10. Для чого призначене обертаюче дзеркало?

Лазерне сканування (засвічування) — процес проходження негативно зарядженої поверхні фотовалу під лазерним променем. Промінь лазера відхиляється обертовим дзеркалом і, проходячи через розподільну лінзу, фокусується на фотовал. Лазер активізується тільки у тих місцях, на які з магнітного вала (магнітного барабану) надалі повинен буде потрапити тонер. Під дією лазера ділянки фоточутливої поверхні фотовалу, які були засвічені лазером, стають електропровідними, і частина заряду на цих ділянках «стікає» на металеву основу фотовалу. Тим самим на поверхні фотовал створюється електростатичне зображення майбутнього відбитка у вигляді «малюнка» з ділянок з негативнішим зарядом, ніж загальний фон.

11. Для чого призначений передаючий коротрон?

Зарядка фоторецептора - це процес нанесення рівномірного заряду визначеної величини на поверхню фоторецептора. Зарядка виробляється коротроном. Звичайний коротрон являє собою тонкий дріт зі стійкого до окислювання матеріалу, натягнутий на металевому екрані.

Для зарядки на коротрон подається високий потенціал за допомогою високовольтного блоку. Між коротроном і фоторецептором утвориться різниця потенціалів у кілька кіловольт, що приводить до ударної іонізації повітря (коронний розряд) і іони накопичуються на поверхні фоторецептора. Частина електронів із заземленої підкладки стікає на землю, при цьому в матеріалі підкладки, поблизу границі з фотопровідником виникає надлишковий заряд, протилежний заряду на поверхні фоторецептора. Екран коротрона заземлюють, щоб різниця потенціалів між фоторецептором і коронним дротом не зменшувалася, оскільки ця різниця повинна перевищувати граничну напругу корони (напруга, нижче якого не виникає коронний розряд).

12. Електронний папір.

Електронний папір (англ. e-paper, electronic paper; також електронне чорнило, англ. e-ink) - технологія відображення інформації, яка імітує звичайне чорнило на папері. На відміну від традиційних рідкокристалічних екранів, у яких використовується просвічення матриці для формування зображення, електронний папір формує зображення у відбитому світлі, як звичайний папір і може відображати текст і графіку необмежено довго, не споживаючи при цьому електроенергію, а також дозволяє змінювати зображення в процесі використання.

На відміну від звичної плоскої панелі дисплею, що використовує підсвітку для освітлення пікселів, електронний папір відображає світло наче звичайний папір і здатний освічувати текст та зображення без додаткової електрики, дозволяючи потім змінити зображення.

Електронний папір був розроблений для подолання недоліків комп'ютерних моніторів. Наприклад, від підсвітки рідкокристалічних моніторів імпульсними газорозрядними лампами, людське око може швидко втомлюватися, в той час як електронний папір відбиває світло як звичайний листок паперу. Кут огляду у нього значно більший, ніж у рідкокристалічних моніторів. Електронний папір легкий і надійний, а дисплеї на його основі можуть бути гнучкими, хоч і не настільки як звичайний папір.

Е-папір вважається більш зручним для читання на відміну від стандартних дисплеїв. З дисплею е-паперу можна читати при прямому сонячному світлі без впливу на чіткість.

Електронний папір був вперше розроблений в дослідницькому центрі компанії Ксерокс в Пало Альто (англ. Xerox's Palo Alto Research Center) Ніком Шерідоном (англ. Nick Sheridon) в 1970-х роках. Перший електронний папір, названий Гірікон (англ. Gyricon), складався з поліетиленових сфер від 20 до 100 мкм в діаметрі. Кожна сфера складалася з негативно зарядженої чорної і позитивно зарядженої білої половини. Всі сфери поміщали в прозорий силіконовий листок, який заповнювався маслом, щоб сфери вільно оберталися. Полярність напруги, що подавалася на кожну пару електродів визначала яким боком повернеться сфера, надаючи таким чином білий або чорний колір точці на дисплеї.