
- •I.Визначення поняття інфекції
- •II.Септичний процес
- •III.Розвиток учення про антисептику та асептику
- •IV.Сучасний антисептичний метод
- •V.Джерело хірургічної інфекції
- •VI.Види екзогенної інфекції
- •VII.Стерилізації інструментів
- •Хімічні способи стерилізації інструментів
- •Стерилізація інструментів з гуми, полімерів, приладів з оптикою
- •VIII.Стерилізація шовного матеріалу
- •IX.Стерилізація перев'язувального матеріалу та хірургічної білизни
- •X.Підготовка рук хірурга перед операцією
- •1.Профілактика контактної інфекції
- •2.Гігієнічна антисептика
- •3.Хірургічна антисептика рук
- •4.Техніка хірургічної антисептики рук
- •5.Механічне очищення рук
- •XI.Методи підготовки рук хірурга
- •1.Спосіб Альфельда (видозмінений)
- •2.Спосіб Спасокукоцького-Кочергіна (видозмінений)
- •3.Спосіб Оливкова (видозмінений)
- •4.Спосіб Кочергіна
- •5.Підготовка рук первомуром (рецептура "с-4").
- •6.Підготовка рук гібітаном (хлоргексидину біглюконатом)
- •7.Підготовка рук способом Рубленка
- •XII Список використанної літератури
6.Підготовка рук гібітаном (хлоргексидину біглюконатом)
Після звичайного миття (1-2 хв) і висушування стерильним рушником руки обробляють протягом 2-3 хв ватним тампоном, зволоженим 0,5-1 %- ним спиртовим розчином гібітану. Асептичний ефект зберігається протягом 6-8 год.
7.Підготовка рук способом Рубленка
В основі способу лежить використання сучасних, доступних для практики поверхнево-активних антисептиків:
I варіант - чисті руки двічі по 3 хв протирають ватним тампоном, зволоженим 1 %-ним водним розчином дегміну чи етонію. Піну з рук знімають стерильною серветкою;
II варіант складається з двох етапів: руки миють 2-3 хв з милом теплою водою, висушують стерильною серветкою, а потім протягом 5 хв їх протирають тампоном, зволоженим 0,2 %-ним спиртовим розчином декаметоксину чи 1 %-ним розчином мірамістину. Асептичний ефект в обох випадках зберігається протягом 2-3 год.
В умовах ветеринарної практики дуже зручно готувати руки церигелем. На сухі чисті руки наносять препарат у кількості 3-4 мл і протягом 8-10 с ретельно розтирають. Руки висушують на повітрі або під феном, при цьому пальці не стуляють, тримають їх трохи зігнутими, щоб утворилась стійка плівка. Після операції вона легко знімається спиртом чи гарячою водою. Такий спосіб знезаражування рук особливо зручний при невеликих за об'ємом оперативних втручаннях в умовах несприятливих для шкіри рук (гнійна інфекція).
Перспективним вважається застосування ультразвуку для підготовки рук хірурга. Це досягається їх занурюванням на 30 с у розчин антисептика, через який пропускають ультразвукові хвилі, що й забезпечує асептичний ефект.
Умови асептичності значно поліпшуються при застосуванні стерильних гумових рукавичок. Вони були впроваджені в хірургічну практику Холстедом (1891) і Цеге фон Мантейфелем (1897). Їх використання, в першу чергу, показане при операціях на порожнинах, видаленні новоутворень, маніпуляціях у прямій кишці та родових шляхах, при гнійно-гнильних процесах тощо. Однак використання рукавичок не означає звільнення від необхідності підготовки рук одним із способів, оскільки не може гарантувати цілковиту герметичність і збереження цілісності рукавичок під час операції. Крім того, під рукавичками утворюється конденсат, так звана "рукавичкова рідина", що може містити мікроорганізми з глибоких шарів шкіри. Ру-кавички стерилізують кип'ятінням, в автоклаві, хімічними речовинами або ж використовують ті, які зберігаються асептично в герметичній упаковці.
При надяганні рукавичок слід уникати дотику до їх зовнішньої поверхні. Манжета рукавички повинна бути зверху манжети хірургічного халата. Надягнуті гумові рукавички без надмірного натягу чи складок, після видалення з їх зовнішньої сторони вологою стерильною серветкою тальку, протирають антисептиком, що використовується для обробки рук.
При складних і тривалих операціях рекомендується надягати дві пари рукавичок, щоб при необхідності можна було замінити верхню і при цьому не допустити виходу рукавичкового конденсату зовні.