- •1.1. Загальні положення
- •1.2. Основні групи та об’єкти права інтелектуальної власності
- •1.3. Основні інститути права інтелектуальної власності
- •1.4. Еволюція інтелектуальної власності
- •2.1. Об’єкти та суб’єкти авторського права, види термін дії
- •2.2. Об’єкти та суб’єкти суміжних прав, види термін дії
- •3.1. Об’єкти права промислової власності
- •3.1.1. Винаходи
- •3.1.2. Корисні моделі
- •3.1.3. Промислові зразки
- •3.1.4. Знаки для товарів і послуг
- •3.1.5. Фірмові найменування
- •3.1.6. Зазначення походження товарів
- •3.1.7. Недобросовісно конкуренція
- •3.2. Суб’єкти права промислової власності
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Умови патентоспроможності
- •4.3. Право на одержання патенту
- •4.4. Порядок одержання патенту
- •4.5. Права та обов'язки, що випливають з патенту
- •4.6. Припинення дії патенту та визнання його недійсним. Захист прав власника патенту
- •5.1. Загальні положення
- •5.2. Передавання прав власності на об'єкти інтелектуальної власності
- •Передавання прав на використання об'єктів інтелектуальної власності третім особам
- •5.3. Ліцензійні договори
- •1) За способом охорони предметів угод:
- •2) За предметом:
- •3) За обсягом прав, що передаються:
- •5.4. Передавання ноу-хау
- •5.5. Інші форми передавання прав на оів
- •6.1. Обмін ліцензіями як об”єктивна закономірність розвитку економіки
- •6.2. Опціонні договори у ліцензуванні
- •6.3. Ризики ліцензування
- •7.1. Вартісне оцінювання об’єктів інтелектуальної власності
- •7.2. Підходи та методи до оцінювання об’єктів інтелектуальної власності
- •Підходи та методи оцінювання прав на оів.
- •8.1. Діяльність воів щодо забезпечення захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності
- •8.2. Міжнародні угоди у сфері захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності
- •1. Програмні міжнародні угоди
- •2. Класифікаційні міжнародні угоди
- •3. Реєстраційні міжнародні угоди
- •4. Захист прав інтелектуальної власності в рамках угоди trips
5.1. Загальні положення
Очевидно, що процеси створення та захисту об’єктів інтелектуальної власності (ОІВ) повинні об’єктивно забезпечувати певний економічний ефект від таких процесів. Саме у процесі комерціалізації ОІВ отримується економічна вигода – прибуток власником ОІВ, що і обумовлює необхідність їх розробки та впровадження. Як зазначають фахівці, метою комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності є отримання прибутку за рахунок використання об'єктів права інтелектуальної власності у власному виробництві або продажу чи передачі прав на їх використання іншим юридичним чи фізичним особам.
Загалом, комерціалізація об'єктів інтелектуальної власності - це взаємовигідні (комерційні) дії всіх учасників процесу перетворення результатів інтелектуальної праці у ринковий товар.
Основними способами комерціалізації об'єктів права інтелектуальної власності є:
- використання об'єктів права інтелектуальної власності у власному виробництві;
- внесення прав на об'єкти права інтелектуальної власності до статутного капіталу підприємства;
- передавання прав власності на об'єкти інтелектуальної власності;
- передавання прав на використання об'єктів інтелектуальної власності третім особам.
Для практичного здійснення вказаних шляхів комерціалізації, особливо двох перших, необхідно також знати, як розрахувати вартість прав на об'єкт інтелектуальної власності та як поставити їх на бухгалтерський облік підприємства.
Внесення інтелектуальної власності до статутного капіталу підприємства
Чинним законодавством України (ГКУ) передбачено можливість використання нематеріальних активів (у тому числі і ОІВ) при формуванні статутних капіталів нових господарських товариств. Отже, інтелектуальну власність можна вносити до статутного капіталу замість майна, грошей та інших матеріальних цінностей, для чого необхідна лише добра воля всіх засновників.
Внесення прав на ОІВ до статутного капіталу замість "живих грошей" надає також:
- право на отримання частки прибутку (дивідендів);
- право на участь в управлінні підприємством через загальні збори правління;
- право на отримання ліквідаційної квоти у разі ліквідації підприємства тощо.
5.2. Передавання прав власності на об'єкти інтелектуальної власності
Якщо правовласник не передбачає використовувати об'єкти інтелектуальної власності у власному виробництві чи розпочати новий бізнес або створити спільне підприємство, він може передати повністю або частково права власності на об'єкт інтелектуальної власності іншій фізичній або юридичній особі. Майнові права на об'єкт права інтелектуальної власності є сукупністю права володіти, користуватися і розпоряджатися цим об'єктом.
Передавання права власності на об'єкт інтелектуальної власності означає зміну власника цього об'єкта. Після цього сторона (фізична або юридична особа), що передала права на запатентоване технічне рішення, повністю їх втрачає, а сторона, яка стає власником цього рішення, набуває всіх виключних прав, що виникають у зв'язку з видачею охоронного документа на об'єкт інтелектуальної власності.