15. Драматургія молодших сучасників ш.

Боротьба королівської влади, що спиралась на

єпископальну церкву, з пуританським парла-

ментом трагічно вплинула на долю англ.теат-

ральної сис-ми. Пуритани активно виступали

проти театральних видовищ загалом. Англ.пар-

ламент видав указ про припинення театральної

діяльності в країні. У перші 10-ліття 17ст. зяв-

ляються поряд з ренес.стилем риси притаманні

класицизму, маньєризму(відчуття кризи, світ-

хаос) і бароко. Найвидатніший драматург цього

періоду – Бенджамін Джонсон, який за своєю

освітою, походженням і літ.смаками міг би на

лежати до «університетських умів».

Бен Джонсон – батько англ.комедії, він є автор

низки комедії звичаїв, в основі якої лежить пе-

редкласицист. Теорія «гуморів». Ця теорія роз-

роблена в програмних пєсах «Кожен у власно-

му гуморі», «Кожен поза своїм гумором». Смі-

хом намагався покращити людські звичаї. Комедія

«Вольпоне» (про ваду золота, яка спотворює

людську сутність). Томас Хейвуд, Томас Деккер

– романт.комедії. тенденція до посилення арис-

токр. смаків, придворне життя сповнене небезпек,

інтриг і брехні. Френсіс Бомонт і Джон Флетчер.

«Драма помсти» - Сіріл Тернер («Трагедія мес-

ника»), Джон Марстон, Джон Вебстер.

16. Бароко в англ.Л-рі хvіІст. Дж.Донн та школа

метафізиків. Бароко зародилось в Італії і Іспанії в

сер.16ст. Розквіт – Іпол.17ст. це синтез Відроджен-

ня і Середньовіччя(готики). Л-рі притаманна напру-

женість і трагічне світосприйняття. Настрої песи-

мізму, скепсису і розчарування. Людина – піщинка у

Всесвіті, її життя скороминуче. Людина прирече-

на на страждання і смерть, що є порятунком. Пара-

доксальність, контрасність! Представник бароко –

Дж.Донн, поезія якого звернена до інтелекту. Йому

притаманна пристрасть до особл.метафори, яку наз.

«концептом». Дж.Донн вміє зіштовхувати проти-

лежності. За його словами, світ розпадається на

атоми, він усе життя шукав точку опори. Вн.розлад

• гол.тема його лірики. Збірка «Пісні і сонети», її

наз. енциклопедією кохання. Автор відтворив дра-

матичну історію кохання,складний і суперечдивий хар-

тер внутрішнього світу людини, він вийшов за межі

ренесансної лірики. Тема кохання переважає, але

також присутні барокові елементи – мотиви смерті,

таємниць, привидів, жахів, містичного. Школа поетів-

метафізиків: Герберт, Воган, Крешоу, Кверлз. їх

творчість звернена до релігю мотивів, світ земних

пристрастей протиставлений молитовному екстазу.

Шукають прихований містичний сенс, розробляють

техніку поет.алегорії, втілюють її через сис-му емблем,

образів, що мають реліг.підтекст.

17. Творчість Джона Мільтона. Виховувася в кальві-

ністських традиціях, брав активну участь в політ.житті,

підтримував республіканців. Тяжіє до філос.узагаль-

нень. Трактат «На захист англ.народу», «На захист самого

себе», «Лист до друга»(Кромвеля). 60-70рр.: найвизнач-

ніші твори – поема «Втрачений рай», «Повернений рай»,

«Самсон-борець». «Втрачений рай» скл. з 12 книг, має

риси релігійно-філософського епосу. Автор звертається до

біблійних сюжетів – про боротьбу Бога і Сатани, про гр-

іхопадіння Адама та Єви. Мета – узагальнення та відтво-

рення досвіду людства, тема – невпинний поступ людс-

тва, пошук шляхів до духовного розвитку. Цей твір –

апофеоз повстання проти авторитету.Поема закінчує-

ться вигнанням Адама та Єви з Раю. Дія твору – від

опису створення Пандемоніуму в пеклі доопису гріха

Адама та Єви. Сатана – найдинаміч-ніший та найяс-

кравіший персонаж поеми, на його фоні Бог виглядає

мляво та нецікаво. "Повернений рай" – 4 книги, ідея

спокути першого гріхопадіння та остаточної,

духовної перемоги Бога.

18. Англ.л-ра доби Просвітництва. Центральне місце в

історії Англії 17ст. Займає Англ.Буржуазна революція, яка

за своїм змістом була пуританською. Проводилась під гас-

лами нової, «очищеної» віри і засуджувала офіц.англікан-

ську церкву. Згодом період Реставрації, в Англії встанов-

лено конституц.парлам. монархію. Все це вплинуло на л-ру.

3 періоди літ.процесу: 1) 1620-сер.1640-х рр. – л-ра напе-

редодні буржуазної революції. Посилення морально-реліг.

проблематики. Провідні літ.тенденції повязані зосягненням

бароко (Дж.Донн, «драма помсти»), зародження класи-

цизму. 2) сер.1640-1660рр. Л-ра періоду англ.бурж.револю-

ції. Розквіт публіцистики (Мільтон). 3) 1660-1680рр. Л-ра

періоду Реставрації. Відновлюється театр (ств. Ковент-

Гарден). Джон Драйден (писав у класицист.манері). Комедія

Реставрації – Вільям Конгрів, Джон Гей, Джордж Фаркер.

Сатира – С.Бетлер поема «Гудібрас». Книга Дж.Беньяна

«Шлях паломника» (нап.як релігійно-моральна алегорія)

- найпомітніше явище прози.