VI.Види екзогенної інфекції

Екзогенна інфекція впроваджується в організм або втиранням, вдавливанием її в неушкоджену шкіру або слизову оболонку або попаданням безпосередньо в рану, садно і т. д.

Види екзогенно інфекції

- контактактна,

- імплантаційна

- повітряно-крапельна

Контактна інфекція

При внесенню мікроорганізмів у рану непідготовленими руками, погано простерилізованими інструментами та перев'язувальним матеріалом, внаслідок незадовільної ізоляції рани від оточуючих ділянок шкіри тощо.

Імплатаційна

При імплантаційному зараженні інфекційний процес розвивається внаслідок проникнення мікроорганізмів у глибину тканин разом з уведеним предметом (шовним матеріалом, тампоном, дренажем тощо) або рідиною, наприклад, при введенні лікарських речовин.

Повітряно-крапельна

Внесення мікроорганізмів із повітря.

VII.Стерилізації інструментів

Вибір способу стерилізації залежить від фізико-хімічних властивостей матеріалу, з якого виготовлений інструмент.

Стерилізації інструментів завжди повинне передувати ретельне їх очищення, оскільки забруднення органічного і неорганічного походження (залишки заводського мастила, згустки крові, ексудату, сечі тощо) створюють біля мікроорганізмів захисну оболонку, що різко знижує дієвість термічної і хімічної обробки. З інструментів необхідно попередньо зняти змазку шляхом занурення їх у гарячу воду (50- 60 °С) чи 1 %-ні розчини миючих засобів та протерти чистою серветкою. При необхідності інструменти розбирають на складові частини. При неефективності такого способу інструменти протирають серветкою, зволоженою бензином чи ацетоном.

Вживані інструменти чистять дещо інакше. На першому етапі їх піддають антикорозійній обробці в 1 %-ному розчині натрію бензоату впродовж 1-7 годин. Якщо є можливість промити проточною водою інструмент зразу після використання, то в розчин інгібітора корозії його не занурюють. Корозійні плями видаляють сумішшю (2:1) крейди і 10 %-ного розчину аміаку або пастою для точіння безпечної бритви.

Далі інструменти полощуть у проточній воді і заливають на 15 хв миючим засобом (комплексом 3 %-ного перекису водню на 0,5 %- йому миючому засобі), який бажано підігріти до 50 °С. Защемлені шприци виправляють занурюванням в антиформін Форнеля (суміш 7,5 %-го їдкого натру та 6 %-го натрію хлориду).

Миють інструменти за допомогою йоржику чи ватно-марлевого тампона, після чого їх полощуть у воді і висушують у сушильній шафі, розклавши інструменти на рушник. Слід уникати тривалої сушки інструментів на повітрі, щоб запобігти процесам окислення і корозії металу. Особливу увагу надають передстерилізаційному чищенню ін'єкційних голок, які прочищають мандреном з ватою, зволоженою бензином, спиртом, ефіром чи 0,5 %-ним розчином аміаку.

У сучасних умовах інструменти стерилізують кип 'ятінням, хімічними способами, рідше з цією метою використовують автоклав, прожарювання, сухоповітряний та газовий способи.

Найбільш широко у ветеринарній практиці використовують кип'ятіння інструментів у металевих кип'ятильниках-стерилізаторах (рис. 63). При відсутності останніх можна застосувати емальований посуд з кришкою.

Інструменти розкладають на решітку стерилізатора, яка витягується чи опускається в стерилізаційну коробку тільки за допомогою спеціальних гачків.

Складні інструменти стерилізують на-піврозкритими або в розібраному стані. Ріжучі частини загортають у марлю, щоб запобігти затупленню ріжучої окрайки в процесі кип'ятіння.

Ін'єкційні та хірургічні голки кладуть у стерилізатор, попередньо наколовши їх на марлеву серветку, щоб у процесі кип'ятіння вони не загубилися.

Шприци кип'ятять обов'язково в розі-браному стані, оскільки вони можуть лопнути внаслідок різниці в коефіцієнті розширення при нагріванні скляного циліндра та металевого поршня. Перед кип'ятінням складові частини шприців та інші скляні предмети загортають у марлю і кладуть у ще не нагріту воду.

Інструменти краще кип'ятити в дистильованій воді, якщо її немає, то в лужних розчинах, приготовлених на звичайній воді (1-3 % натрію карбонату, 3-5 % натрію тетраборату, 0,1-0,3 % натрію гідроксиду). Розчини лугів осаджують солі кальцію і магнію, запобігаючи корозії інструментів. Також вони підвищують температуру кипіння (104-106 °С), що підвищує ефект стерилізації. Тривалість кип'ятіння інструментів 10-20 хв. Інструменти після розрізу гнійників, роботи з трупним матеріалом кип'ятять у лужних розчинах з додаванням лізолу чи карболової кислоти (до 2 %-ної кон-центрації) протягом ЗО—45 хв.

Слід пам'ятати, що при звичайних режимах кип'ятіння спори анаеробів і деякі віруси не гинуть, тому при підозрі на забрудненість інструментів подібною мікрофлорою рекомендують кількаразове (по 30—40 хвилин) кип'ятіння протягом 2 год. Шприци, визначені для анестезії, стерилізують тільки в дистильованій воді, оскільки лужні розчини сприяють розпаду деяких місцево анестезувальних речовин.

Слід відмітити, що причиною корозії металевих предметів при їх кип'ятінні у звичайній воді є утворення при гідролізі солей окислів магнію та кальцію, соляної кислоти, а також наявність розчинних в будь-якій воді газів - кисню та вуглекислоти. Попереднє нагрівання розчинів до кипіння дає ефекти дегазації та осаду солей, чим попере- джується корозія інструментів.

Воду чи лужний розчин доводять до кипіння і тільки після цього решітку з інструментами занурюють у стерилізатор. Час стерилізації відраховують з моменту повторного закипання. По закінченні терміну стерилізації решітку витягують і ставлять поперек стерилізатора для стікання води. Далі інструменти за допомогою корнцанга розкладають на інструментальному столику, який покривають стерильними рушниками, клейонкою чи простирадлами.

Інструментальний столик слід умовно поділити на зони: робочу, де розміщені інструменти, що вже використовуються, та антисептики для їх обробки; стерильну, де розміщені інструменти, які ще не засто-совувались; та особливо стерильну — для шовного матеріалу, хірургічних голок, голкотримачів.