
- •1. Ефективність використання оборотних фондів на туристичному Підприємстві
- •2. Основні принципи вивчення туристичного ринку
- •3. Рекреація і туризм країн Південної Європи.
- •4. Природно-рекреаційні та інфраструктурні ресурси Києва.
- •5. Основні типи туроперейтингу
- •6. Поняття рентабельності туристичного підприємства.
- •7. Рекреація і туризм країн Північної Європи.
- •8. Туристичні ресурси Черкащини.
- •9.Основні принципи організації фінансів на туристичному підприємстві.
- •11.Рекреація і туризм країн Центральної Європи.
- •12.Туристичні ресурси Київщини.
- •13.Регіональні особливості споживання туристичних послуг.
- •14.Інвестиційні ресурси в Україні. Оцінка ефективності інвестицій.
- •15.Рекреація і туризм країн Південно-Східної Європи.
- •16. Туристичні ресурси Житомирщини
- •17. Структура управління та принципи функціонування підприємств харчування.
- •18. Вплив туризму на економіку регіону.
- •19. Рекреація і туризм країн Північної і Центральної Азії.
- •20. Туристичні ресурси історичного Поділля.
- •21. Регуляторні механізми ринку туристичних послуг.
- •22. Туризм як соціально-економічна система.
- •23. Рекреація і туризм країн Північної і Центральної Азії.
- •24. Сільський, зелений туризм в Україні: проблеми та перспективи розвитку.
- •25. Стратегія розвитку туристичного підприємства.
- •26. Особливості туристської реклами.
- •27. Рекреація і туризм країн Західної Європи.
- •28. Туристичні ресурси історичної Волині.
- •Волинська область
- •Житомирська область
- •Рівненська область
- •29. Туристський тур як основний ринковий продукт.
- •30. Фактори розвитку туризму.
- •31. Рекреація і туризм країн Південно-Західної Азії.
- •32. Курортні ресурси України.
- •33. Структура та територіальна організація індустрії туризму
- •34. Форми, види і різновиди туризму.
- •35. Рекреація і туризм країн Південно-Східної Азії.
- •36. Природні краєзнавчо-туристичні ресурси України.
- •37. Умови та чинники формування туристського попиту.
- •38. Індустрія туризму – основа розвитку національного ринку послуг.
- •39. Рекреація і туризм країн Південної Азії.
- •40. Музеї як об’єкти краєзнавчо-туристичної діяльності.
- •41. Організація ведення бухгалтерського обліку господарської діяльності
- •42. Історичні етапи розвитку туризму.
- •43. Рекреація і туризм країн Північної Америки.
- •44. Національні історико-культурні музеї України.
- •45. Стратегія визначення ціни на турпродукт.
- •Ціноутворення в індустрії туризму - це комплексна міра, обумовлена різноманітністю продукту, високим рівнем конкуренції в індустрії і складністю точної оцінки майбутнього попиту.
- •46. Туристсько-екскурсійна діяльність в Україні. Етапи становлення.
- •47. Рекреація і туризм країн Латинської Америки.
- •48. Історико-типологічні аспекти українського краєзнавства
- •49. Туристичний пакет. Формування ціни туристичного пакету.
- •50. Класифікація видів туризму за територіальними ознаками.
- •51. Рекреація і туризм країн Північної Африки.
- •52. Туристичні ресурси Хмельницької області.
- •53. Оцінка фінансового стану туристичного підприємства
- •54. Міжнародне туристське право.
- •55. Рекреація і туризм країн Східної Азії.
- •57. Світові готельні мережі.
- •InterContinental Hotel Group
- •58. Класифікація видів туризму за метою.
- •59. Рекреація і туризм країн Західної Африки.
- •60. Туристичні ресурси Запорізької області.
- •61. Порядок організації туристичного підприємства.
- •62. Всесвітня туристична організація (вто).
- •63. Рекреація і туризм країн Східної Африки.
- •64. Туристичні ресурси Донецької області.
- •65. Капітал та виробничі фонди туристичного підприємства.
- •66. Вплив міжнародного туризму на розвиток світової економіки.
- •67. Рекреація і туризм країн Південної Африки.
- •68. Туристичні ресурси Херсонської та Миколаївської областей.
- •69. Ціноутворення в туризмі
- •70. Туризм як суспільне явище. Туризмологія – напрямок дослідження
- •71. Рекреація і туризм країн Австралії і Океанії.
- •72. Туристичні ресурси Одеської області.
- •73. Ємність туристичного ринку.
- •74. Структура управління туризмом в Україні.
- •75. Рекреація і туризм країн Карібського басейну.
- •76. Туристичні ресурси Криму.
- •77. Планування використання трудових ресурсів у туризмі.
- •78. Вплив туризму на розвиток економіки держави.
- •79. Рекреація і туризм острівних країн басейну Індійського океану.
- •80. Туристичні ресурси Харківської області.
- •80. Туристичні ресурси харківської області
- •81.Розподіл і використання витрат на туристичному підприємстві Сутність і структура витрат на формування та реалізацію турпродукту
- •82. Види туризму в Україні, перспективи їх розвитку.
- •Проблеми і перспективи українського туризму
- •83. Рекреація і туризм Європейської частини Росії
- •84. Туристичні ресурси Львівщини
- •85. Туристичний продукт та його складові.
- •86. Міжнародні та регіональні туристичні організації.
- •2. Азіатсько-Тихоокеанська туристична організація
- •87. Рекреація і туризм Азіатської частини Росії.
- •88. Туристичні ресурси Івано-Франківської області.
- •89.Порядок створення туристичного підприємства
- •90. Державне регулювання розвитку туризму в Україні.
- •91. Рекреація і туризм країн Закавказзя.
- •Загальна характеристика галузі
- •Туристичні об'єкти за місцезнаходженням Республіка Вірменія Єреван (столиця)
- •Арагацотн
- •]Арарат
- •Армавір
- •Вайоц-Дзор
- •92. Туристичні ресурси Буковини.
- •93. Планування діяльності та стратегія економічного розвитку підприємств туризму.
- •94. Туристиський тур як економічна категорія
- •95. Рекреація і туризм країн Прибалтики
- •96. Туристичні ресурси Волинської області
- •97. Виробничо-технічний потенціал туристичного підприємства
- •Сучасний стан та перспективи розвитку туризму в Україні.
- •100. Туристичні ресурси Закарпаття
- •101. Фінансова та цінова політика підприємств туризму
- •8.1. Зміст і форми фінансової діяльності туристичного підприємства
- •102. Зміст та функції туристичного ринку
- •103. Типологія національних туристичних ринків
- •104. Туристичні ресурси історичної Галичини
- •6.1.1. Львівська область
- •105. Маркетинг в туризмі
- •Виробнича функція
- •Функція збуту:
- •108. Туристичні ресурси історичного Поділля.
- •111. Глобалізаційні процеси і їх прояв на туристичному ринку.
- •112. Туристичні ресурси Слобожанщини.
- •113. Класифікація видів туристичної та екскурсійної діяльності.
- •114. Реклама в індустрії туризму.
- •115. Характеристика транспортних послуг в туризмі України.
- •116. Туристичні ресурси Полтавщини.
- •118. Туристична діяльність і оподаткування.
- •119. Порівняльна характеристика конкурентних позицій на туристичному ринку України і Болгарії
- •120. Туристичні ресурси Чернігівщини.
17. Структура управління та принципи функціонування підприємств харчування.
Індустрія харчування як сфера турпослуг – це сукупність різних підприємницьких субєктів, які готують, реалізовують, організовують приймання їжі, реалізовують і виготовляють напівфабрикати та кондиторські вироби. Харчування туристів входить до комплексу турпослуг, які враховуються при формуванні турпродукту і впливають на величену його ціни.
Сфера харчування у широкому розумінні – це індустрія виробництва, реалізації та організації приймання їжі туристами через мережу підприємства, які утворюють ресторанне господарство.
Основна діяльність підприємств – приготування і реалізація їжі, але для задоволення потреб відвідувачів, підприємства можуть мати магазини, підсобні підприємства, та ін.
Принципи функціонування підприємств харчування
Основною діяльністю підприємства харчування є готування й реалізація їжі. Для розваги відвідувачів комфортабельні підприємства харчування запрошують музикантів, артистів. На балансі підприємства можуть бути магазини, підсобні господарства й т.ін., що свідчить про розвиток неосновної діяльності підприємства.
В залежності від форми участі в основній діяльності підприємства виділяються підрозділи (цехи), результат діяльності яких виражається в кулінарній продукції, і підрозділи (відділи, служби), які не виробляють продукцію, а виконують функції організації, керування й обслуговування виробництва (наприклад, дирекція, склад, бухгалтерія).
В основних цехах готується та реалізується їжа. У підсобних цехах здійснюється миття сировини, тари, збереження відходів і т.п. Допоміжні служби необхідні для функціонування основних цехів і підприємства в цілому. Це, зокрема, транспортні, енергетичні, ремонтні служби.
Продукція підприємства харчування може виражатися в двох формах: продукт і додаткова обробка кулінарних виробів. До продуктів відносять страви, кулінарні вироби, напівфабрикати, булочні, борошняні кондитерські вироби, напої.
Страва – це єдність харчових продуктів (порція їжі), яка має кулінарну готовність, цілком придатна для вживання, і надана споживачу. Стравам притаманні конкретні якості. На відміну від страви кулінарний виріб, хоча й має якість кулінарної готовності, вимагає додаткової обробки у формі підігріву, порціонування, оформлення перед подачею споживачу.
Історично більш старим є підприємство з повним циклом обробки сировини. Підприємство одержувало продукти харчування без кулінарної обробки від промисловості та сільського господарства. Прогрес в організації виробництва підприємств харчування обумовив необхідність створення механізованих промислових підприємств з виробництва напівфабрикатів, а також спеціальних заготівельних підприємств для механічної кулінарної обробки сировини. Одночасно починає скорочуватися кухня підприємств харчування (за площею, кількістю й робочими параметрами відповідного устаткування). Зникає необхідність заготівельного цеху.
Сучасні технології дозволяють розділяти в часі й просторі стадії обробки сировини, напівфабрикатів, кулінарних виробів. Підприємства харчування з неповним технологічним циклом, зайняті лише додатковою обробкою кулінарних виробів, представляють прогресивний напрямок розвитку індустрії харчування. Сировиною для таких підприємств є напівфабрикати, кулінарні вироби.
Для виконання різних технологічних процесів передбачаються приміщення: а) для прийому і збереження сировини, б) виробничі, в) для споживача, г) службові і побутові, д) технічні. Склад приміщень підприємства харчування наведений на рис. 5.3.3.
До приміщень для прийому й зберігання сировини відносять: приймальну, охолоджувальні комори, охолоджувальні камери, мийну тари.
Зазвичай виробничі приміщення (кухня) буде складатись з заготівельних цехів (м'ясний, рибний, овочевий), доготівельних цехів (гарячий, холодний, кондитерський), приміщення для сервізів, мийних для кухонного та столового посуду, буфету й роздавальні (якщо відвідувачі обслуговуються офіціантами), приміщення завідувача виробництвом.
Приміщення для обслуговування споживачів включають аванзал, зали для споживачів, приміщення офіціантів, вестибульну групу приміщень, артистичну. При самообслуговуванні відвідувачів сюди відноситься також буфет і роздягальня.
У службові й побутові приміщення входять: приміщення дирекції, управлінського персоналу, бухгалтерії; гардеробні, туалетні, душові, ванни для персоналу; білизняні; приміщення для прийому їжі персоналом.
Майстерні, служби життєзабезпечення підприємства відносяться до технічних приміщень.
Конкретний перелік приміщень підприємства харчування формується відповідно до санітарних вимог, норм, особливостей технології. Будинок оснащується складним інженерним устаткуванням. В усіх приміщеннях встановлюється система автоматичного виявлення пожежі, чуттєва до димів і газів згоряння.
Очолює підприємство директор. Завідувач виробництвом організовує процес виробництва напівфабрикатів, кулінарних виробів, страв. Він контролює технологію, санітарію, гігієну кухні. У його функції входить щоденне складання меню, заявок на сировину. Адміністратор (метрдотель) організовує роботу в залі для відвідувачів. У виробництві зайняті кухарі різної кваліфікації, кондитери, буфетники, офіціанти, прибиральники залу та інший персонал.