового і морського водного транспорту
- •Лекція 12 Основи проектування мережі вулиць та доріг населених місць
- •12.1.Організація руху транспорту і пішоходів. Загальні положення
- •12.2.Основи проектування мережі вулиць та доріг населених місць
- •12.3.Класифікаційні категорії вулиць і доріг
- •12.4. Розрахункові параметри доріг і вулиць
- •12.5.Поперечні профілі вулично-дорожньої мережі. Елементи їхньої структури. Дорожні одяги
- •Лекція 13 Мережа громадського пасажирського транспорту і пішохідного руху населених місць
- •13.1.Основи проектування системи громадського пасажирського транспорту і пішохідного руху
- •13.2.Підприємства і споруди для зберігання та обслуговування транспортних засобів
- •14.1.Функції і структура озеленених територій міст та інших поселень. Загальні положення
- •14.2.0Сновні містобудівні вимоги до озеленення територій різного призначення
- •14.3.3Они відпочинку населених місць
- •14.4.Елементи системи озеленення міського житлового району
- •14.5.Архітектурний благоустрій житлових територій
- •Список літератури
11.3.Вузли та комплекси автомобільного транспорту
У крупних містах передбачають розміщення одного центрального автовокзалу для далекого міжміського (кінцевого і транзитного) сполучення та декількох двох-трьох приміських пасажирських автостанцій, які розміщують в серединній, або периферійній зоні міста на основних найбільш завантажених приміським автобусним сполученням виходах автомобільних доріг, поблизу станцій швидкісного пасажирського транспорту. При цьому бажано забезпечення прямого безпересадочного транспортного зв'язку з центром міста і його крупними житловими та промисловими районами, комплексами вокзалів інших видів зовнішнього транспорту, міськими ринками і т.п.
У малих і середніх містах автовокзали або автостанції наближають до центральних районів, включаючи їх в комплекси громадських та торгових центрів. Якщо дозволяє містобудівна ситуація, то доцільно створювати об'єднані залізнично-автобусні станції.
У містах, які є центрами системи розселення, передбачають розміщення вантажних автостанцій.
При відведенні території для будівництва вантажних автостанцій залежно від об'єму та характеру виконуваних операцій загальні розміри ділянки приймають у межах 0,3…2,0 га.
Для розміщення мотелей та кемпінгів на підходах до міст віддають перевагу майданчикам, що розташовані поблизу зон масового відпочинку в живописних та історичних місцях. Площу територій мотелів і кемпінгів визначають за будівельними нормами. У звичайних умовах вона дорівнює 75…100 і 135…150 м2 на одне місце.
Станції технічного обслуговування і автозаправочні станції (АЗС) заміського автотранспорту необхідно розміщувати біля автомобільних доріг; автозапровочні станції, як правило, - з обох боків при в'їздах – виїздах у населені пункти, їх з готелями, ресторанами та іншими будівлями та спорудами дорожньо-транспортної служби. Розмір ділянки станцій технічного обслуговування і автозаправочних станцій приймається залежно від їх класу в межах 0,3…2,5 га. Біля в’їздів у найкрупніші, крупні і великі міста необхідно також передбачати літні пункти.
11.4.Комплекси повітряного транспорту
Аеропорти розміщують в приміських зонах міст з річним пасажирооборотом до 1 млн.чол. у 30…40 хвилиній транспортній доступності від міста-центру для обслуговування декількох близько розміщених населених пунктів. Визначений нормативний час забезпечується, коли відстань до аеропорту складає 20…30 км. Необхідність створення другого аеропорту виникає в містах з чисельністю населення 800…1000 тис.чол. При цьому річний пасажирооборот може досягати від 1 до 5 млн чол. із їхньою спеціалізацією для пасажирів міждержавних, міжобласних і місцевих повітряних линій.
Якщо діючий аеропорт знаходиться ближче до міської забудови або навіть в її оточенні, слід розглянути питання про його перенесення на нове місце або про використання для зльоту і посадки тільки легких літаків і вертольотів.
Міські аеровокзали будують в кожному місті, в якому є аеропорт, а також у містах, які розміщені в зоні обслуговування даного аеропорту, якщо на перспективу очікується пасажирооборот не менш 2 млн.чол. на рік і аеропорт віддалений від межі міської забудови не менше як на 15 км.
Міські аеровокзали і агентства розташовують на основних міських магістралях, що з'єднують аеропорт з містом, поблизу перетину транспортних магістралей у місцях, зручно зв’язаних міським транспортом з центром міста і його основними житловими масивами.
