6.1. Обмін ліцензіями як об”єктивна закономірність розвитку економіки

Прикладом ефективного використання зарубіжного досвіду може служити Японія, яка на базі придбаних ліцензій вивела ряд галузей промисловості на одне з провідних місць у світі, а в подальшому розвинула власні дослідження і відтоді продає велику кількість ліцензій. При цьому в Японії високими темпами зростає експортування власних науково-технічних знань.

Теорія  і практика світового промислового виробництва свід­чить про те, що темпи науково-технічного прогресу і підви­щеня ефективності виробництва неабияк залежать не від кі­лькості, а від техніко-економічного рівня застосовуваної новіт­ньої техніки і нових технологічних процесів. Купівля ліцензій на науково-дослідні досягнення, що відповідають світовому рівню науки і практики, є одним зі шляхів прискорення тех­нічного прогресу і підвищення ефективності виробництва в тих галузях техніки, які відстають від рівня, досягнутого в ін­ших країнах.

Придбання ліцензій дає змогу, крім цього, заощаджувати час, відмовившись від проведення власних науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, і спрямувати зекономлені трудові та матеріальні ресурси на інші потреби, дістаючи до­датковий економічнийефект від виробництва і експлуатації продукції.

Ліцензійна торгівля спричиняє необхідність оцінки еконо­мічної ефективності продажу ліцензій і закупівлі результатів чужих досліджень та розробок замість проведення власних НДДКР чи освоєння власного виробництва.

Для виявлення економічного ефекту технічні показники приводять до порівняльного вигляду. Визначається економіч­на доцільність придбання ліцензії натомість власної розробки з виявленням можливості ліцензії в необхідному обсязі у зада­ний термін за наявної структури ділянок виробництва забезпе­чити потоковість і безперервність виробництва тощо.

Дані вибіркового обстеження критеріїв оцінки ефективнос­ті ліцензійних договорів іноземних фірм свідчать про ті фак­тори, яким надається особливого значення за оцінки переваг того чи іншого ліцензійного договору.

Серед найпоширеніших критеріїв у практиці, наприклад, американських фірм особли­ве значення мають такі, як: зміна тенденцій в обсязі продажів, розмір ліцензійної винагороди, ступінь проникнення на ри­нок, частка продажу на даному ринку, а також якість продук­ції, виготовленої на підставі ліцензійного договору. Тобто ті показники, які мають економічне підґрунтя.

Договори купівлі-продажу патентів і ліцензій постають од­ними з найприбутковіших форм комерційних операцій.

6.2. Опціонні договори у ліцензуванні

До порівняно нових форм, які набули поширення у практи­ці торгівлі ліцензіями, можна зарахувати опціонні договори (слово "опціон" у перекладі з англійської означає право вибору, волю вибору).

Опціон – умова, що включається в угоди на термін, за яким одній із сторін надається право вибору між альтернативними елементами угоди або зміни її первинних умов.

(Такою пільгою є, наприклад, надання опціону на користь ліцензіара щодо кількості товару, який належить постачати ліцензіату.)

Опціонна угода, яка оформляється, як правило, у вигляді окремого договору, є попередньою домовленістю, що уклада­ється двома сторонами, зацікавленими в реалізації ліцензій на винахід або інше науково-технічне досягнення. Відповідно до такої угоди,потенційному покупцю ліцензії надається опціон, тобто право протягом визначеного терміну вирішити питання з доцільності придбання ліцензії на той об'єкт, який заціка­вив, або відмовитися від укладення ліцензійного договору.

Отже, опціонний договір можна розглядати як перший, по­передній етап реалізації ліцензії, після якого (залежно від рі­шення ліцензіата) може настати другий етап - укладення лі­цензійного договору.

Опціонним договорам властиві й свої специфічні особливос­ті, зумовлені характером і цілями цих договорів.

До таких умов, насамперед, слід віднести час дії опціонного договору. Він надається ліцензіаром потенційному ліцензіату, як уже вказувалося, для вивчення об'єкта ліцензії і ухвален­ня рішення про придбання ліцензії на його використання. На практиці термін дії договору коливається від 12-ти до 30-ти місяців. У кожному окремому випадку він залежить від ха­рактеру і складності об'єкта ліцензії.

У деяких договорах передбачається право ліцензіата про­довжити цей термін. Така умова супроводжується двома засте­реженнями.По-перше, це прохання має надійти від ліцензіата у визначений час, але, здебільшого, не пізніше одного місяця до закінчення терміну опціонного договору. По-друге, можливе застереження, яке зобов'язує ліцензіата виплатити додаткову винагороду за таке продовження догово­ру, оскільки збільшення терміну опціонного договору розши­рює його права.

Одна із суттєвих особливостей опціонного договору — його відплатний характер.

Варто підкреслити ще одну дуже важливу обставину. По­при необхідність якнайвичерпніше ознайомити ліцензіата з об'єктом майбутньої ліцензії, потрібно передавати таку інфор­мацію, яка міститься, наприклад, в описах до патентів або в інших відкритих матеріалах. Ця інформація не повинна роз­кривати секретів виробництва.

Дуже суттєвими для характеристики опціонного договору є умови, які зобов'язують ліцензіата забезпечити конфіденцій­ність інформації і зразків об'єктів ліцензії, одержаних від лі­цензіара.