1. Поняття, класифікація і структура персоналу підприємства.

Персонал підприємства – це сукупність працівників різних професійно-кваліфікаційних груп, що зайняті на підприємстві та входять в його обліковий склад.

Персонал підприємства можна класифікувати за різними ознаками:

І. Стосовно основної діяльності підприємства на:

промисловий персонал – працівники, зайняті в основних і допоміжних підрозділах підприємств, а також в управлінні підприємством;

непромисловий персонал – працівники,зайняті у невиробничих підрозділах підприємства (їдальні, гуртожитку, бібліотеці тощо).

ІІ. За характером функцій, що виконуються, персонал підприємства

поділяється на:

керівників – працівників, які обіймають посади керівників підприємств та структурних підрозділів;

спеціалістів – працівників, які виконують спеціальні інженерно-технічні, економічні, бухгалтерські управлінські та правові функції, мають високу кваліфікацію та достатній стаж роботи;

службовців – працівників, що здійснюють підготовку та оформлення документації, облік та контроль, господарське обслуговування;

робітників – працівників, які безпосередньо зайняті у процесі створення матеріальних цінностей (продукції), а також виконують основні та допоміжні обслуговуючі функції (ремонт, переміщення вантажів тощо).

Усіх робітників можна поділити на:

• основних – тих, що безпосередньо беруть участь у процесі створення

продукції;

• допоміжних – тих, які виконують функції обслуговування основного

виробництва.

В сучасних умовах, крім вищезазначених категорій, виділяють ще й такі групи персоналу, як молодший обслуговуючий персонал, учні та охорона.

Керівники, спеціалісти та службовці становлять адміністративно- управлінський персонал (АУП) підприємства.

ІІІ. За професіями та спеціальностями:

Професія – вид трудової діяльності, здійснення якої потребує відповідного комплексу теоретичних знань та практичних навичок (наприклад, токар, слюсар, шахтар).

Спеціальність – більш вузький різновид трудової діяльності в межах

професії, що потребує глибоких знань і надання практичних навичок з вужчого кола робіт (наприклад, токар-карусельник, слюсар-водопровідник, слюсар-ремонтник устаткування).

Розподіл персоналу за професіями та спеціальностями здійснюється згідно Державного класифікатора професій (ДК) ДК 003-95,

ІV. За рівнем кваліфікації:

Кваліфікація – це сукупність виробничих знань та практичних навичок,

що визначають ступінь підготовки працівника до виконання професійних функцій відповідної складності.

Рівень кваліфікації АУП характеризується рівнем освіти, досвідом роботи на посаді.

Рівень кваліфікації робітників характеризується рівнем складності робіт, рівнем професійної підготовки та досвідом роботи. За рівнем кваліфікації робітників поділяють на чотири групи: висококваліфіковані, кваліфіковані, малокваліфіковані, некваліфіковані.

Рівень кваліфікації робітників вимірюється розрядом (відповідно до шести- чи восьми-розрядної тарифної сітки). Для спеціалістів показником рівня кваліфікції виступає категорія.

V. За стажем роботи персонал поділяється на наступні групи:

постійні працівники – перебувають в обліковому складі більше трьох місяцев;

тимчасові працівники – працюють на підприємстві більше одного дня, але менше трьох місяців;

сезонні працівники – виконують роботи протягом сезону.

Існує розподіл персоналу підприємства і за іншими ознаками: за віком, статтю та стажем тощо.

Розподіл працівників за класифікаційними групами є основою для розрахунків різного роду структур.

Структура персоналу підприємства – відносне (процентне) співвідношення окремих категорій персоналу в межах його загальної чисельності (співвідношення окремої категорії працівників до загальної чисельності персоналу підприємства або до іншої класифікаційної групи).