2. Сучасні тенденції розвитку способів рульового керування

1. Прогресує автоматичне електронне рульове керування, та впроваджується активне керування (Active Steering).

2. Активно проводяться роботи по керуванню автомобілем з використанням електронної системи керування без участі водія.

3. Зміна напряму руху автомобіля здійснюється в більшості за рахунок повертання керованих коліс і особливих змін не спостерігається.

4. При правосторонньому русі рульове колесо розташовується ліворуч.

5. Останнім часом починає впроваджуватися рульове керування без механічного зв’язку між рульовим колесом та керованими колесами (Steer by wire).

6. Спостерігається тенденція використання телескопічних та роторних амортизаторів рульового керування у автомобілях, що використовуються поза доріг. Це дає можливість уникнути коливань у рульовому приводі та покращити комфорт керування.

7. У більшості автомобілів застосовується привод керування передніми колесами, у багато осьових автомобілях та автобусах - передніми та задніми колесами, у деяких багато осьових автомобілях - передніми та середніми колесами, у багато осьових причепах - усіма колесами.

8. За конструкцією органу керування у більшості використовується рульове колесо, але проводяться роботи по застосуванню важільного та штурвального керування.

Найбільше розповсюдження в конструкції автомобіля отримали рульові керування з поворотом кожного з керованих коліс в горизонтальній площині навколо своєї осі. Для синхронізації повороту, керовані колеса однієї осі з’єднані шарнірно рульовою трапецією. Рульова трапеція забезпечує поворот правих та лівих коліс на різні кути, що дозволяє їм рухатися з різними радіусами без проковзування. Перевагами такого способу є те, що колеса займають при повороті малий об’єм всередині кузова, що дозволяє розташовувати рядом з колесами двигун, агрегати трансмісії тощо. Близьке розташування колеса до осі повороту зменшує ударні навантаження на рульове колесо. У двоосного автомобіля, як правило, керовані колеса передні. Маневреність автомобіля покращується, якщо двоосний автомобіль має всі керовані колеса, але це значно ускладнює конструкцію.

На сьогоднішній день керування поворотом керованої осі використовується тільки на причепах.

Принцип повороту шляхом складання рами використовується при великих розмірах коліс.

Несуча система складається з двох частин і поєднана вертикальним шворнем та гідроциліндрами, за допомогою котрих здійснюється поворот. Застосовується в основному на тихохідних транспортних засобах.

Силовий спосіб повороту аналогічний способу повороту гусеничного транспортного засобу. При цьому коли гальмуються колеса однієї сторони, колові сили коліс створюють крутний момент, що повертає автомобіль навколо вертикальної осі. Такий спосіб повороту майже не застосовується через складність трансмісії, зниження ресурсу роботи шин, неточне керування на великих швидкостях та значні витрати енергії двигуна на привід рульового керування.

Рис. 2. Рульове керування з приводом на передні колеса автомобіля Auris Toyota

Електричний підсилювач рульового керування (EPS) вбудований у рульову колонку.

Рис.3. Рульове керування з приводом на передні та задні керовані колеса:

1-рульовий механізм; 2- датчик кута повороту рульового колеса; 3- датчик частоти обертання колінчастого вала; 4- лампа аварійної сигналізації;

5- датчик частоти обертання колеса; 6- електронний блок керування;

7- гідроциліндр; 8- керуючий клапан; 9- фільтр; 10- насос; 11- масляний бак;

У такій конструкції використовується електронний блок керування, один гідронасос, по одному силовому гідроциліндру для керування передніми та задніми колесами.