11

Тема 13. Операції з надання банківських послуг План

13.1. Сутність та класифікація банківських послуг

13.2. Банківські гарантії та поручительства

13.3. Факторингові послуги банків

13.4. Трастові послуги банків

13.5. Посередницькі, консультаційні та інформаційні послуги банків

13.6. Операції банків з дорогоцінними металами

13.1. Сутність та класифікація банківських послуг

Особлива функція, яку виконують комерційні банки у ринковій економіці, це функція фінансового посередництва, успішна реалізація якої великою мірою визначається колом банківських послуг, котрі вони пропонують своїм клієнтам. Комерційний банк є складним системним утворенням, спроможним надавати сотні потрібних господарству послуг, а його посередницька роль саме визначається продуктивним характером банківської діяльності.

Функціонування банківських установ, як й інших суб’єктів господарювання, в ринкових умовах має виробничий характер. Хоч результати цієї діяльності не набувають безпосередньо матеріального втілення у традиційному розумінні (як продукція промисловості), вони мають свою вартість, зумовлену суспільними витратами. Головним продуктом комерційного банку є різноманітні послуги у вигляді надання довірчих послуг, управління майном та цінностями, надання поручительств і гарантій та ін.

Банківська послуга - це кінцевий результат діяльності банку, спрямований на оптимальне забезпечення потреб клієнтів й отримання прибутку банком. Фактично банківська послуга є формою вираження взаємин між клієнтом і банком, представленою комплексом банківських операцій.

Послуги, які надаються банком, мають закінчений цикл виробництва й розвитку: маркетингове дослідження, виробництво, стимулювання збуту, продаж та споживання.

Банківські послуги мають специфічні особливості:

• надання банківських послуг пов’язане з використанням грошей у різних формах (готівковій та безготівковій);

• абстрактність (послуги не відчутні на дотик, а також складність для сприйняття);

• купівля-продаж більшості банківських послуг характеризується тривалістю в часі. Як правило, угода не обмежується одноразовим актом, а встановлюються більш-менш тривалі відносини клієнта з банком;

• банківські послуги не є лише монополією банку, їх можуть надавати і парабанківські установи. Одним з прикладів вважається кредитна спілка, яка також може надавати послуги, пов’язані з кредитуванням.

Усі зазначені властивості банківських послуг вимагають від споживачів доволі високої економічної культури, викликають необхідність роз’яснення суті послуги клієнту і посилюють значення фактора довіри клієнтів. Адже клієнт, довіряючи банку свої гроші, укладає угоду, перебіг якої для нього початково не контрольований. Як наслідок, невідчутний характер банківської послуги нібито продовжується: це невідчутні дії з невідчутними активами.

Надання банківських послуг пов’язане з певним ризиком для банку. Для них характерні такі ризики:

• правовий ризик - надання послуги може перебувати під впливом правового фактора. Для окремої послуги це може проявлятися в розбіжностях між умовами, вказаними в договорі з клієнтом, та з чинним законодавством;

• ринковий і валютний ризики характерні для змішаних послуг;

• ризик виникнення несприятливих обставин;

• ризик неплатоспроможності клієнта. При погіршенні фінансового стану клієнта й у разі отримання плати за послугу після її здійснення банк може не отримати комісійну винагороду;

• ризик втрати активів;

• спредовий ризик - ризик перевищення комісії, яку платить банк, над комісією, отриманою від клієнта;

• ризик втраченої ринкової позиції - ризик втрати репутації, втрати клієнтів, зниження банківського рейтингу.

Управління цими ризиками має бути невід’ємною складовою роботи банку в процесі надання банківських послуг, що сприятиме відповідно зменшенню їхнього впливу на діяльність банку.

З огляду на вищевикладене банківські послуги слід класифікувати відповідно до функціонального змісту діяльності банків на основні (депозитні, кредитні, розрахункові) й додаткові, які є похідними і доповнюючими до основних. До групи додаткових послуг належать інформаційні, консультаційні, агентські, трастові та інші послуги.

Особливостями додаткових банківських послуг є:

• для надання цих послуг банкам, як правило, непотрібні додаткові ресурси;

• найбільшу частину доходів від надання послуг банки одержують у вигляді комісії;

• діяльність банків при наданні зазначених послуг спрямована на вчинення юридичних і фактичних дій, які безпосередньо не пов’язані з матеріальними наслідками.

Надання додаткових послуг, як правило, супроводжується оформленням цивільно-правових договорів.

Зазначена класифікація банківських послуг охоплює весь спектр діяльності банків на ринку банківських послуг.

Залежно від суб’єкта, на якого розраховані послуги, можна виділити послуги фізичним особам, корпораціям, фірмам, державним установам, банкам. Усіх клієнтів банку, які зі свого боку створюють попит на ці послуги, доцільно розподілити на дві основні групи: корпоративні й роздрібні клієнти. Перша група охоплює юридичних осіб, а друга - фізичних. Відповідно до такого поділу клієнтів банку послуги, які їм пропонуються, слід розмежувати на дві групи - роздрібні та оптові.

Оптові банківські послуги - це банківські послуги всім суб’єктам господарської діяльності, метою яких є отримання прибутку. Таким чином, йдеться про обслуговування як великого бізнесу, так і малого й середнього. При взаємовідносинах банку і юридичної особи необхідною є участь представників цих організацій. До того ж ці особи виступають не від власного імені, а від імені своєї організації, відповідно, розпоряджаючись при цьому не власними коштами. Такі послуги сприяють їхній основній діяльності.

Роздрібні банківські послуги - це банківські послуги, наділені високим ступенем персоніфікації, спрямовані на оптимальне задоволення потреб клієнтів-фізичних осіб, які не займаються підприємницькою діяльністю і реалізуються на ринку з метою отримання прибутку. Роздрібним банківським послугам властиві високий рівень стандартизації, уніфікація, простота й можливість раціональної обробки запитів клієнтів, що забезпечить збільшення кількості клієнтів.

Ринок банківських послуг - це сукупність економічних взаємовідносин, що забезпечують реалізацію попиту на банківські послуги з боку клієнтів та пропозицію цих послуг банками на основі сформованої ціни.

Ринок банківських послуг має особливі риси, які відрізняють його від інших ринків:

• він тісно пов’язаний зі всіма сегментами товарного ринку, оскільки в умовах товарно-грошових відносин жодний сегмент товарного ринку не може існувати без споживання банківських послуг;

• він безпосередньо пов’язаний з рухом грошей;

• він є складовою фінансового ринку, оскільки будь-яке переміщення грошових коштів на фінансовому ринку потребує платіжного обслуговування, що здійснюється банками.

Інституційна структура ринку банківських послуг - це сукупність організаційно-правових форм, які забезпечують формування попиту і пропозиції, купівлю-продаж банківських послуг, а також його регулювання.

Суб’єктами ринку банківських послуг є:

1. Центральний банк, на який покладено здійснення регулювання функціонування ринку банківських послуг з боку держави.

2. Комерційні банки, які пропонують клієнтам різноманітні банківські послуги, тобто формують пропозицію.

3. Спеціалізовані кредитно-фінансові інститути, які створюють конкуренцію для комерційних банків, оскільки різними шляхами вони намагаються залучити вільні грошові кошти клієнтів.

4. Юридичні та фізичні особи, які формують попит на послуги і є їхніми споживачами.

Необхідними умовами функціонування ринку банківських послуг в економічній системі є:

• регулювання і регламентація ринкових відносин на ринку банківських послуг вітчизняним законодавством;

• наявність портфеля різноманітних послуг;

• ринкове ціноутворення на банківські послуги;

• зважене державне регулювання ринку банківських послуг з метою підтримання його стабільності;

• прозорість інформації про стан і тенденції розвитку ринку банківських послуг та його учасників.