44. Національні історико-культурні музеї України.

Нині в Україні функціонує більше 60 історико-культурних заповідників державної та комунальної власності. За роки незалежності мережа історико-культурних заповідників України значно зросла та розширилася. За роки Незалежності найбільш відомі з історико-культурних заповідників системи Міністерства культури і туризму України та інших відомств отримали статус національних. Це, зокрема, Національний заповідник "Софія Київська", Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Національний заповідник "Херсонес Таврійський", Національний заповідник "Хортиця", Національний заповідник "Давній Галич", Національний історико-етнографічний заповідник "Переслав", Національний музей-заповідник українського гончарства в смт Опішні, Національний історико-меморіальний заповідник "Поле Берестецької битви", "Національний історико-архітектурний заповідник "Кам’янець",Національний історико-культурний заповідник "Чигирин",

Два з них, – Національний заповідник "Софія Київська" та Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, – включено до Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО

Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник – один із найбільших культурно-освітніх та науково-дослідних закладів України. Його фондові колекції зараз нараховують понад 70 000 одиниць збереження. На його території працюють: Музей історичних коштовностей України, Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, Музей книги і книгодрукарства України, Виставка мікромініатюр, Музей українського народного декоративного мистецтва. Тут можна ознайомитися з унікальними пам’ятками мистецтва та архітектури XI-XX ст., лабіринтами Ближніх і Дальніх печер, постійно діючими і тимчасовими виставками, які доповнюють основну експозицію.

Національний заповідник"Софія Київська". Це повна культурна скарбниця: тут і архітектура, іскульптура, і живопис, і ювелірне мистецтво. Площа заповідника охоплює всю територію Софійського кафедрального монастиря з 10 архітектурними пам’ятками XI - XIX століть. Також до заповідника передано кілька найвидатніших пам’яток Києва: 1965 року – Кирилівську церкву (ХII ст.), 1968 року – Андріївську церкву (XVIII ст.), 1982 року – Золоті ворота (ХI ст.). У фондах Софії Київської – понад 60 тисяч одиниць зберігання.

Херсонеський Історико-Археологічний Музей-Заповідник у Севастополі — музей, відкритий 1892 на базі археологічних знахідок з розкопів старогрец. м. Херсонесу Таврійського, приміщений у кол. монастирі на території розкопів, спершу мав назву «склад місц. старожитностей». У фондах музею близько 200.000 експонатів з 5 ст. до Хр. до 15 ст. (понад 5000 в експозиції. Володимирський собор в Херсонесі було закладено 1861 р. Вежа ЗенонаНайбільша з фортечних веж міста. Розташована на захід від Карантинної бухти. Вежа мала приміщення для варти, що охороняла міську браму. Найдавніша частина вежі - античних часів.Серед значущих археологічних комплексів міста - руїни давньогрецького амфітеатру. Первісно театр слугував для вистав та місцевих свят. В роки господарювання в місті римлян, театр використовували для боїв гладіаторів.

Кам'янець-Подільський – місто, що зберегло дух середніх віків. Тут Ви побачите одну з найбільших оборонних споруд України, фотецю, що займає провідне місце у світовій історії оборонного зодчества. Старе місто функціонує як унікальний містобудівний комплекс площею 121 га, відокремлений від решти районів міста глибоким каньйоном р. Смотрич. рхітектура Старого міста - заповідника зберегла зразки культур різних народів (українців, поляків, вірмен, турків і росіян) та релігій (православної, католицької, іудейської, мусульманської), а саме: Турецький мінарет 17 ст.; -турецький та вірменський бастіони 17 ст.; Миколаївська (вірменська) церква 14 ст.; дерев'яна Хрестовоздвиженська церква 18 ст.; монастирські комплекси 15-18 ст. орденів Домініканів, Францисканів. Однією з унікальних інженерних споруд заповідника є Замковий міст, що з'єднує місто та Замковий комплекс. Невід'ємною частиною Старого міста, його перлиною, є Стара фортеця, яка стала візитною карткою Кам'янця-Подільського, його символом. Одинадцять башт входять до складу фортеці, кожна має свою назву і свою історію. Так, наприклад, найвища башта названа Папською тому, що була збудована на кошти, виділені папою римським Юлієм II.