МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАІНИ
Національний Транспортний Університет
Кафедра "Автомобілі"
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
З ДИСЦИПЛІНИ “АВТОМОБІЛІ”
Частина 4
Сучасні тенденції розвитку конструкції автомобіля.
для студентів спеціальності
"Автомобілі та автомобільне господарство”
денної форми навчання
Завідувач кафедри “ Автомобілі “
Сахно В.П.
Старший викладач кафедри “Автомобілі”
Ковальчук Г.О.
Київ 2013 р.
ЛЕКЦІЯ
Тема: Сучасні тенденції розвитку конструкції рульового керування автомобіля
Мета : Вивчити сучасні тенденції розвитку конструкції рульового керування автомобіля.
Час - 2 години.
Навчально – методичне забезпечення: Мультимедійний проектор, екран, ноутбук, зразки рекомендованої літератури.
Питання, що розглядаються:
1.Сучасні загальні тенденції розвитку конструкції рульового керування автомобіля.
2. Сучасні тенденції розвитку способів рульового керування.
3. Сучасні тенденції розвитку рульових механізмів
4. Сучасні тенденції розвитку підсилювачів.
5. Сучасні тенденції розвитку приводів рульового керування.
Список рекомендованої та використаної літератури:
1. Транспортна стратегіяУкраїни до 2020 року.
2. Концепсія розвитку автомобільної промисловості та регулювання ринку автомобілів у період до 2015 року.
3. Програма розвитку легкового автомобілебудування в Україні до 2020 року.
4. Автомобілі. Навчальний посібник. М.Ю. Основенко, В.П. Сахно.1992р.
5. Автомобілі. Основи конструкції , теорія. Навчальний посібник.
В.І. Сирота, В.П. Сахно . 2007 р.
6. Основи конструкції автомобілів. Навчальний посібник. В.І.Сирота. 2006 р.
7. Автомобиль. Анализ конструкции, елементы расчета. Учебник.
В.В. Осепчугов, А.К.Фрумкин.
8. Автомобиль. Основы конструкции. Учебник. Н.Н.Вишняков и другие.
9. Автомобілі. Тягово-швидкісні властивості та паливна економічність: Навч. посібник. . Сахно В.П., Безбородова Г.Б., Маяк М.М., Шарай С.М – К.: В-во “КВІЦ, 2004. – 174 с.
10. Основи конструкції автомобіля. Навчальний посібник в електронному вигляді. Г.О. Ковальчук, В.П. Сахно. 2011р. - 805с.
11. Автомобільні двигуни. Підручник. Ф.І. Абрамчук та ін. Вид. Арістей. 2006 р. 475 с.
12. Програми самонавчання.
13. Дизайнология автомобиля. В. А. Ашкин. “Niksha” , 1995.- 96 c
Сучасні загальні тенденції розвитку конструкції рульового керування
1.Якщо в минулому столітті основна увага у конструкції автомобіля приділялась вдосконаленню технічних можливостей автомобіля, то на сьогоднішній час основна увага в розвитку конструкції автомобіля приділяється проблемам керування автомобілем з використанням електронних інтелектуальних систем, які здатні постійно контролювати дії водія, автомобіль і навколишнє середовище, і допомагати водієві найбільше ефективно й безпечно управляти автомобілем у найбільш складних ситуаціях.
Розвиток інтелектуальних систем транспортних засобів було викликано двома амбіційними проектами: DАRPА (Аutоnоmоus Lаnd Vеhiсlе in USА) і PRОMЕTHЕUS (Prоgrаmmаblе fоr аll Еurоpеаn Trаffiс with Highеst Еffiсiеnсy аnd Unprесеdеnt Sаfеty in Еurоpе).
2. Застосування керування з використанням автоматичних електронних, локаційних, телематичних та інших систем керування привело до ускладнення конструкції.
3.Підвищення рівня безпеки руху. Зменшення ( усунення ) зворотної сили при передачі ударного навантаження від коліс на рульове колесо та постійна стабілізація керованих коліс.
4. Впровадження активного рульового керування.
5. Підвищення рівня маневреності шляхом зменшення радіуса повороту та правильної кінематики повороту автомобіля. Узгодженість, пропорційність та точність дії між кутом повороту рульового колеса та кутами повороту керованих коліс, між зусиллям на рульовому колесі та моментами опору повороту.
6. Підвищення рівня комфортабельності керування, надійності та довговічності. Забезпечення мінімального зносу бігової доріжки та кочення коліс без бокового ковзання.
7. Забезпечення слідкуючої дії, мінімізація часу спрацювання та уникнення коливань керованих коліс і можливість керування автомобілем при відмові посилювача чи автоматичної системи керування.
8. Простота обслуговування та збільшення пробігу між проведенням обслуговування рульового керування.
9. Підвищення собівартості рульового керування, що зв’язано з використанням активного керування та електронних систем керування.
10. За типом рульового механізму найбільше поширення отримали у легкових автомобілях рейкові, рейкові з планетарною передачею та електродвигуном у розрізному рульовому валу, а на вантажних автомобілях комбіновані.
11. Масове використання підсилювачів рульового керування.
12. Зменшення енергетичних витрат на привод підсилювачів шляхом застосування електричного приводу.
Рухаючись по дорогах, автомобіль постійно змінює напрям свого руху. Зміна напряму руху автомобіля здійснюється шляхом повороту керованих коліс (складанням несучої системи) відносно подовжньої осі симетрії. Керованими є, як правило, передні колеса, але можуть бути керованими також і задні колеса. Великогабаритні транспортні засоби можуть мати всі колеса керованими. Поворот автомобіля може здійснюватися за допомогою примусового складання рами (Автомобіль МАН-МАЗ). Внаслідок повороту керованих коліс вектор швидкості кожного з них, паралельний подовжній осі автомобіля, перестає збігатися з площиною обертання коліс. У результаті в зоні контакту коліс з опорною поверхнею виникають бічні сили, перпендикулярні площині обертання кожного колеса. Ці бічні сили змушують керовані колеса і автомобіль у цілому відхилятися від прямолінійного руху та здійснювати поворот. На сьогодні намітилась тенденція зменшення площ місць паркування та збільшення кількості автомобілів з високою інтенсивністю руху вимагає покращення такої важливої експлуатаційної властивості автомобіля, як можливість розвернутися, або зупинитися на заданій малій площі. Така можливість визначається мінімальним радіусом повороту, який обов’язково вказується у технічній характеристиці. Здатність автомобіля до поворотів характеризується також габаритним коридором, або шириною смуги, у яку вписується автомобіль, що робить поворот з мінімальним радіусом. Останнім часом впроваджуються автомобілі з керованими передніми та задніми колесами, активно проводяться роботи по впровадженню штурвального та важільного керування рухом автомобіля.
Рис. 1. Рульове керування з рейковим рульовим механізмом та гідропідсилювачем |
