
- •1 Памятники русского права. Памятники права феодально-раздроб- ленной Руси хіі-ху вв. Псковска и Новгородска судни грамота / Под ред. С. В. Юшкова- Вьш. 2.- м.: Госюриздат, 1953,- 442 с- с. 140.
- •2 Валеева р. X Гражданские взьіскания в русском дореформенном процессе // Известия вуЗов. Правоведение.-1961 .-№ 1.-с. 148-152.
- •1 Випливає із ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України.
- •1 Фурса с. Я. Окреме провадження в цивільному процесі Украї ни.- к., 1999- с. 37-39.
- •1 Юридическая знциклопедия / За ред м ю Тихамирова II Изда-ние господина Тихомирова м. Ю.- м, 1997.- с. 399.
- •1 Миронюк р. Виконавче провадження у справах про адміністративні правопорушення: окремі питання.- Право України.- 2001.-№ 1.-с. 81-84.
- •1 Тітов в. Про деякі проблеми виконавчого провадження // Право України.-1999-№ 11.-с. 64-68.
- •Інших юрисдикщйних органів
- •2.3. Органи і посадої особи
- •Відділи двс Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції
- •Відділ двс Головного управління юстиції Міністерства юстиції в
- •Відділи двс міських управлінь юстиції
- •2.4. Державний виконавець
- •1 Савула ю. Звернення до виконання рішень, вироків і постанов у ' народному суді // Радянське право.- 1991.-№ 5,- с. 21-24.
- •2.6. Повноваження прокуратури
- •2,7. Особи, що беруть участь
- •1 Задорожна є. В., Фіолевський д. П. Проблеми становлення державної виконавчої служби // Журнал «Адвокат».- № 3.- 1999.-с. 27-29.
- •РозділШ
- •1 Фурса с. Я., Щербак с. В. Принципи організації та діяльності державної виконавчої служби // Предпринимательство, хозяйство и право-№ 8.-2001-с. 81-85.
- •1 Розглядаються в наступному підрозділі.
- •1 Фурса с. Я. Окреме провадження в цивільному процесі України // Вид-ао Київського ун-ту.- к., 1999- с. 161-163.
- •1 Покрещук о. О., Фурса с. Я. Питання імплементації міжнародно- правових норм у законодавство України про виконавче провадження // Право України. № 3.- 2000.- с. 85.
- •1 Відомості Верховної Ради (ввр).- № 41 .-2000.- с. 343.
- •1 Законодавство України про виконавче провадження. Науково-
- •3.3. Підстави виконання рішень міжнародних
- •1 Шак X. Международное гражданское процессуальное право // бек.-м., 2001-с. 382.
- •4„5. Ускладнення у виконавчому провадженні:
- •1 Фурса с. Я. Визнання громадянина обмежено дієздатним і не дієздатним // Науково-методичний журнал. «Нова педагогічна дум ка». № 3(19), 1999 £.- м. Рівне,- с. 137-143.
- •2 Штефан м. И., Омельченко м. П., Штефан с. М. Виконання судових рішень // Юрінком Інтер.- к., 2001.- с. 76.
- •Розділу
- •5,1. Загальні положення
- •1 Покрещук о. О., Фурса с. Я. Питання імплементації міжнародно-правових норм у законодавство України про виконавче провадження//Право України.-№ 3-2000.-с. 84-87.
- •5.3. Арешт майна
- •5.4. Оцінка майна
- •6,2* Звернення стягнення на майно боржника - фізичної особи
- •1 За п. 2 ст. 170 ск, крім органу опіки та піклування, рішення про негайне відібрання дитини від батьків має право постановити й прокурор.
- •2 Запропоновано автором.
- •8.1. Процесуальні гарантії захисту прав
- •8.2. Адміністративний та судовий порядок
- •1 Ю. Шемшученко, в. Авер 'янов. Людина і реформування адміністративного права // Урядовий кур'ср.- 23 березня 2000 р.- № 53.- ' с. 9.
- •Глава 1. Загальні положення
- •Глава 2. Учасники виконавчого провадження
- •Глава 5. Звернення стягнення на майно боржника
- •Глава 6. Звернення стягнення на майно боржника - юридичної особи
- •Глава 7. Звернення стягнення на заробітну плату та інші види доходів боржника
- •Глава 9. Провадження виконавчих дій
- •Щодо іноземців, осіб без громадянства
- •Та іноземних юридичних осіб. Виконання
- •Рішень іноземних судів іарбітражів
- •Глава 10. Захист прав стягувача, боржника та інших осіб під час провадження виконавчих дій
- •Глава 11. Прикінцеві положення
- •Перелік
- •Постанова
- •В становлено:
- •Постанова
- •Встановлено:
1 За п. 2 ст. 170 ск, крім органу опіки та піклування, рішення про негайне відібрання дитини від батьків має право постановити й прокурор.
268
довйми особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Оскільки державний виконавець є посадовою особою, то слова дитини після досягнення нею 10-річного віку мають бути занесені до протоколу.
З 2003 року це положення може вплинути на те, що дитина після досягнення нею 10-річного віку в разі її небажання йти до особи, якій вона за виконуваним рішенням передана на виховання, зможе тимчасово направлятись до дитячого закладу. В Законі ж «Про виконавче провадження» безпідставно встановлено, що в разі потреби державний виконавець може звернутися до суду з поданням щодо вирішення питання про тимчасове влаштування дитини до дитячого чи лікувального закладу, а в яких випадках - не встановлено. Автором пропонується в обов'язковому порядку при вчиненні примусового відібрання дитини залучати до участі у виконавчому провадженні дитячих лікарів, психіатрів для того, щоб вони могли встановити моральний стан дитини, ступінь її розвитку і в разі необхідності направити її на лікування. Отже, без відповідного регламентування питання не зрозумілою є норма закону щодо «вирішення судом питання про тимчасове влаштування дитини до дитячого чи лікувального закладу», оскільки для направлення дитини на лікування, зазвичай, не потрібні ні згода суду, ні його владні повноваження.
Хоча зобов'язаній відповідним рішенням суду особі (боржнику) має надаватись строк для добровільного виконання рішення, але існують випадки, коли цей строк використовують для приховування дитини. В цьому разі настають наслідки, передбачені ст. 42 цього Закону. Уразі, коли боржник перешкоджає виконанню рішення про відібрання дитини, до нього можуть застосовуватися заходи, передбачені законом.
У ст. 79 цього Закону встановлена процедура виконання рішення про виселення боржника, яка передбачає два варіанти провадження виконавчих дій, в залежності від того, чи перебуває боржник у приміщенні, що звільняється. Виходячи з того, що державний виконавець зобов'язаний письмово повідомити боржника про день і час примусового виселення, то його відсутність має розглядатись як умисна з усіма негативними наслідками для нього: опис та оцінка майна буде проводитися без урахування думки боржника, його майно, домашні тварини будуть передаватись на оплатне зберігання строком на
269
три
роки, після чого невятребуване майно
реалізується в порядку,
передбаченому для реалізації безхазяйного
майна;
оплата вантажників та транспортних
засобів також
здійснюватиметься за рахунок боржника.
Отже, при підготовці до виконання такого рішення державний виконавець має повідомити боржника також про те, що його відсутність, не є перешкодою для виконання рішення, але державний виконавець повинен мати відповідні докази вручення повідомлення.
На стадії підготовки має бути встановленим питання про те, чи виселяється особа з наданням іншого жилого приміщення чи без такого. Якщо особі, яка підлягає виселенню, має бути надано інше жиле приміщення, державний виконавець надсилає відповідному житловому чи іншому органу повідомлення про строк виконання рішення щодо надання такого приміщення. У разі нена-дання у визначений строк іншого жилого приміщення державний виконавець складає про це акт і звертається до суду з поданням про визначення порядку подальшого виконання рішення. До вирішення судом цього питання виконавчі дії не провадяться. В деяких випадках на стадії підготовки державному виконавцю необхідно укласти угоду стосовно вантажних і транспортних робіт.
Процедура примусового виселення складається з таких дій:
примусового відкриття приміщення, яке звільняється;1
з обов'язкового опису майна, про що складається акт, один примірник якого вручається під розписку борж никові;
звільнення приміщення, зазначеного у виконавчо му документі, від особи (осіб), яка виселяється;
звільнення приміщення від майна, домашніх тва рин боржника;
вилучення частини майна, достатньої для оплати виконавчих дій,
передачі майна на зберігання одночасно та одночас но одного примірника акта опису;
у забороні даній особі користуватися цим примі щенням.
Виселення здійснюється обов'язково у присутності понятих за сприянням органів внутрішніх справ.
Запропоновано автором.