12.4. Сучасні проблеми та перспективи розвитку валютного ринку

Валютно-курсова політика Національного банку України за останній період суттєво не змінювалась. Це позитивно вплинуло на розвиток валютного ринку. Курс гривні залишався незмінним, міжнародні резерви НБУ зросли. Після значних коливань курсу в 1998 — 1999 pp. (відповідно на 80,5% та 52,2%) протягом 2000-2002 pp. він змінився з 5,2163 до 5,3304 грн за дол. США, або на 2,2%. В економіці та суспільстві з'явився реальний курсовий орієнтир, що сприяло зниженню інфляції (з 25,8% у 2000 р. до 6,1% у 2001 р. та до 0% у 2002 p.).

Обсяги міжнародних резервів НБУ з початку 2002 р. збільшилися на 1008,5 млн дол. США і досягли4,1 млрд дол., що в 5,1 раза перевищує обсяг резервів 1998 р. (795 млн дол.), причому без кредитів МВФ та інших міжнародних фінансових організацій. Саме за рахунок валютних резервів Національного банку обслуговувався та погашався зовнішній державний борг.

Завдяки послідовній валютно-курсовій політиці зросла довіра до гривні, що сформувало стійкі позитивні тенденції на готівковому ринку: вже кілька років поспіль обсяги продажу валюти населенням перевищують обсяги її купівлі (з початку 2002 р. — на 181 млн дол.).

Умови курсової стабільності в Україні:

— у 1996 р. та першій половині 1998 р. спостерігався значний дефіцит бюджету (до 6,2% від ВВП), зовнішнє фінансування дефіциту було основним каналом впливу валюти і забезпечення стабільності курсу, що водночас збільшувало зовнішній борг; у 2000 — 2002 pp. — профіцит бюджету (+1% від ВВП) у 2000 р. чи його незначний дефіцит у 2001 р. (до -1%) та у 2002 р. (-1,7% );

— у 1996 р. та першій половині 1998 р. зовнішній державний борг зріс на 50%, або на 3,7 млрд дол. США ( 7,9 млрд у 1995 p. до 11,6 млрд дол. у 1998 р. ) та відповідно зросли валютні платежі з його обслуговування, які зменшували резерви НБУ; у 2000— 2002 pp. відбулося зменшення зовнішнього державного боргу приблизно на 25%, або майже на 2 млрд дол. США (із 12,5 млрд дол. у 1999 р. до 9,6 млрд дол. у 2002 p.), що забезпечило зменшення платежів із його обслуговування та навантажені на резерви НБУ, особливо після реструктуризації боргу в 2000 р;

— у 1996 р. та першій половині 1998 р. від'ємний торговельний баланс від -1,1 млрд до -1,5 млрд дол., від'ємний поточний рахунок платіжного балансу від -1,2 млрд до -1,3 млрд дол.; у 2000-2002 рр. позитивний торговельний баланс — від 613 млн дол. до 1,5 млрд дол., позитивний поточний рахунок платіжного балансу від 1,4 млрд до 2,2 млрд дол. у 2002 р., надходження за поточним рахунком без зростання боргу є основним каналом забезпечення стабільності курсу;

— у 1996 р. та першій половині 1998 р. відбувалось постійне скорочення обсягів ВВП (щорічне зменшення від 10% у 1996 р. до 1,9% у 1998 р.); у 2000—2002 рр. високий рівень зростання ВВП (5,8% у 2002 р., 9,1% у 2001 р., 4,8 у 2002 р.);

— незначний обсяг резервів НБУ (найвищий рівень 5,7 тижня імпорту, або 24,7% від зовнішнього державного боргу); у 2000—2002 рр. відбувалось зростання резервів НБУ, в 2002 р. до 10 тижнів імпорту, або 45% від зовнішнього державного боргу;

— у 1996 р. та першій половині 1998 р. відбувалося зростання реального ефективного обмінного курсу, що протидіяло збільшенню експорту, погіршувало торговельний баланс та зменшувало приплив валюти; у 2000 — 2002 рр. — стабілізація РЕОК на сприятливому рівні для експортерів та його подальша девальвація, що стимулювало експорт, збільшувало сальдо торговельного балансу та приплив валюти без зростання зовнішніх заборгованостей.

Для збереження умов стабільного функціонування валютного ринку і забезпечення позитивного впливу курсової політики на економіку та макроекономічні чинники необхідно здійснити комплекс заходів державної економічної політики:

— щодо державного стимулювання та підтримки українського експорту;

— державного стимулювання прямих іноземних інвестицій і створення сприятливого інвестиційного середовища;

— формування системи ефективного управління зовнішнім державним боргом і зменшення витрат на Його погашення та обслуговування.

Діяльність банків з іноземним капіталом на Україні характеризується високими показниками. Частка іноземного капіталу в загальному зареєстрованому статутному фонді банків України становить 12 922 млн грн або 31,5 % (для порівняння: в Росії цей показник дорівнює 15,9 %). Серед них — здебільшого банки з австрійським, російським, французьким, голландським, американським, турецьким, угорським, німецьким, шведським, британським капіталом. Тобто нині кожен п'ятий банк в Україні — з іноземним капіталом, кожен одинадцятий — зі стовідсотковим іноземним капіталом.

На 1 грудня 2007 р. в Україні налічувалось 44 банки, створені за участю іноземного капіталу (16 банків — зі 100 % іноземним капіталом). Частка іноземного капіталу в статутному капіталі банків становить 31,5 %. Окремі приклади придбання українських банків (або часток їх акцій) іноземними інвесторами в 2004 — 2007 рр. наведені в таблиці 9.1.

Отже, банки з іноземним капіталом відіграють певну роль у залученні іноземного капіталу до банківської системи України. Сьогодні головне завдання полягає в розширенні міжнародної діяльності банків з метою залучення коштів нерезидентів для підвищення рівня капіталізації і збільшення ресурсної бази банків, що сприятиме розвитку банківської системи країни і збільшуватиме можливість кредитування вітчизняної економіки.

Грошово-кредитна політика 2008 р. передбачає збереження основних принципів та механізмів її реалізації зі спрямуванням їх на закріплення досягнутих результатів у ціновій стабільності грошово-кредитного ринку і банківської системи в цілому. Досягнення проголошеної мети здійснюватиметься шляхом регулювання грошово-кредитного ринку через його валютний, кредитний та фондовий сегменти з використанням відповідних монетарних інструментів.

Також завданням валютно-курсової політики в 2008 р. є підтримування досягнення макроекономічних цілей зростання, стабільності національної валюти, підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності.

Виконання цього завдання ускладнюється через очікувані суттєві зміни в процесах припливу—відпливу валюти, що можуть відбутися після вступу України до СОТ, подальше зростання цін на енергоносії, наявність інфляційних очікувань та інші ризики.

Національний банк України планує збереження режиму плаваючого курсу, а орієнтирами курсової політики залишає стабільність реального обмінного курсу, який формує сприятливі умови для зовнішньоекономічної діяльності, та незначну номінальну девальвацію гривні. Важливим завданням є збільшення золотовалютних резервів та розвиток валютного ринку з урахуванням посилення ролі євро на міжнародних фінансових ринках.

Рис. 12.1. Критерії класифікації валютних операцій.

Таблиця 12.1

Порівняльна характеристика ф’ючерсного і форвардного ринків

Критерій порівняння	Ф’ючерсний ринок	Форвардний ринок
Учасники	Банки, корпорації, індивідуальні інвестори,спекулянти	Банки і великі корпорації. Доступ для невеликих фірм та індивідуальних інвесторів обмежений
Метод спілкування	Учасники угоди звичайно не знають один одного	Один контрагент угоди знає іншого
Посередники	Учасники угоди діють через брокерів	Звичайно учасники угоди мають справу один з одним
Місце і метод угоди	В операційному залі бірж методом жестів і вигуків	На міжбанківському валютному ринку по телефону чи телексу
Характер ринку і кількість котирувань валюти	Односторонній ринок: учасники угоди є або покупцями, або продавцями контракту, і відповідно котирується один курс валюти (покупця чи продавця)	Двосторонній ринок і котирування двох курсів валюти (покупця й продавця)
Спеціальний депозит	Для покриття валютного ризику учасники зобов’язані внести гарантійний депозит у кліринговий дім (розрахункову палату)	Гарантійний депозит не потрібен, якщо угода укладається між банками без посередників
Сума угоди	Стандартний контракт	Будь-яка сума за домовленістю учасників
Поставка валюти	Фактично за невеликою кількістю контрактів (звичайно - 1%, рідше - 6% угод)	За більшістю контрактів (95%)
Валютна позиція	Усі валютні позиції (короткі і довгі) легко можуть бути ліквідовані	Закриття або переведення форвардних позицій можна бути легко здійснити

Таблиця 12.2

Порівняльна характеристика валютних деривативів

Характеристика	Форвард	Ф’ючерс	Опціон		Своп
Торгівля	Позабіржова	Біржова	Позабіржова	Біржова	Позабіржова
Сума контракту	Будь-яка	Стандартна	Будь-яка	Стандартна	Значні (понад 5 млн. дол.)
Типові строки дії	Будь-які (3-24 місяці)	Стандартні на базі квар­тального циклу	Будь-які	Стандартні	Будь-які (1-10 років)
Можливість дострокового виходу з контракту	Не існує	Існує	Існує	Існує	Не існує
Доступність	Не є загальнодоступними	Рівний доступ	Рівний доступ	Рівний доступ	Доступні за прийнятного рейтингу
Додаткові вимоги	Кредитні лінії	Гарантійні депозити	Немає	Гарантійні депозити	Гарантії
Розрахунки	На дату закінчення контракту	Щодня	На дату закінчення контракту або протягом зафіксованого періоду	Щодня	Періодичні на зафіксовані дати
Видатки	Комісійні не стягуються	Біржові, брокерські, комісійні платежі	Опціонна премія (3-5%)	Опціонна премія	Комісійні (близько 1%)
Ліквідність	Низька	Висока	Середня	Висока	Низька
Ризик зриву поставки	Існує	Не існує	Не існує	Не існує	Існує

Запитання для самоконтролю

1. Дайте визначення поняття "валютні операції”.

2. За якими ознаками класифікуються валютні операції?

3. Розкрийте зміст конверсійних валютних операцій.

4. Охарактеризуйте різновиди конверсійних валютних операцій.

5. У чому полягає головна відмінність поточних конверсійних операцій від строкових?

6. Які суб’єкти відіграють ключову роль на валютному ринку?

7. Охарактеризуйте функції, які виконують комерційні банки на валютному ринку.

8. Як називаються банки, яким надано право здійснювати операції з іноземною валютою?

9. Які існують різновиди поточних валютних операцій?

10. У чому полягає суть форвардних валютних операцій?

11. Які основні відмінності валютних "свопів” від інших конверсійних операцій?

12. Дайте визначення поняття "валютні ф’ючерси”.

13. Здійсніть порівняльну характеристику форвардних та ф’ючерсних валютних операцій.

14. Розкрийте зміст валютних опціонних операцій.

15. Які існують різновиди валютних опціонів?

16. У чому полягають відмінності валютних опціонів від інших різновидів строкових валютних операцій?

17. Дайте загальну характеристику організації функціонування валютного ринку України.

18. Розкрийте зміст валютного ризику.

19. Що таке валютна позиція банку і які існують її різновиди?

20. Охарактеризуйте основні методи мінімізації валютного ризику.

21. Які існують нормативи та ліміти відкритої валютної позиції банку?

Використана література

1. Положення про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України: Затв. постановою Правління НБУ від 29.12. 2000 р. №520.

2. Правила здійснення переказів іноземної валюти за межі України за дорученням фізичних осіб та одержання фізичними особами в Україні переказаної їм із-за кордону іноземної валюти: Затв. постановою Правління НБУ від 17.01. 2001 р. № 18.

3. Інструкція про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України: Затв. постановою Правління НБУ від 12.12. 2002р. № 502.

4. Банківські операції: Підручник. – 3-тє вид., перероб. і доп. / А.М. Мороз, М.І. Савлук, М.Ф. Пудовкіна та ін.; За заг. ред.А.М. Мороза. – К.: КНЕУ, 2008. – 608с.

5. Єпіфанов А.О., Маслак Н.Г., Сало І.В. Операції комерційних банків: Навчальний посібник. – Суми: ВТД „Університетська книга”, 2007. – 523 с.

6. Міщенко В.І., Слав’янська Н.Г., Коренєва О.Г. Банківські операції: Підручник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2007. – 796.

7. Васюренко О.В. Банківські операції: Навч. посібник. – К.: 2005. – 243с.

8. Михайлів З.В., Гаталяк З.П., Горбаль Н.І. Міжнародні кредитно-розрахункові відносини та валютні операції: Навч. посібник, - Львів: 2004. - 244с.

9. Руденко Л.В. Міжнародні кредитно-розрахункові і валютні операції: Підручник. – К.: ЦУЛ, 2003. – 616 с.