Пісня 9 Фізрук «Комбат» Любе
Щоб у цім світі все устигати, Треба потужну енергію мати, Силу, здоров’я, мускулатуру. Тут нас врятує лише фізкультура! І вчителі так усіх тренували, Щоб на змаганнях перемагали. Фізкультура нас так заряджає, Енергії на все життя вистачає!
Випускник 15. Висловлюємо щиру подяку вчителям трудового навчання Лисюк Людмилі Іванівні та Зайцевій Ірині Валерівні
Наш коханий трудовик по школі походжає. То завіси поправляє, вікно закриває, То карнизи прибиває, то щось ремонтує. Кожен в школі його бачить. Кожен його чує. Вчитель праці в нас чудовий, Все він вміє, знає, і майструє, й вишиває Так технічно підкований - Кращих не буває. Ми бажаємо йому радості без ліку. І довгого, щасливого, сімейного віку.
Випускник 16 Слова подяки летять до медпункту, в кабінети психологів та педагогів організаторів нашої школи. У ваших руках було наше здоров*я, ви давали нам цінні поради, які допомагали нам у відносинах з вчителями, батьками та однолітками, ви забезпечували наше дозвілля. Випускник 13. Висловлюємо щиру подяку бібліотекарям Лесі Йосипівні і Надії Михайлівні і просимо пробачення за не доклеєні книжки
В бібліотеці ангел мирний Красою посмішки сіяв. Всіх учнів так привітно, щиро Туди він завжди зазивав. Скарбів бібліотек столичних Тут звісно, друже, не знайти, Та скарб людський, Свій скарб душевний Даруєш завжди дітям ти.
Випускник 16. Висловлюємо щиру подяку нашим технічним працівникам Вміють все технічки в нас: Миють вікна кожен раз, Обмітають павуків, Білять стіни залюбки, Прибирають після нас Коридори кожен час. І насіння вимітають, Ще й вазони поливають. То ж ми дяку їм складаєм І здоров'я їм бажаєм.
Випускник 18 А ще ми забули подякувати особливому атрибуту нашого шкільного життя. Здогадалися якому? Шпаргалці. У майстерності виготовлення цих маленьких помічників ми досягли найвищих вершин. Напевно за 11 років навчання на шпаргалки ми витратили найбільшу кількість паперу, не кажучи про те, що папір найбільшу кількість паперу, не кажучи про те, що папір ще був потрібен для гри у морський бій, моделювання літачків, записок, анкет, гадалок. але без цього не було б таким цікавим шкільне життя.
Пісня 10 про шпору «если у вас нету тети»
Ведучий 1: Школа! Скільки пов’язано з нею! Позаду дитинство, попереду багато шляхів, вибір улюбленої справи. Як хвилює почуття дорослості, самостійності. Залишилися позаду іспити, а з ними роки безтурботного дитинства. А попереду …Попереду велике життя, все те, про що мріялось, усе незвідане, хвилююче і прекрасне.
Ведучий 2: Хочемо звернутися до найдорожчих і найближчих людей у нашому житті.
Ведучий 1: Рідні наші! Мамо! Тату! Дякуємо вам за те, що дали нам життя, що завжди любили й вірили в наші сили. Ваші натруджені руки і добре серце завжди допомагатимуть нам у житті. А промінь сімейного вогника світитиме у далекій і незвіданій дорозі.
Ведучий 2: . Дякуємо за те, що ростили нас, віддаючи свою молодість і життя. Раділи та сумували разом з нами. І вибачте нас за всі прикрощі, що вам завдавали і повірте, що ми будемо гідними називатися вашими дітьми. Якщо є щось на землі святе, то це перш за все мама й тато, і батьківська хата, і мамине слово, і стежки, по яких ми ходили. Низький вам уклін.
Ведучий 1 Так, дитинство пройшло. Сьогодні ми прощаємось із рідною школою, вчителями. Двері в країну дитинства зачинено, а ключ втрачено. Залишилися лише спогади, які будуть з нами все життя.
Пісня 11 «Нет мы не плачем…»
Загальна пісня + презентація + (шарікі, хлопушкі)