- •1.1. Містобудування і містобудівна діяльність. Містобудівне проектування. Загальні положення
- •1.2. Об'єкти містобудівної теорії і містобудівного проектування
- •Лекція 2 Системи розселення. Класифікації населених місць і містобудівних об'єктів. Містобудівні об'єкти верхніх територіальних рівней
- •2.1.Принципи формування та розвитку розселення
- •2.2.Типологічні класифікації населених місць, форм і районів розселення
- •2.3.Ієрархічна класифікація містобудівних систем. Рівні містобудівного проекту-вання
- •2.4.Містобудівні об'єкти верхніх територіальних рівней
- •3.1.Загальна методика містобудівного проектування. Стадії проектування, типи проектів і їх особливості
- •3.2.Взаємозв'язок рівнів містобудівного проектування і народногосподарського планування
- •Лекцiя 4 Території для населених місць. Основні вимоги до їх вибору
- •4.1.Навколишнє природне середовище містобудівних систем та його охорона. Основні природні чинники, їх значення і врахування при містобудівному проектуванні і будівництві
- •4.2.Визначення чисельності населення міст та поселень
- •4.3.Вибір територій для населених місць. Основні вимоги
- •4.4.Інженерно-будівельна оцінка територій для населених мiсць
- •Лекція 5 Планування міста і його планувальна структура. Розвиток міста і його основні планувальні форми
- •5.1.Місто як форма розселення
- •5.2.Функціональне зонування міста
- •5.3.Планувальна структура міста
- •6.1.Територіальний розвиток міста і його основні планувальні форми. Типи планувальних структурних схем
- •6.2.Транспортна інфраструктура міста. Її задача і роль у планувальній структурі. Основні вимоги до транспортної інфраструктури
- •6.3.Структура вулично-дорожньої мережі міста. Основні схеми організації вуличних мереж
- •Лекція 7 Сельбищна зона міст. Її планувальна структура. Розміщення сельбищної зони
- •7.1.Планувальна структура сельбищної зони міста. Основні вимоги до неї. Об'єкти для забудови сельбищної зони та принципи їх розміщення на території зони
- •7.2.Основні структурні елементи сельбищної зони міста
- •Лекція 8 Забудова сельбищної зони міста. Громадський центр міста. Його функції і планувальна структура. Розміщення громадського центру
- •8.1.Житлова забудова сельбищної зони міста
- •8.2.Громадський центр міста. Функції та розміщення громадського центру міста
- •8.3.Планувальна структура міського центру
- •9.1.Основні природно-кліматичні умови районів будівництва і санітарно-гігієнічні вимоги до забудови сельбищних зон міст. Основні положення
- •9.2.Температурно-вологісний та вітровий режими житлових приміщень і територій. Їх вплив на вибір архітектурно-планувальних та містобудівних рішень
- •9.3.Інсоляція. Її вплив на вибір архітектурно-планувальних та містобудівних рішень
- •9.4.Зовнішні шуми. Їх вплив на вибір архітектурно-планувальних та містобудівних рішень. Захист житла і житлових територій від зовнішних шумів
- •9.5.Рельєф місцевості. Його вплив на вибір архітектурно-планувальних та містобудівних рішень
- •9.6.Протипожежні вимоги. Їх урахування при вирішенні архітектурно-планувальних та містобудівних задач
- •9.7.Розміщення об’єктів забудови з урахуванням інших вимог
- •Лекція 10
- •10.1.Промислово-виробнича зона
- •10.2.Комунально-складська зона
- •10.3.Зони зовнішнього транспорту
- •Лекція 11 Зовнішній транспорт і дорожна мережа населених місць
- •11.1. Основи проектування транспортних мереж населених місць
- •11.2.Вузли та комплекси залізничного транспорту
- •11.3.Вузли та комплекси автомобільного транспорту
- •11.4.Комплекси повітряного транспорту
- •11.5.Комплекси річкового і морського водного транспорту
- •Лекція 12 Основи проектування мережі вулиць та доріг населених місць
- •12.1.Організація руху транспорту і пішоходів. Загальні положення
- •12.2.Основи проектування мережі вулиць та доріг населених місць
- •12.3.Класифікаційні категорії вулиць і доріг
- •12.4. Розрахункові параметри доріг і вулиць
- •12.5.Поперечні профілі вулично-дорожньої мережі. Елементи їхньої структури. Дорожні одяги
- •Лекція 13 Мережа громадського пасажирського транспорту і пішохідного руху населених місць
- •13.1.Основи проектування системи громадського пасажирського транспорту і пішохідного руху
- •13.2.Підприємства і споруди для зберігання та обслуговування транспортних засобів
- •14.1.Функції і структура озеленених територій міст та інших поселень. Загальні положення
- •14.2.0Сновні містобудівні вимоги до озеленення територій різного призначення
- •14.3.3Они відпочинку населених місць
- •14.4.Елементи системи озеленення міського житлового району
- •14.5.Архітектурний благоустрій житлових територій
- •Список літератури
8.2.Громадський центр міста. Функції та розміщення громадського центру міста
Громадське життя міста пов'язане з формуванням системи закладів і центрів культурно-побутового обслуговування. Структура громадських центрів міста залежить від його величини, адміністративного значення, місця в системі розселення, його народногосподарського профілю. Зі зростанням міста просторово розвивається та ускладнюється структура його громадських центрів.
Мале місто звичайно має компактний загальноміський центр, виконуючий одночасно функції періодичного і повсякденного обслуговування.
У великих і крупних містах система центрів отримує просторовий розвиток: формуються центри житлових і планувальних районів, центри в зонах праці та відпочинку.
У найкрупніших містах - розвинута просторова система центрів, головним елементом якої є загальноміський центр - центральний район тобто велика за територією зона міста, в межах якої виділяється ядро центру з переважаючою питомою вагою адміністративно-побутових функцій. Центральний район найкрупнішого міста, окрім громадських будівель, включає й значну питому вагу житлової забудови (рис.8.1).
Вважаються доцільними в центрі такі три різновиди житлової забудови:
тимчасове житло-готелі, гуртожитки, пансіонати, квартири, що розраховані на малий термін проживання, споживачі яких частіше не мають потреби в школах, дитячих закладах і зовнішніх житлових зонах;
службові квартири адміністративного та технічного персоналу, перебування якого на території міського центру повинно бути постійним;
житло, що сполучене з місцем прикладання праці представників деяких творчіх професій - наприклад, майстерні та студії художників, архітекторів, артистів і т.ін.
Центри найкрупніших міст, таких які, як правило, є адміністративними центрами столичних або обласних систем розселення, виконують функції міжселещного обслуговування. Поряд з головним загальноміським центром утворюється система центрів, яка в найкрупнішому місті включає спеціалізовані центри загальноміського й міжпоселенного значення, центри планувальних районів, житлових районів та мікрорайонів, а також центри в зонах праці та відпочинку.
За функціональним змістом громадські центри можуть бути багатофункціональними та спеціалізованими. Багатофункціональність характерна для всіх центрів, які забезпечують комплексне обслуговування різноманітних територіальних одиниць міста: його планувальних житлових районів, зон праці та відпочинку. Найбільш багатофункціональним є загальноміський центр. Поряд з ним у містах формуються лікувально-оздоровчі, спортивні, учбові та інші спеціалізовані центри. Як правило, спеціалізовані центри разом з основною функцією виконують ряд додаткових і обслуговуючих функцій, наприклад, функції торгівлі і громадського харчування в спортивних і видовищних центрах.
Функціональний профіль міста відображується на змісті та структурі його громадських центрів. Так, у містах-столицях формується розвинута зона адміністративних закладів. Як правило, вона просторово сполучається з центром та утворює різноманітні за призначенням адміністративно-громадські комплекси. У містах-курортах і туристичних центрах розвиваються функції лікувально-оздоровчі, культурно-освітні. У наукових містечках комплекс міського центру включає наукові і учбові заклади.
Громадський центр міста виконує обслуговування міського населення, а також населення, позаміських поселень, тяжіючих до міста. Міжселищне значення можуть мати центри не тільки крупних, але й малих або середніх міст. Відносна величина «сполучного» населення залежить від розміру, значення і місцеположення міста. Особливо велика доля сполучного населення властива містам, які є адміністративними центрами районів чи областей.
