1 Юридическая знциклопедия / За ред м ю Тихамирова II Изда-ние господина Тихомирова м. Ю.- м, 1997.- с. 399.

ЗО

Миронюк Р. Виконавче провадження у справах про адміністра­тивні правопорушення: окремі питання // Право України.- № 1,2001-С. 81.

31

виконавчою службою, причому лише 5 із них виносить суд загальної юрисдикції. Всі інші рішення виносяться не в порядку цивільного судочинства іншими державни­ми та недержавними органами, що розглядали справу. Це може бути постанова, винесена органами (посадови­ми особами), уповноваженими законом розглядати спра­ви про адміністративні правопорушення, рішення Анти-монопольного комітету України або вирок суду про конфіскацію майна. Тому включення до назви галузі слова «цивільне» не відтворюватиме всіх підстав для по­рушення виконавчого провадження.

Виконавче провадження можна умовно назвати ста­дією цивільного процесу, оскільки воно є органічним про­довженням попередніх судових стадій, як і всіх процесів, що передували виконавчому провадженню. Оскільки фак­тично само по собі рішення або інший акт, що володіє правовими властивостями, має ініціювати виконавче провадження, а без відповідних гарантій його реалізації такий акт втрачатиме правовий характер. Він перетво­рюватиметься у форму, яка під собою не має підґрунтя. Лише існування виконавчого провадження, його потен­ційні можливості застосувати примус до зобов'язаної особи створюють таке підґрунтя.

Якщо ж розглядати виконавче провадження як стадію цивільного процесу, тоді і сукупність норм, що його ре­гулюють, також слід віднести до цивільного процесуаль­ного права, оскільки одні й ті ж норми регулюватимуть одні й ті ж правовідносини, але одночасно у двох галузях права - в цивільному процесуальному праві та в цивіль­ному виконавчому праві. Навіщо тоді взагалі виділяти названу сукупність норм з цивільного процесуального права, коли воно вже виділялося вченими як його підга-лузь, але не відокремлювалося взагалі від цивільного процесуального права?

У випадку примусового виконання державним ви­конавцем рішення іноземного суду чи буде виконавче провадження, що провадиться в Україні, за правилами українського законодавства про виконавче провадження органічним продовженням рішення іноземного суду?

Не можна погодитись також із думкою Ю. Білоусова, що виконавче провадження не є провадженням. Справді, сучасне виконавче провадження ще на шляху творення і наукового обгрунтування його моделі. Але вже сьогодні

32

необхідно говорити про стадії виконавчого провадження, висувати та аналізувати конкретні пропозиції щодо зміс­ту кожної стадії провадження. Так, будь-яка процедура при її застосуванні на практиці має відтворювати чіт­кий, регламентований нормами законодавства процес. Це дасть можливість не тільки спостерігати за його роз­витком, але й контролювати його на будь-якій стадії.¹ Оскільки цей процес здійснюватиметься за активною участю головної особи виконавчого провадження - дер­жавного виконавця - під його контролем, то можна го­ворити про провадження певних дій, санкціонованих державою, і під контролем її повноважних органів та по­садових осіб.

Водночас слід зазначити, що поняття «провадження» характерне не лише для цивільного процесуального пра­ва, але й для адміністративного. Виконавче провадження повинно увійти до системи адміністративного процесу, підставою для цього є такі ознаки:

1. Державна виконавча служба входить до структури Міністерства юстиції України, тобто примусове вико­ нання рішень суду та інших юрисдикційних органів здійснюється органами державної виконавчої влади і є функцією державного управління. Також до функцій дер­ жавного управління можна віднести контроль за діями державних виконавців.

2. Державний виконавець має визначений законом правовий статус державного службовця.

3. Правовідносини, що виникають у зв'язку з про­ веденням виконавчих дій, мають адміністративний ха­ рактер.

4. Відповідальність у виконавчому провадженні є адміністративною і передбачається нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення (стат­ тя 188-13 «Невиконання законних вимог державного ви­ конавця»).

5. Державна виконавча служба є органом адміністра­ тивної юрисдикції.

В адміністративному процесі виконавче провадження посідатиме місце одного з видів проваджень, нарівні з такими їхніми видами, як провадження в справах про

Ф урса С. Я, Фурса Є. І. Нотаріат в Україні. Загальна частина // Вентурі- К., 1999- С. 155-169.

33

2 2—315

адміністративні правопорушення, дисциплінарне прова­дження та іншими.

В теорії адміністративного права існує полярна думка щодо виконавчого провадження. Так, Р. Миронюк ви­окремлює виконання постанов про накладення адмініст­ративних стягнень у самостійний вид адміністративного провадження,¹ звертаючи увагу на зміст і характер дій, які вчинюються в ході виконання постанов про накла­дення стягнень, самостійні завдання, що не співпадають з іншими стадіями адмішстративно-юриедикційного процесу, визначену коло учасників, характерних тільки для даного виду діяльності, визначену процедуру, вре­гульовану Кодексом України про адміністративні право­порушення.

Засобами реалізації норм матеріального права щодо адміністративних правопорушень є 2 види проваджень:

1. у справах про адміністративні правопорушення (ад- міністративно-юрисдикційний процес);

2. виконавче провадження у справах про адміністра­ тивні правопорушення.

З цим не можна не погодитись, оскільки тоді ним вза­галі відкидається існування стадії виконання в адмініст-ративно-юрисдикційному процесі. Не слід забувати, що постанови про накладення адміністративних стягнень можуть приймати і виконувати різні державні органи та їхні посадові особи. Тут необхідно кардинально розме­жувати питання, які з них підвідомчі діяльності суду та правоохоронних органів. Це завдання стоятиме при створенні проекту кодексу про адміністративні правопо­рушення. Але у випадку примусового виконання поста­нов про накладення адміністративних стягнень за за­гальним правилом вони виконуються згідно процедури виконавчого провадження, що передбачена Законом України «Про виконавче провадження». В той же час немає достатніх підстав виділяти саме виконання поста­нов у справах про адміністративне правопорушення в окремий вид адміністративних проваджень, а потрібно говорити про певну специфіку їхнього виконання. Без­умовно, що при виконанні зазначених видів постанов є певна специфіка в діяльності державних виконавців, але