Система функцій, які реалізуються у процесі уп­равління персоналом

 

Управління персоналом здійснюється з використан­ням загальновідомих (економічних, організаційно-розпо­рядчих і соціальних) методів менеджменту.

Методи управління (менедж­менту) – засоби цілеспрямованого впливу на трудовий колек­тив, працівників задля досягнення цілей організації.

Формування цілеспрямованого впливу на трудові ко­лективи, їх працівників пов’язане з мотивуванням, тобто з використанням чинників, які обумовлюють поведінку людини у процесі виробництва. З огляду на це методи ме­неджменту повинні мати мотиваційну спрямованість.

Економічні методи менеджменту орієнтовані на індивідуальні і колективні економічні інтереси людей. У їх складі розрізняють такі підгрупи:

а) методи прямого економічного впливу на праців­ників: організаційно-виробниче планування, цільові ком­плексні програми організацій, бізнес-планування, комер­ційний розрахунок, система внутрішніх економічних регуляторів, оплати і стимулювання праці;

б) методи побічного регулювання діяльності організа­ції: загальнодержавні (галузеві) комплексні цільові про­грами, система загальнодержавних, місцевих і внутріш­ніх економічних регуляторів господарської діяльності.

Формами прояву економічних методів менеджменту є виражені певними економічними параметрами плани, за­вдання, програми, ступінь задоволення індивідуальних, групових, колективних інтересів, виражений стимулами індивідуальної і групової праці, зафіксованими в прин­ципах комерційного розрахунку. Організаційно-розпорядчі методи менеджменту тісно пов’язані з економічними, оскільки обидві групи спрямо­вані на вирішення єдиних завдань, пов’язаних із досягнен­ням цілей господарської діяльності, синтезують ефективний вплив керуючої системи на керовану. Однак організаційно-розпорядчі методи відрізняються від економічних ме­ханізмом дії і формою прояву в процесі управління. Ці методи передують економічним, що обумовлено не­обхідністю передусім організаційно сформувати об’єкт управління і структуру управління ним. У процесі функ­ціонування господарської системи економічні методи управління реалізуються у формі організаційно-розпоряд­чого впливу суб’єкта управління на об’єкт. Ґрунтуються вони на використанні таких індивідуаль­них і групових властивостей людей, як почуття обов’язку, відповідальності, дисципліни, усвідомлення можливості адміністративного покарання. Ці методи якнайповніше відповідають сутності менеджменту, є стрижнем управ­лінського впливу на працівників, специфічним управлін­ським феноменом.

Економічні та організаційно-розпорядчі методи ме­неджменту спрямовані здебільшого на виробничо-господарську діяльність організацій, які, однак, функціонують у суспільстві не лише як виробничо-економічна, але і як соціальна ланка, що актуалізує необхідність застосування соціальних методів управління.

Соціальні методи менеджменту спрямовані на гар­монізацію соціальних відносин у колективі шляхом задо­волення соціальних потреб працівників – розвитку осо­бистості, соціального захисту тощо.

П сихологічні методи менеджменту вивчають вплив керівника на підлеглих. Цей вплив має індивідуалізова­ний характер, оскільки вибір конкретного психологіч­ного методу залежить від особливостей психіки окремої людини.

Реалізація функцій управління персоналом пов’язана з використанням знарядь різної складності, з яких складаєть­ся інструментарій лінійних і функціональних менеджерів. Оскільки управління персоналом має міждисциплінарний характер, у ньому знаходять своє застосування багато методик і технологій зі споріднених дисциплін (соціології праці, фізіології праці, ергономіки, економічного аналізу тощо). Загалом весь інструментарій, що використовується в управлінні персоналом, можна об’єднати у три групи: ін­струментарій досліджень, інструментарій аналізу й інстру­ментарій впливу (рис.1), хоча на практиці розділити їх досить складно.

Рис.1 – Інструментарій управління персоналом

Використанню конкретних інструментів передує ана­ліз (експрес-аналіз) відповідної ситуації. Однак у ситу­аціях, що потребують поглибленого вивчення, вдаються до наукового дослідження персоналу, яке, крім аналітич­них дій, використовує засоби, методології і методики споріднених наук.