1 Фурса с. Я., Щербак с. В. Принципи організації та діяльності державної виконавчої служби // Предпринимательство, хозяйство и право-№ 8.-2001-с. 81-85.

133

до позбавлення правовідносин спірності. Наприклад, не може виконуватись виконавчий напис нотаріуса, якщо його правомірність оспорюється в суді. Тобто в цій ситу­ації рішення суду може скасувати вчинений виконавчий напис на підставі того, що він був неправомірно вчине­ний, а тому є можливість встановити вище ієрархічне значення рішення суду щодо виконавчого напису нота­ріуса. Аналогічно неможливо виконувати рішення суду загальної юрисдикції або апеляційної інстанції, якщо рі­шення було змінено в касаційному порядку. Отже, необ­хідно враховувати також ієрархічну структуру судової влади.

Крім того, на наш погляд, необхідно розмежовувати органи, що виконують державні функції, перебуваючи в статусі державних установ, та різні недержавні органи, яким державою надане право здійснювати певні повно­важення у відповідності до визначених державою повно­важень. Але, незважаючи на надані повноваження, дер­жавні органи не можуть без контролю (автоматично) виконувати рішення недержавних установ, оскільки в противному разі держава втратить важелі впливу на су­спільні відносини. Тому рішення різних юрисдикційних органів перед їхнім зверненням до виконання потребу­ють відповідної перевірки на предмет їхньої законності державними установами.

Виходячи із ст. 18 Конституції, зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її націо­нальних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирно­го і взаємовигідного співробітництва з членами між­народного співтовариства за загальновизнаними принци­пами й нормами міжнародного права. Тобто, як суб'єкт міжнародних відносин Україна не може самоізолюва­тись і у відповідності до взятих на себе зобов'язань несе обов'язки щодо рішень іноземних та міжнародних органів.

Таким чином, не враховуючи особливостей стягнення в порядку черговості (ст. 44 Закону) та вимог законодав­ства про негайне виконання рішень уповноважених ор­ганів, запропонована нами градація різних юрисдикцій­них актів, що підлягають виконанню, може застосовува­тись у разі суперечності між ними.

Відповідно до Закону «Про виконавче провадження» та запропонованої системи ієрархічності рішень, що під-

134

лягають виконанню, можна запропонувати такі загальні групи рішень:

1„ Рішення Конституційного Суду України у випад­ках, передбачених законом;

2. Рішення судових органів України:

• рішення, ухвали і постанови судів у цивільних

справах;

• рішення, ухвали, постанови господарських судів;

• вироки, ухвали і постанови судів у кримінальних справах у частині майнових стягнень;

• вироки судів у частині позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю;

• постанови судів у частині майнових стягнень у справах про адміністративні правопорушення;

• мирові угоди, затверджені судом;

• рішення третейських судів відповідно до законів

України;

3. Рішення несудових органів, що підлягають вико­ нанню:

• постанови, винесені органами (посадовими особа­ ми), уповноваженими законом розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбаче­ них законом;

• рішення державних органів, прийняті з питань воло­ діння і користування культовими будівлями та майном;

• рішення Антимонопольного комітету України та йо­ го територіальних відділень у передбачених законом ви­ падках;

• рішення інших державних або недержавних органів у випадках, передбачених законом;

• виконавчі написи нотаріусів;

• не сплачені в строк платіжні вимоги, акцептовані платником;

• рішення комісій по трудових спорах;

• постанови державного виконавця про виконавчий збір та накладення штрафу;

4. Рішення іноземних судів і арбітражів у передбаче­ них законом випадках.

Нами на перше місце за впливом на правовідно­сини відведено рішенням Конституційного Суду Ук­раїни у випадках, передбачених законом. При цьому,