Розділу

ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕДУРИ ВИКОНАВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ

01.

5,1. Загальні положення

Зверне^!ННЯ стягнення на майно боржника - це певна, визначені законом процедура примусового вилучення і реалізації¹ майна боржника. В чинному законодавстві зроблена спроба виділити поняття «звернення стягнення на майно боржника» як загальний спосіб звернення стяг­нення (гл>^ава 5 Закону «Про виконавче провадження») і відокремити особливості звернення стягнення на майно боржник^ ~ юридичної особи (глава 6 цього Закону). Однак, враховуючи складність завдання, можна встано­вити що сучасна правова система України відрізняється й іншим^ суб'єктами, які мають особливий правовий статус, наприклад, суб'єктами банкрутства, які підпада­ють під дДІю Закону «Про банкрутство» від 14.05.92 р. й іменуються надалі боржниками або банкрутами, можуть бути юріВДИ⁴™ особи суб'єкти підприємницької діяль­ності крі»я казенних підприємств, неспроможні своєчасно виконати свої зобов'язання перед кредиторами або перед бюджетом Певні осебливості поняття фізичної особи закладені в законодавстві про підприємництво, а особли­вий статус юридичних осіб має місце як у Законі України «Про власність», так і в інших нормативних актах. Та­ким чино*м, в законодавстві відокремлюються різні види суб'єктів* які можуть стати суб'єктами виконавчого про­вадження^ але ці особливості не закладені в Законі Украї­ни «Про виконавче провадження». Отже, потребується відокремити особливості стягнення з боржників не тільки за поділом на фізичні і юридичні особи, а й з урахуванням гарантій наданих певним категоріям осіб законодавством та міжнародними договорами України. Особливо, це сто­сується захисту інвестицій та, зрозуміло, що особливій увазі підлягають права іноземних інвесторів в Україні.

Певні особливості має й процедура стягнення майна в залежності від виду стягнення, що в законі не повною мірою відображено, оскільки неможливо не відокремлю-

223

вати конфіскацію належного боржнику майна та стяг­нення визначених в рішенні, що підлягає виконанню, певних предметів або сум грошей, які можуть бути пері­одичними платежами або стягуватись одноразово. Ці ас­пекти зумовлюють особливості процедури стягнення на майно боржника.

Особливості стягнення мають і певні види об'єктів цивільного обігу. Наприклад, при вчиненні виконавчого провадження державний виконавець повинен знати, що не всі об'єкти можуть знаходитись у володінні громадян та юридичних осіб, оскільки для володіння певними ви­дами речей потрібен спеціальний дозвіл для їх набуття. Постановою Верховної Ради України «Про право влас­ності на окремі види майна» від 17 червня 1992 року № 2471-XII (із змінами і доповненнями, внесеними поста­новою ВР № 3131-12 від 22 квітня 1993 року) визнача­ється майно, що не може перебувати у власності грома­дян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, а також майно для якого передбачений спеціальний поря­док набуття права власності громадянами.

До майна, що не може перебувати у власності гро­мадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, віднесені:

1. Зброя, боєприпаси (крім мисливської зброї і боє­ припасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаваються громадськими об'єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), бойова і спеціальна військова техніка, ракетно-космічні комплекси.

2. Вибухові речовини й засоби вибуху. Всі види ракет­ ного палива, а також спеціальні матеріали та обладнання для його виробництва.

3. Бойові отруйні речовини.

4. Наркотичні, психотропні, сильнодіючі отруйні лі­ карські засоби (за винятком отримуваних громадянами за призначенням лікаря).

5. Протиградні установки.

6. Державні еталони одиниць фізичних величин.

Громадяни можуть набувати права власності на та­кі види майна, придбаного ними з відповідного дозволу, що надається:

• на вогнепальну гладкоствольну мисливську зброю -

224

органами внутрішніх справ за місцем проживання осо­бам, які досягли 21-річного віку;

• на вогнепальну мисливську нарізну зброю (мис­ ливські карабіни, гвинтівки, комбіновану зброю з наріз­ ними стволами) - органами внутрішніх справ за місцем проживання особам, які досягли 25-річного віку;

• на газові пістолети, револьвери і патрони до них, заряджені речовинами сльзоточивої та дратівної дії,- ор­ ганами внутрішніх справ за місцем проживання особам, які досягли 18-річного віку;

• на об'єкти, що перебувають на державному обліку як пам'ятки історії та культури,- спеціально уповнова­ женими державними органами охорони пам'яток історії та культури (Мінкультури, Мінінвестбудом і Головархі- вом України);

• на радіоактивні речовини - Державним комітетом України з ядерної та радіаційної безпеки у разі наявності висновку органів територіальної санітарно-епідеміоло­ гічної служби про можливість використання цих речовин майбутнім власником в існуючих у нього умовах.

Враховуючи наведене, необхідно конкретизувати пи­тання про те, що ж мається на увазі під поняттям «май­но» боржника, на яке звертається стягнення, а яке після його знаходження має стати підставою для порушення кримінальної справи і після цього підлягає конфіскації.

Таким чином, під поняттям «майно» боржника не­обхідно розуміти як окремі речі та їх сукупність, так і всі майнові права боржника, що на момент вчинення виконавчого провадження існують у нього і належать йому на законних підставах. Наприклад, це положення хоча й не визначено в законі, однак прямо випливає із законодавства і узгоджується з положеннями про стяг­нення майна, що є предметом застави і на яке поширю­ється дія глав 5, 6 цього Закону.¹ Це положення випливає з того, що майнові права боржника на отримання періо­дичних виплат розглядаються окремо, в другу чергу і віднесені до глави 7 Закону. Звернення стягнення на за­робітну плату та інші види доходів боржника - ці майно­ві права слід розглядати як права на періодичні платежі і відокремлювати від досить подібних. Так, нараховані,