13.4. Трастові послуги банків

Один з перспективних напрямків розвитку банківських послуг - це трастові послуги комерційних банків. Взагалі трастові послуги слід розуміти як такі послуги, які базуються на довірчих правовідносинах, коли одна особа - довіритель - передає майно у розпорядження іншої особи - довірительного власника - для управління в інтересах третьої особи - бенефіціара, при цьому бенефіціаром може бути і сам дові­ритель майна.

Якщо у трастових відносинах бере участь банківська установа, яка виступає у ролі довірительного власника, то трастові послуги – це вид діяльності комерційних банків з управління майном, що передається банку за домовленістю з клієнтом або за рішенням суду, в результаті чого між сторонами угоди складаються взаємовідносини, коли одна сторона передає, а інша бере на себе відповідальність за управління майном. Управління майном за своєю специфікою близьке до банківської діяльності, бо воно пов’язане з виконанням операцій з обліку, збереження цінностей, розпорядження майном (рухомим і нерухомим), інвестування, консультування, розміщення коштів, здійснення фінансового контролю за виконанням угод та ін.

У трастовій операції беруть участь три сторони:

• засновник - принципал, клієнт, який довіряє свій капітал;

• управитель - трастова компанія (відділ банку), який отримав право на управління капіталом;

• бенефіціар - третя сторона, в інтересах якої надаються довірчі послуги.

Трастові послуги класифікуються за різними ознаками. Залежно від того, кому надаються ці послуги, виділяють:

а) трастові послуги для фізичних осіб (персональні трастові послуги);

б) трастові послуги юридичним особам;

в) трастові послуги траст-відділів банку благодійним компаніям, фондам та іншим організаціям.

Найбільш поширеними є персональні трастові послуги, які надаються фізичним особам. Вони поділяться на такі види:

• передача майна у спадщину;

• розпорядження спадщиною, тобто розпорядження майном клієнта після його смерті відповідно до письмового заповіту чи за розпорядженням суду (консолідація наслідуваного майна, сплата боргів і податків, розподіл майна між спадкоємцями та ін.), так званий заповідальний траст. У цьому разі банк (довірена особа) розпоряджається майном і розподіляє прибуток між призначеними його одержувачами;

• управління майном клієнта за довіреністю, яке охоплює прижиттєвий та страховий траст. Сутність прижиттєвого трасту полягає в тому, що будь-яка особа передає цінності в управління банку і доручає йому виплачувати прибуток протягом життя, а після смерті - його спадкоємцям. За ним довіритель укладає угоду з трастовим відділом банку і, відповідно, передає йому визначене майно - траст. У цьому разі банк здійснює збереження, інвестування, а також має право розпоряджатися прибутком і основною сумою відповідно до угоди. У ряді випадків сам довіритель зберігає певний контроль над трастом і може анулювати угоду або змінити її умову. Страховий траст виникає у разі, якщо власник призначає траст - відділ банку довіреною особою за страховим полісом і доручає йому виплачувати страхову суму після його смерті одному зі спадкоємців;

• управління майном за дорученням і порядком здійснення опікунських функцій над неповнолітніми, недієздатними особами;

• виконання агентських функцій. Траст-відділи банків можуть виконувати для фізичних осіб окремі агентські послуги, пов’язані зі збереженням активів, управлінням власністю і юридичним обслуговуванням. Ці операції відрізняються від повного трасту тим, що при виконанні функцій агента право власності зберігається за довірителем майна.

Технологічна карта надання трастових послуг фізичним особам охоплює кілька етапів:

1. Проведення співбесіди з клієнтом щодо його фінансового стану, доходів і заощаджень за станом на певну дату. Виявлення конкретних потреб клієнта у трастових послугах з метою їхнього максимального задоволення.

2. Визначення приблизного терміну, протягом якого банк буде мати змогу розпоряджатися коштами, майном клієнта.

3. Пересвідчення у законному походженні коштів, правильності складання заповідальних документів.

4. Укладення трастового договору, в якому зазначаються права та обов’язки сторін.

Важливе місце в діяльності комерційних банків займають трастові послуги юридичним особам, передусім фірмам, компаніям і підприємствам. Для них траст-відділи банків можуть здійснювати такі операції:

• передача довіреній особі права розпорядження майном, що є забезпеченням облігаційної позики;

• випуск облігацій;

• створення фондів погашення заборгованості за основним боргом, нарахованими процентами, дивідендами;

• тимчасове управління справами компанії, що реорганізується чи перебуває у стані ліквідації;

• розпорядження активами;

• агентські послуги.

У результаті надання цих послуг банки при роботі з юридичними особами створюють такі види трастів:

• корпоративний траст;

• інституційний траст;

• траст найманих працівників;

• комунальний траст.

Корпоративний траст утворюється у формі майна, що заставляється в банку для забезпечення випуску облігацій компанії.

Інституційний траст створюють вищі навчальні заклади і передають банку на довірче управління.

Траст найманих працівників може мати форму пенсійного фонду або участі в прибутку. В першому випадку керівництво компанії вносить грошові кошти у фонд, яким управляє банк, для виплати працівникам пенсій при досягненні ними пенсійного віку. В другому випадку компанія переводить частину прибутку в траст-фонд банку, що у майбутньому розподіляє внески і прибутки працівникам компанії, коли вони досягнуть пенсійного віку.

Комунальний траст засновує група осіб, які проживають у певній місцевості в банку трасту на користь місцевої громади (міської, сільської).

За характером розпорядження щодо довіреної власності трасти поділяються на активні й пасивні. Власність, що перебуває в активному трасті, може продаватися, віддаватися в борг, у заставу, тобто видозмінюється без додаткової згоди довірителя.

Пасивні трасти є послугами з управління певним майном, що не може бути продане або закладене довіреною особою.

При наданні трастових послуг усі відносини, які виникають між учасниками, оформляються спеціальною угодою - трастовим договором. У ньому обумовлюється , що одна сторона діє від імені іншої в питаннях, обмежених межами цієї угоди і найчастіше пов’язаних з власністю, якою звичайно розпоряджається довірена особа (траст відділ банку) в інтересах довірителя чи третьої сторони. При цьому траст-відділ банку одержує визначену винагороду відповідно до типу операції і характеру послуги, що здійснюється. Предметом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухоме майно, цінні папери, майнові права та інше майно. Трастові послуги мають не тільки фінансовий, а й юридичний характер, оформляються письмово й у багатьох випадках нотаріально завіряються.

Трастові послуги мають ряд переваг як для банку, так і для клієнтів. Для комерційного

банку надання цих послуг є вигідним з огляду на ряд причин, а саме:

• отримання можливості розпоряджатися капіталом на свій розсуд (з урахуванням

інтересів клієнта), таким чином контролюючи інвестиційний процес;

• зниження витрат за рахунок виключення операцій, пов’язаних з брокерськими операціями (витрати на підтримання зв’язку з клієнтом, постійне консультування клієнта, окремий облік руху грошових коштів клієнта);

• отримання можливості збільшити мобільність капіталу, а також власного впливу на стан ринку.

Вказані фактори сприяють зростанню прибутків, які одержують комерційні банки.

Трастові послуги використовуються банками для досягнення таких цілей:

• як джерело отримання додаткового доходу;

• як спосіб придбання контролю над великими корпораціями і їхніми грошовими коштами;

• для налагоджування зв’язків зі значними клієнтами;

• для подолання обмежень, встановлених для комерційних банків у деяких країнах у сфері інвестиційної діяльності.

Привабливість трастових операцій для клієнтів банківських установ полягає у тому, що банк зберігає анонімність проведення подібних послуг, оскільки розпорядник трасту має право здійснювати операції від свого імені і, звичайно, не повідомляє відомостей про розміри переданих у траст капіталів та про того, кому ці капітали належать, що клієнт може брати участь у процесі управління коштами й у виборі напрямків інвестування, а також у великій прибутковості операцій, оскільки траст передбачає надання клієнтам всього прибутку, що отримується в результаті управління його власністю, за винятком комісійних, що отримуються банком, та у психологічній привабливості для клієнтів трастових послуг.

За надання трастових послуг банк стягує плату, розмір якої встановлюється у договорі між банком і клієнтом залежно від виду трастових послуг та вартості майна. Плата може бути фіксованою від вартості майна, залежати від рівня доходу або може бути отримана іншим способом, зафіксованим у договорі. В Україні, на відміну від розвинутих країн світу, трастові послуги лише починають розвиватися, але деякі з них уже доволі популярні й широко використовуються.

Трастові послуги дають змогу комерційним банкам залучати додаткові кошти, які можуть бути використані ними і давати прибуток, при цьому надання трастових послуг потребує певних знань і кваліфікації персоналу банку, але ці послуги характеризуються порівняно невеликими витратами й низькою ризикованістю. Враховуючи певні проблеми ліквідності комерційних банків, посилення конкуренції і зменшення прибутковості традиційних банківських операцій, надання трастових послуг має певні переваги у сфері залучення нових клієнтів, підвищення прибутковості й конкурентоспроможності, а, крім цього, всі можливості для подальшого розвитку в Україні.