- •1.1. Містобудування і містобудівна діяльність. Містобудівне проектування. Загальні положення
- •1.2. Об'єкти містобудівної теорії і містобудівного проектування
- •Лекція 2 Системи розселення. Класифікації населених місць і містобудівних об'єктів. Містобудівні об'єкти верхніх територіальних рівней
- •2.1.Принципи формування та розвитку розселення
- •2.2.Типологічні класифікації населених місць, форм і районів розселення
- •2.3.Ієрархічна класифікація містобудівних систем. Рівні містобудівного проекту-вання
- •2.4.Містобудівні об'єкти верхніх територіальних рівней
- •3.1.Загальна методика містобудівного проектування. Стадії проектування, типи проектів і їх особливості
- •3.2.Взаємозв'язок рівнів містобудівного проектування і народногосподарського планування
- •Лекцiя 4 Території для населених місць. Основні вимоги до їх вибору
- •4.1.Навколишнє природне середовище містобудівних систем та його охорона. Основні природні чинники, їх значення і врахування при містобудівному проектуванні і будівництві
- •4.2.Визначення чисельності населення міст та поселень
- •4.3.Вибір територій для населених місць. Основні вимоги
- •4.4.Інженерно-будівельна оцінка територій для населених мiсць
- •Лекція 5 Планування міста і його планувальна структура. Розвиток міста і його основні планувальні форми
- •5.1.Місто як форма розселення
- •5.2.Функціональне зонування міста
- •5.3.Планувальна структура міста
- •6.1.Територіальний розвиток міста і його основні планувальні форми. Типи планувальних структурних схем
- •6.2.Транспортна інфраструктура міста. Її задача і роль у планувальній структурі. Основні вимоги до транспортної інфраструктури
- •6.3.Структура вулично-дорожньої мережі міста. Основні схеми організації вуличних мереж
- •Лекція 7 Сельбищна зона міст. Її планувальна структура. Розміщення сельбищної зони
- •7.1.Планувальна структура сельбищної зони міста. Основні вимоги до неї. Об'єкти для забудови сельбищної зони та принципи їх розміщення на території зони
- •7.2.Основні структурні елементи сельбищної зони міста
- •Лекція 8 Забудова сельбищної зони міста. Громадський центр міста. Його функції і планувальна структура. Розміщення громадського центру
- •8.1.Житлова забудова сельбищної зони міста
- •8.2.Громадський центр міста. Функції та розміщення громадського центру міста
- •8.3.Планувальна структура міського центру
- •9.1.Основні природно-кліматичні умови районів будівництва і санітарно-гігієнічні вимоги до забудови сельбищних зон міст. Основні положення
- •9.2.Температурно-вологісний та вітровий режими житлових приміщень і територій. Їх вплив на вибір архітектурно-планувальних та містобудівних рішень
- •9.3.Інсоляція. Її вплив на вибір архітектурно-планувальних та містобудівних рішень
- •9.4.Зовнішні шуми. Їх вплив на вибір архітектурно-планувальних та містобудівних рішень. Захист житла і житлових територій від зовнішних шумів
- •9.5.Рельєф місцевості. Його вплив на вибір архітектурно-планувальних та містобудівних рішень
- •9.6.Протипожежні вимоги. Їх урахування при вирішенні архітектурно-планувальних та містобудівних задач
- •9.7.Розміщення об’єктів забудови з урахуванням інших вимог
- •Лекція 10
- •10.1.Промислово-виробнича зона
- •10.2.Комунально-складська зона
- •10.3.Зони зовнішнього транспорту
- •Лекція 11 Зовнішній транспорт і дорожна мережа населених місць
- •11.1. Основи проектування транспортних мереж населених місць
- •11.2.Вузли та комплекси залізничного транспорту
- •11.3.Вузли та комплекси автомобільного транспорту
- •11.4.Комплекси повітряного транспорту
- •11.5.Комплекси річкового і морського водного транспорту
- •Лекція 12 Основи проектування мережі вулиць та доріг населених місць
- •12.1.Організація руху транспорту і пішоходів. Загальні положення
- •12.2.Основи проектування мережі вулиць та доріг населених місць
- •12.3.Класифікаційні категорії вулиць і доріг
- •12.4. Розрахункові параметри доріг і вулиць
- •12.5.Поперечні профілі вулично-дорожньої мережі. Елементи їхньої структури. Дорожні одяги
- •Лекція 13 Мережа громадського пасажирського транспорту і пішохідного руху населених місць
- •13.1.Основи проектування системи громадського пасажирського транспорту і пішохідного руху
- •13.2.Підприємства і споруди для зберігання та обслуговування транспортних засобів
- •14.1.Функції і структура озеленених територій міст та інших поселень. Загальні положення
- •14.2.0Сновні містобудівні вимоги до озеленення територій різного призначення
- •14.3.3Они відпочинку населених місць
- •14.4.Елементи системи озеленення міського житлового району
- •14.5.Архітектурний благоустрій житлових територій
- •Список літератури
1.2. Об'єкти містобудівної теорії і містобудівного проектування
Об'єктами містобудівної теорії, наукових досліджень і містобудівного проектування виступають різні значні за їх просторовими розмірами територіальні системи:
сільські поселення - села, хутори, селища сільського типу;
селища міського типу;
міста та їх складові планувальні елементи або "компоненти" меншого масштабу: житлові райони, мікрорайони, квартали, міські громадські центри, численні комплекси транспортної інфраструктури, комплекси виробничих та комунально-складських зон та інш.;
ландшафтно-рекреаційні зони і зони відпочинку - внутрішньоміські, приміські та міжпоселенні;
а також ще більш значні за розмірами регіональні територіальні системи дуже великих масштабів, які включають до себе вже кілька населених місць з оточуючими їх територіями окремих економічних районів - регіонів.
Всі ці різноманітні об'єкти характеризуються загальними рисами просторової організації: узгодженим взаємним розміщенням елементів і формуванням між ними стійких територіальних зв'язків. Функціональна і територіальна зв'язність і впорядкованість елементів надає містобудівним об'єктам цілісність, відносну автономність і стійкість, що дозволяє розглядати їх як містобудівні системи.
Містобудівна система може бути визначена як сукупність просторово організованих і взаємопов'язаних матеріальних елементів - технічно освоєних територій, численних будівель і споруд різного призначення, доріг та інженерних комунікацій, які разом з природними компонентами формують середовище громадської життєдіяльності різних територіальних рівней.
Створені як середовища для різноманітних життєвих процесів, містобудівні системи функціонують тільки у взаємозв'язку з ними. Так, просторова структура міста проектується і реалізується у взаємозв'язку зі складним комплексом виробничих і соціально-побутових процесів, які здійснюються на його території.
Весь різноманітний комплекс соціальних процесів, реалізуємих у будь-якому населеному місці або в районі розселення, прийнято називати функцією цих об'єктів. Так, наприклад, функціями міста є: промислове виробництво, наука, керівництво, побутові процеси, спілкування і відпочинок населення, а також багато інших функцій соціального відтворення.
Містобудівні системи постійно розвиваються, змінюючись у відповідності з потребами суспільства, у відповідності з розвитком їх соціальних функцій.
Отже, об'єктами містобудівного проектування і наукових досліджень є розвинуті містобудівні системи різного масштабу і функціонального змісту, просторова організація яких спрямована на побудову середовища для самих різних громадських процесів.
Із поняттям містобудівна система невідривно пов'язано поняття "система розселення". Термін “розселення" визначає процес і результат формування людських поселень і, в кінці кінців, виражає матеріально-просторову форму організації суспільства. Широке розуміння цього терміну включає всі аспекти містобудівної діяльності на всіх масштабних рівнях формування:
єдиної системи розселення країни;
регіональних і локальних систем розселення;
міст та інших населених пунктів.
Розвиток системи розселення повинен спиратися на утворену мережу міських та сільських поселень, включаючи існуючі агломерації і ті, що в наш час ще формуються. Проектування нових поселень передбачається перш за все у зв'язку із необхідністю розміщення нових промислових підприємств або об'єктів для розробки корисних копалин та інше, а також у зв'язку з відселенням населення із зон відбувшихся або потенційних катастроф, екологічних лих тощо.
І.З.Структура об'єктів містобудівного проектування та будівництва. Елементи структури
Основою формування всіх містобудівних об'єктів є вибрана конкретна територія, яка характеризується розмірами і геометричною формою, своїм місцезнаходженням, природними якостями і ресурсами. Територія складає основу містобудівної діяльності на будь-якому рівні, надаючи простір для формування містобудівних об'єктів і обумовлюючи, в силу своїх специфічних якостей, характер приймаємих містобудівних рішень.
Містобудівне освоєння територій виражається в будівництві нових будівель та споруд на вільних майданчиках або в реконструкції існуючих, в улаштуванні мережі вулиць і доріг, в інженерному обладнанні території системами водопостачання, каналізації та інш. комунікацій, в інженерній підготовці та захисту територій, у заходах з охорони навколишнього середовища та його покращення і т.інш.
Таке містобудівне освоєння територій забезпечує виконання головного принципу містобудівної діяльності - створення умов для найбільшої ефективності використання територіальних ресурсів.
Містобудівні системи организовані територіально. Їх структура визначається складом і територіальними зв'язками елементів. Елементами структури виступають частини містобудівної системи, які розглядаються як складові єдиного цілого, у більш точному значенні - як його первичні, неподільні складові. У загальному вигляді елементи можуть бути визначені як територіальні просторові одиниці, яким притаманна яка-небудь ознака - функціональна планувальна або природна.
Як і системи в цілому, їх елементи мають характер "поверхні", наприклад, це - зони, райони або окремі майданчики під забудову. У випадку, коли територією можно знехтувати, елементами системи виступають окремі точки - центри, вузли або лінії - осі.
Існують два підходи до визначення елементів. Перший - коли окремі елементи визначаються за характером розміщення на території об'єктів. Другий - коли елементи визначаються за показниками цілісності території.
У першому випадку застосовується поняття зона. Зона - це територіальний елемент містобудівної системи, який характеризується розміщенням на ньому однотипних містобудівних або природних компонентів. Найбільш часто в містобудуванні використовується функціональна ознака як основа зонування територій. Так, прийнято поділяти території міст на житлові - сельбищні або промислові - виробничі зони чи використовувати зонування територій в районах розселення за видами їх господарчого використання, наприклад, території сільського або лісового господарства, території масового відпочинку населення та інш.
У другому випадку в містобудівній теорії використовуються поняття район і комплекс. Поняття район визначає відносно цілісну і автономну одиницю, яка відрізняється за якими-небудь ознаками. Прикладами можуть служити житлові райони міста або, так звані, планувальні райони-об'єкти районного планування. Поняття комплекс також характеризує територіальну цілісність, одночасно вказуючи і на високий ступінь функціональної або композиційної цілісності об'єкта. Наприклад: житловий комплекс, промисловий комплекс, комплекс закладів культурно-побутового обслуговування і т. інш.
Межі районів і комплексів служать або межами містобудівних систем - об'єктів проектування, або поділяють містобудівну систему на цілісні територіальні елементи.
Для опису територіальних структур у містобудуванні часто використовують також ще ряд взаємопов'язаних понять: вузел, вісь, ядро, периферія, мережа.
Центр (вузол) - функціональний або композиційний фокус містобудівної системи. Одночасно - це точка концентрації якої-небудь ознаки.
Функціональнi центри як і функціональні зони відокремлються у відповідності із змістом здійснюємих на території громадських процесів. В місті - це центри громадського обслуговування, транспортні вузли; в районах розселення роль центрів виконують міста або інші поселення. Поряд із різноманітними функціональними ознаками центрів значну роль має визначення центрів просторових композицій, формуємих у вигляді комплексів - архітектурних ансамблів будівель, площ, домінантних архітектурних споруд.
Планувальні осі являють собою лінійну концентрацію якої-небудь ознаки, функціональні осі, як правило, зв'язані з лініями комунікацій. У масштабі міста мова йде про транспортні осі, лінійно розвинутих громадських центрів. У регіональному масштабі використовується поняття "вісь розселення" для позначення лінійної концентрації населених місць вздовж транспортних комунікацій. Поняття “композиційна вісь" також використовується на всіх рівнях проектування. Наприклад, ріка як вісь композиції міста.
Ядро містобудівної системи - це частина території з високою концентрацією ознаки системи в цілому. Так, ядро міста представлене центральним районом, ядро системи розселення - головним містом і оточуючою його територією. Ядру системи протистоїть периферія.
Мережа - це група об'єктів точечного або лінійного характеру, що впорядковано розміщена на розглядаємій території. Наприклад, мережа закладів культурно-побутового обслуговування, транспортна мережа та інш.
Питання самоконтролю до лекції №1
1.Окреслiть коло питань (напрямків), які визначають зміст поняття ''організація середовища".
2.Визначте особливі специфічні риси містобудівного проектування в порівнянні з проектуванням окремих будівель чи споруд.
3.Наведіть приклади об'єктів містобудування (містобудівного проектування).
4.Поясніть зміст наступних понять: містобудівна система, система розселення, зона, район, комплекс, центр (вузол), ядро, периферія, мережа.
