67. Англ. Літерат.-критична думка хх ст.

Поняття «criticism»

введене Джоном Драйденом (поет-класицист) 1677р. Лиш в

ХХст.це поняття стало співвідноситись з видом наукової дія-

льності. 3 типи критики: письменницька (письменники про

письм.); академічна (монографії викладачів універів) – аудиторія

– вузьке коло спеціалістів. Лодж казав, що вона відірвана від

життя, треба наблизити її до читача. Він вів колонку в газеті, де

пояснював, що таке «постмодернізм», «наратив» і т.д. Журна-

лістська критика: на вільні теми, в Україні її нема. І пол.ХХст. –

літ.-крит.діяльність Т.С.Еліота: збірка праць «Священний ліс»,

стаття «Джеймс Джойс «Улісс»: порядок і міф» - дав орієнтир

до тлумачення «Уліса». В.Вулф: статті “Modern Fiction”, «3 гінеї»,

«Смерть метелика», «Сучасні письменники». Вела полеміку з

реалістами(«В їхніх романах є тіло, але нема душі»), потреба

оновити літ.форми! Постмодерністична літ.критика: Д.Лодж

(на теми структуралізму, постмодернізму, наратології).

Розвиток університетської (або академічної) субкультури, в межах

якої сьогодні найбільш повно розвиваються точні і гуманітарні

науки, міняються уявлення про світ і людину, виникає по суті

новий соціальний прошарок суспільства - університетські вчені і

викладачі. Поєднання наукової і літературної творчості - це най-

яскравіше явище академічної культури. Г.Уелс, Ж.-П.Сартр,

Ч.П.Сноу, В.Набоков, Дж.Барт, У.Еко, А.Мердок і багато інших

відомі як своїми романами, що визначають шляхи розвитку

сучасної прози, так і своїми науковими дослідженнями. Пост-

модернізм як загально естетичне явище культури, який здобуває

своє теоретичне осмислення не лише у філософських науках, а й

у науці про літературу. В основу постмодерністичного літературо-

знавства лягли, зокрема, ідеї Ж.-Ф.Ліотара і Ж.Дерріди.

68. Англ. Нац. Літ-ра у дослідженнях укр. Літературо-знавців.

Англ.літ – предмет наукового і перекладацького

інтересу в Україні протягом 2 століть. Костомаров перек-

лав Байрона. 1879р. – поч.перекладацької діяльності Фран-

ка з Байрона «Каїн». Куліш, Л.Українка (англ.романти-

ки), Грінченко вивчали англ.літ. Франко – творець укр.

Шекспірознавства! Він перший почав тлумачити сонети

Ш., переклав 11 сонетів. Особл.увагу звертав на 66сонет.

1966р. – І укр.переклад сонетарію Шекспіра Дмитра

Паламарчука. Павличко 19років працював над сонетами

Ш. Шаповалова – праця «Шекспір в укр.перекладах» -

грунтовне дослідження. Взагалі англ.поезію перкладали

Зеров, Драч («Безплідна земля»), Кочур, Коротич. Дарія

Віконська – «Уліс» (вона на поч. ХХст. Почала вивч.

творчість Джойса, проводить паралелі Англія-Ірландія, Росія

-Україна). Елла Гончаренко захистила докторську дисертацію

по Джойсу на поч.ХХІст. Сучасні дослідники: Дніпропет-

ровська школа: проф.Скуратовська, Потніцева. Київ: проф.

Жлуктенко, Торкут. Львів: Рубанова(літ.доби Середньовіччя),

Гаврилюк (Форсайти), Бандровська (суч.англ.літ., Д.Лодж,

суч.біограф.роман – твори Акройда, Барнса).