52. Творчість Дж. Джойса.

Джойс народився в Ірландії і всі свої твори написав про цю країну за винятком роману "Джакомо Джойс". Джойс бачив історію Ірландії як історію зрад та невдач. Свій перший роман "Стівен-герой" він написав ще будучи студентом. Писав критичні статті по драматургії. В роки навчання сформувались його погляди як митця, цей період описаний в його романі "Портрет митця замолоду". Він сформував ідею вигнання – щоб писати про Ірландію, треба з неї поїхати. Його життя та творчість дуже суперечливі, суперечливість – тип його мислення.

Збірка оповідань "Дублінці" – основна тема: Ірландія початку ХХ ст., Дублін – центр паралічу, параліч – це відсталість, бездуховність, корупція. Джойс намагався показати духовну історію країни. Збірка цілісна і структурована. Оповідання "Мертві".

"Портрет митця замолоду" – улюблений символ Джойса – коловорот. На перший погляд цей роман – це роман-виховання. Сюжет непослідовний, сукупність сцен, оповідач знаходиться у віці героя. Роман частково автобіографічний, Стівен Дедал – сам Джойс. В основі естетизму Джойса лежить філософія Середньовіччя "митець не може писати про країну, будучи там". + "Улісс"

53. Міфологія в історії англійської літератури.

Міфологізація – міф як засіб пояснення хаосу ХХ ст. + міф як формотворчий елемент (Джойс, Еліот). З самого початку література була засобом збереження міфу і згодом міф розчинився в ній. Особливості міфу: заключений в міфі образ, модель світу, характерний тип мислення, фабульність. Міфи характерні всім народам. Література почала запозичувати сюжети, структуру міфів, це стало початком їхньої взаємодії. Грецька, римська, християнська (Мільтон), нижня міфологія (Шекспір,Толкієн). Вільям Блейк – творець авторського міфу, Байрон – "Прометей", "Каїн". Мета неоміфологізму – через міфологічні архетипи відтворити вічну проблематику людського життя. Міфологічна література є інтелектуальною, міф для модерністів став структурною рамкою художнього твору. Джойс, Томас Манн, Джон Апдайк "Кентавр", Лоуренс, Еліот. Виникли міфологічний роман, поема-міф, драма-міф. Джойс створив власну міфологічну модель світу, невід"ємний зв"язок двох складових (минулого і сучасного).

54. Творчість в. Вулф.

Її батько –відомий літературний критик, Вірджинія мала доступ до його бібліотеки. Була учасницею "гуртка Блумсбері", саме в той час в неї почались нервові зриви. Почала публікуватись в "Times" – рецензії. Згодом її стан погіршився – вона почала чути голоси і стала дуже роздратованою. Наклала на себе руки – втопилась.

Творчість: "Подорож", "Ніч і день", "Кімната Джейкоба", "Місіс Далоуей" (два протилежні типи особистості: екстраверт Септімус Сміт та інтраверт Клариса Далоуей), "До маяка", "Орландо", "Між актами", "Роки." Естетичні погляди: ввела поняття модернізму, символ кімнати – кожна людина має право на особистий простір, статті "Сучасна художня література", "Містер Беннет та місіс Браун", вплив філософії Мура та Фрая, щоб створити твір, треба пізнати красу, а щоб пізнати красу, треба відсторонитися від реальності, Вулф завжди стояла на позиції читача.