1.4. Використання інтернет-ресурсів як індикаторних показників у визначенні рейтингів внЗів

Останнім часом дослідження рейтингів ВНЗів стали одним із інструментів контролю та підвищення якості вищої освіти й порівняння якості ВНЗів, завоювали міцні позиції в суспільстві. На цьому тлі з'явилося декілька рейтингових методик, які дозволяють вивчити та проаналізувати різні системи оцінки якості освітніх послуг у світі. Не останню роль у визначенні положення ВНЗів у рейтингових системах займають Інтернет-ресурси (на прикладі рейтингової системи "Webometrics Ranking of World Universities").

Об’єктом дослідження у цьому випадку стає інформація про різні системи рейтингів ВНЗів у світі, принципи та методологія їх побудови та формування. За допомогою використання аналітичного, структурно-логічного, порівняльного, бібліосемантичного методів аналізу можна відповісти на поставлені запитання. Одним з ключових положень є визначення інтегрального показника якості діяльності ВНЗів, що, по суті, є показником їх рейтингу. Це в першу чергу обумовлено необхідністю взаємного визнання навчальних програм і університетів у Болонському просторі. Воно також зумовлено потребами як ринку праці – з метою його орієнтації на випускників тих або інших університетів, – так і абітурієнтів та їх батьків під час вибору місця навчання. Постійне визначення і оголошення рейтингів університетів сприяє і здоровій конкуренції між ними, яка підвищує якість їх роботи.

Як відомо, перший рейтинг університетів був опублікований у 1983 р. американським журналом "U.S. News & World Report"²⁴. Це стало початком ранжування університетів і окремих дисциплін (навчальних програм). За останні двадцять років інтерес до рейтингів ВНЗів суттєво зріс. У липні 2000 р. у Варшаві (Польща) були проведені перші спроби ранжування провідних університетів світу. До рейтингу були залучені близько 40 ВНЗів із 20 країн. Вагомим кроком у розвитку світових рейтингів ВНЗів була підготовка у 2003 р. згаданого у попередньому розділі першого рейтингу у рамках проекту "Академічний рейтинг університетів світу", розробником якого став Інститут ВО Шанхайського університету. На сьогоднішній день цей рейтинг вважається одним із найбільш об’єктивних та вагомих рейтингів ВНЗів світу. Логічним продовженням процесу розробки та впровадження міжнародних рейтингів стала проведена у грудні 2004 р. у Вашингтоні (США) міжнародна нарада за участю 25 фахівців щодо ранжування університетів Австралії, Канади, Китаю, Німеччини, Японії, Нової Зеландії, Польщі, Румунії, Російської Федерації. Слід зазначити, що крім цих найпопулярніших рейтингових систем, рейтинги складаються і в інших країнах.

Однією із оригінальних світових методик ранжування ВНЗів є "Webometrics Ranking of World Universities", яка була запропонована науково-дослідною групою, створеною за ініціативи лабораторії "Cybermetrics Lab", за підтримки Consejo Superior de Investigaciones Cientіficas (CSIC), найбільшого закладу Іспанії, який займається суспільними науковими дослідженнями. З метою узагальнення інформації про наукову діяльність у 1994 р. було утворено "Centro de Informaciуny Documentaciуny Cientіfica" (CINDOC) – центр офіційного документування наукової інформації. На сьогоднішній день "Cybermetrics Lab" є структурним підрозділом спільного консорціуму CINDOC-CSIC, який займається кількісним аналізом ресурсів Інтернет-мережі та окремих Веб-сторінок з метою генералізації наукових знань, їх уніфікації та раціонального використання. Так сформувався новий сучасний напрямок, який отримав назву Cybermetrics або Webometrics. У 2004 р. лабораторією Cybermetrics було започатковано проведення світового рейтингу університетів – "Webometrics Ranking of World Universities", який з часом став традиційним із частотою проведення в 6 місяців. Основною метою проекту є формування логічно мотивованої думки про те, що ресурси про наукові та навчальні досягнення університетів, які надаються ВНЗи та розміщуються на відповідних сайтах мережі Інтернет, можуть використовуватися не лише для реклами та наукової популяризації, але й слугувати основою для кількісної оцінки діяльності ВНЗів. При цьому запропонована методологія дослідження, зокрема, індикатори, корелюються із основними параметрами класичних науковометричних та бібліометричних досліджень.

Слід звернути увагу на те, що на думку авторів методу, викладення інформації про наукові та навчальні досягнення у мережі Інтернет у деяких випадках є більш показовим, ніж звичайне традиційне – у друкованій формі. Вважається, що електронні видання є більш дешевими порівняно з іншими джерелами, а також доступнішими для більш широкого кола користувачів. Варто також зазначити, що до уваги беруться не лише інформаційні матеріали, представлені в офіційних електронних виданнях (електронні журнали, бібліотеки, бази даних тощо), а також і ті, що носять неформальний характер (форуми, проблеми для обговорення, дискусійні групи тощо). "Cybermetrics Lab" розробила принципово нову систему рейтингу, яка передбачає оцінку діяльності ВНЗів за критеріями, які носять досить широкий і специфічний характер (Таблиця 6). На відміну від традиційних рейтингів (зокрема, ранжування університетів, яке проводить рейтингова комісія інституту ВО Шанхайського університету (The Ranking Group Institute of Higher Education of Shanghai Jiao Tong University), яке є одним із найбільш престижних), у рейтингу Webometrics оцінюються не стільки реальні кількісні показники досягнень, скільки можливість до їх доступу через мережу Інтернет. Запропоновані критерії та принципи формування рейтингу Webometrics повинні стимулювати мотивацію як ВНЗів, так і окремих їх співробітників до постійної, систематичної та загально доступної мережевої присутності, що, на думку авторів рейтингової системи, цілком відображає їх діяльність та досягнення.

Характерною рисою рейтингу Webometrics є залучення великої кількості ВНЗів із багатьох країн світу. При цьому для аналізу відбираються ті навчальні заклади та наукові установи, які мають власний мережевий домен. Запропонований також показник оцінки діяльності – WIF (WEB Impact Factor), який передбачає кількість посилань у мережі та кількість відповідних веб-сторінок. У моделі ранжування на підставі аналізу мережевої присутності ВНЗів визначено 4 узагальнюючі напрями, які передбачають аналіз діяльності за наступними розділами:

1. Обсяг (S – Size). Оцінюється за кількістю веб-сторінок, які можуть бути відкриті через найбільш вагомі пошукові сервери. Цей параметр є важливим для оцінки діяльності ВНЗа, оскільки вказує на можливість виходу університету на міжнародний ринок інформаційних послуг. Потужна мережева структура ВНЗа може привернути увагу потенційних студентів та науковців з різних країн світу.

2. Видимість (V – Visibility). Передбачає оцінку загальної кількості зовнішніх лінків та посилань, до яких можна отримати доступ через пошукові сервери. Аналогічно до бібліографічних цитувань друкованих видань, кількість лінків та вебпосилань указує на доступність, важливість та актуальність викладеного матеріалу.

3. Прикріплені файли (R – Rich files). Визначає діяльність ВНЗа та його співробітників за кількістю документів, представлених у різних форматах, зокрема, Adobe Acrobat (.pdf), Adobe PostScript (.ps), Microsoft Word (.doc), Microsoft Powerpoint (.ppt) тощо.

4. Наукові досягнення (Sc – Scholar). Оцінювання здійснюється за кількістю статей, звітів, наукових матеріалів, представлених у науковій базі даних Google. Рейтинг Webometrics готується, як правило, з використанням даних, одержаних у мережі Інтернет за допомогою найбільш вагомих пошукових серверів: Google, Yahoo, Live Search тощо.

Таблиця 6.