IV.Сучасний антисептичний метод

Асептика - це система профілактичних заходів, спрямованих на запобігання хірургічної інфекції шляхом недопущення потрапляння мікроорганізмів у рану, тканини, органи, порожнини організму. Для досягнення цієї мети використовують як фізичні (ультрафіолетове випромінювання, іонізуюча радіація,ультразвук, фільтрування, дія високих температур і тиску), так і хімічні (гази, пари чи розчини хімічних речовин) способи знезараження.

В практику ветеринарної хірургії інтенсивно впроваджуються все нові антисептичні засоби. Основним критерієм розподілу антисептиків на групи слід визнати їх хімічну будову.

Завдяки успіхам хімії для лікування гнійних ран і інфекційних процесів був запропонований ряд нових антисептичних засобів, значно менш токсичних для тканин і організму хворого, ніж карболова кислота. Подібні ж речовини стали використовуватися для обробки хірургічних інструментів і оточуючих пацієнта предметів. Таким чином, поступово, асептика тісно переплелася з антисептиками, зараз без єдності цих двох дисциплін хірургія просто не мислима.

В арсенал хірургів також увійшли різноманітні засоби біологічної природи (біологічна антисептика).

V.Джерело хірургічної інфекції

Хірургічна інфекція - це складний процес взаємодії між макро-і мікроорганізмами, що реалізується місцевими і загальними явищами, призна-

ками, симптомами захворювання.

До хірургічної інфекції ставляться інфекційні процеси в організмі

людини, в лікуванні і профілактиці яких необхідні або можуть виявитися

необхідними ті чи інші хірургічні посібники, а також будь-які інфекційні

процеси, що ускладнюють хірургічні захворювання, хірургічні вмешательстава і травми.

Класифікація хірургічної інфекції:

1. гостра

1.1. гнійна

1.2. анаеробна

1.2.1. гнильна

1.2.2. Анаеробна (газова) гангрена

1.2.3. правець

2. хронічна

2.1. Неспецифічна (гнійна, серозно-гнійна): первинна, вторинна;

2.2. Специфічна (туберкульоз, сифіліс, актиномікоз).

ДЖЕРЕЛО ІНФЕКЦІЇ — мікробоносії, або хворі люди, тварини, рідко рослини, неживі об’єкти, від яких збудники хвороб (віруси, бактерії, гриби, протозоа і метазоа) тим чи іншим шляхом передаються іншим особам популяції того ж чи інших видів. У Д.і. збудник накопичується і виділяється з нього у великій кількості. Залежно від Д.і. інфекційні хвороби людини поділяються на 3 групи:

- антропонози

- зоонози

- сапронози.

Небезпека від тварин залежить від частоти і ступеня контакту людини з цим видом і широти використання людиною продуктів, виготовлених із зазначеного виду. Небезпека від людини як Д.і. залежить від виду захворювання, професії, рівня санітарної культури та інших соціальних умов. Найбільш об’єктивним методом встановлення є мікробіологічні дослідження і, в першу чергу, виділення ідентичної за будь-якими маркерами культури від передбачуваного джерела та хворого.