Історія формування поверхні

Дослідженнями вчених встановлено, що суходіл почав формуватися ще в археї, а вкінці силуру на території сучасної Тернопільщини був тропічний клімат, море, назване Сарматським, наступило на сушу і затопило майже всю Волино-Подільську плиту, яка перетворилася на дно неглибокого моря. Південна частина області стала приморською рівниною з розгалуженою річковою мережею.

У кінці девону на території області внаслідок підняття встановився континентальний режим клімату, який тривав аж до середини юрського періоду. У середині цього періоду, більшість території області, крім заходу була сушею.

У крейді відбулися коливальні рухи земної кори, і знову море наступило на Волино-Подільську плиту.

У кінці мезозою — на початку кайнозою територія області знову піднімалася і стала суходолом. У палеогені відбулося опускання земної кори, і вона знову була затоплена морем.

У неогені Сарматське море займало уже південну частину області. Уздовж східного узбережжя моря відбулося формування бар'єрного рифу (теперішні Товтри) із скелетів молюсків, коралів, червів, різноманітних водоростей. Унаслідок горотворення в Карпатах територія Волино-Подільської плити почала підніматися, і море, відступило, встановився континентальний режим клімату. Відтоді поверхня Тернопільщини не зазнавала суттєвих змін і формувалася під впливом вивітрювання, поверхневих і підземних вод, вітру, зледеніння, господарської діяльності людини.

Геоморфологічна будова і антропогенні відклади 

Антропогенні відклади 

Більшу частину області займають ліси та лісоподібні відклади (суглинки та супіски). У районі Малого Полісся поширені малопотужні елювіальні та делювіальні суглинки і супіски з уламками карбонатних порід. У західній частині області (на Опіллі) знаходиться область поширення сольових та сольово-делювіальних відкладів лесового типу та малопотужних суглинків і супісків з включенням грубоуламкового матеріалу. В районі Медобор поширені елювіальні та делювіальні відклади вершин і схилів Товтр. Це — суглинки, супіски і піски з уламками вапняків, щебнисто-брилові нагромадження. В долинах річок поширені алювіальні відклади: суглинки, супіски, піски, галечники. Відклади карбонатних джерел (травертинів) зустрічаються в долинах Стрипи, Серету, Джурину.

Геоморфологічна будова

В області можна виділити три геоморфологічні регіони: Мале Полісся, Поділля і Опілля.

Мале Полісся представлене денудаційними плоскохвилястими, слабкохвилястими та місцями східчастими рівнинами. На них насувався льодовик. Зустрічаються піщані горби — «гриви». Тут де-не-де можна зустріти горби-останці та поглиблення карстового походження.

Більшу частину території Поділля займають лесові плато. На півночі і в середній частині річкові долини тут слабо врізані — до 80-100 метрів. На півдні річкові долини розчленовані значно сильніше — до 150 метрів і більше. У південній частині — Придністров'ї — досить поширені карстові форми рельєфу: печери, озера, лійко- та блюцеподібні пониження. Тут же значно поширені яри та глибоко врізані каньйоноподібні долини річок.

Вододільні структурно-денудаційні височини, слабко перетворені нагромадженням лесових відкладів, займають територію Кременецьких гір та Медоборів. У Кременецьких горах багато уступів, улоговин, ярів, яроподібних долин та гір-останців. Товтровий кряж складається з вапнякових горбів і гряд із значними уступами з південної сторони.

Геоморфологічний район Опілля складається з платоподібних рівнин з глибоко врізаними річковими долинами, ярами, балками, лійко- та блюдцеподібними пониженнями карстового походження.