1. Технічне завдання

Одним з основних документів, на основі якого виконується розробка або модернізація того чи іншого виробу, є технічне завдання (ТЗ), правила виконання якого визначаються ГОСТ 15.001–73. Технічне завдання на ДП (ДР) розміщується обов’язково у додатку А

У загальному випадку ТЗ має складатися з таких розділів:

− назва теми атестаційної роботи і галузь використання;

− підстава для розробки;

− мета і призначення та джерела розробки;

− технічні вимоги та економічні показники;

− стадії і етапи розробки;

− порядок контролю і приймання.

Необхідно зазначити, що розробляючи ТЗ, студенти повинні включати до нього тільки ті вимоги, виконання яких буде підтверджуватися у пояснювальній записці відповідними розрахунками, висновками і т. ін.

Зразок оформлення технічного завдання (три аркуші) (додаток А);.

2. Правила оформлення пояснювальної записки

Дипломні проекти з напряму «Комп’ютерна інженерія» мають інженерну спрямованість і виконуються у відповідності до вимог ДСТУ 3008-95. Документація. Звіти в сфері науки і техніки..

1. Загальні вимоги

Текстова частина усіх видів студентських робіт повинна бути написана студентом власноручно, на аркушах білого паперу формату А4 (210х297мм), на одній стороні аркуша за формами 5 i 5а (ГОСТ 2.106-68) i вiдповiдно до вимог ГОСТ 2.105-79 та ДСТУ 3008-95. Текст дипломного проекту друкують(пишуть), залишаючи поля таких розмірів:

• ліве - не менше 20 мм;

• праве - не менше 10 мм;

• верхнє - не менше 20 мм;

• нижнє - не менше 20 мм

Приклад типового налаштування полів показано на рис. 7.1.

Рисунок 7.1 – Параметри налаштування параметрів сторінки

Відступи від тексту до рамки: зліва і справа – не менше 5 мм, зверху і знизу – не менше 10 мм.(рис. 7.2).

Рисунок 7.2 – Приклад оформлення тексту пояснювальної записки

Текстовий та графічний матеріал записки друкується комп'ютерним способом на одному боці аркушів формату А4 через 1,5 міжрядкового інтервалу, текст вирівнюється по ширині аркуша, або чітко й акуратно виконана при рукописному оформленні на аркушах формату А4 темним чорнилом (пастою), як правило, чорного кольору.

Текстовий редактор – Word for Windows версія 7.0 або більш пізні.

Шрифт – Times New Roman, кегль 14 пт.

Абзац у тексті починають відступом у межах 10-15 мм. (рис. 7.2 – 7.3)

Всі аркуші (сторінки) пояснювальної записки нумерують.

Нумерацiю листiв ПЗ починають із титульного аркуша, на якому номер не проставляється. Лист, розміщений пiсля завдання на дипломне проектування, нумерується цифрою 3.

Рисунок 7.3 – Параметри налаштування шрифту і абзаців

Кожний аркуш пояснювальної записки повинен мати рамку й основний напис. Кожну структурну частину роботи, включаючи зміст починають з нової сторінки. При оформленні текстової частини на листах з рамкою розміри рамок для основних частин мають відповідати формі 1 (Рис. 7.4), а для наступних листів – формі 2 (Рис. 7.5).

(2)

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Розроб.

(1)

Літ.

Арк.

Аркушів.

Керівник.

(3)

(4)

Реценз.

(6)

(7)

(8)

Н. контр.

(5)

Затверд.

Рисунок 7.4 – Форма 1. Основний напис для текстових конструкторських документів (перший або заголовний листок)

					(2)	Арк.
						(3)
Змн.	Арк.	№ докум.	Підпис	Дата

Рисунок 7.5 – Форма 2. Основний напис для креслень (схем) та текстових конструкторських документів (наступні листи)

У графах основного напису за формою 1,2 зазначають (номер граф показано в дужках):

у графі 1 – найменування розділу (можливо скорочене найменування) (тема на змісті);

у графі 2 – децимальний номер;

у графі 3 – порядковий номер аркуша в межах розділу;

у графі 4 – загальна кількість аркушів у розділі;

у графі 5 – скорочене позначення академічної групи;

у графі 6 – прізвища осіб, які підписали документ;

у графі 7 – підписи осіб, які вказані у графі 6;

у графі 8 – дата підписання документа.

Підпис студента, керівника роботи та нормоконтролю на всіх розділах є обов’язковим.

Децимальні номери формують за схемою згідно з «Межгосударственным стандартом ГОСТ 2.201-80.ЕСКД Обозначение изделий и конструкторских документов»:

КСДП 050102.ХХХ.00.00 ПЗ

КС – Кафедра комп’ютерних систем та мереж;

ДП (ДР)– дипломний проект (дипломна робота);

050102 – код напряму «Комп’ютерні системи та мережі»;

ХХХ – три останні цифри номеру заліковки;

ПЗ – назва документу «Пояснювальна записка».

Пояснювальна записка дипломного проекту (роботи) повинна мати тверду обкладинку.

Текст записки поділяють на розділи відповідно до завдання і структури дипломного проекту (роботи). Кожному розділові присвоюють позначення документа.

Кожний заголовок розділу включає найменування, яке повинно чітко і коротко відображати зміст розділу.

Розділи записки повинні мати порядкові номери в межах усієї записки. Реферат, зміст, вступ, висновки, перелік посилань та додатки не нумеруються. Номери розділів позначаються арабськими цифрами без крапки і записуються з абзацу перед заголовком розділу. Кожен розділ починається з нового аркуша (рис.7.6).

Рисунок 7.6 – Оформлення назв розділів

Усі заголовки структурних елементів записки треба писати прописними (великими) літерами, переноси слів не допускаються, крапка в кінці заголовка не ставиться, останні слова заголовка розташовуються симетрично до всього заголовка.

Розділи записки при необхідності поділяють на підрозділи, а їх, у свою чергу, на пункти та підпункти. Підрозділи повинні мати заголовки. Пункти та підпункти можуть не мати заголовків.

Номер підрозділу, пункту чи підпункту складається з номеру структурної одиниці вищого рівня і номеру даної структурної одиниці, розділених крапкою. У кінці номера крапку не ставлять. Номер структурної одиниці зазначають перед її заголовком, а при його відсутності – перед початком тексту даної структурної одиниці. Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів треба починати з абзацного відступу та писати строковими (малими) буквами, але креслярським шрифтом, крім першої прописної (великої) букви без крапки в кінці заголовку. Перенесення слів не допускається.

Відстань між заголовком розділу до верхньої рамки аркуша повинна бути 10-15 мм, між заголовками розділу та підрозділу, між заголовком розділу, підрозділу та текстом залишається один пустий рядок (рис. 7.7).

Рисунок 7.7 – Оформлення назв підрозділів

У середині структурної одиниці будь-якого рівня можуть бути наведені переліки, перед якими ставлять двокрапку. Перед кожною позицією переліку ставлять риску (–) або рядкову літеру з дужкою. Для подальшої деталізації переліків використовують арабські цифри з дужкою, наприклад:

а) . . . . . . . . . . . . .

б) . . . . . . . . . . . . .

1) . . . . . .

2) . . . . .

в) . . . . . . . . . . . . .

Нумерація записки повинна бути наскрізною, починаючи з титульного аркуша. На титульному аркушу і завданні номери сторінок не ставлять, але рахують.

Допускається також нумерація сторінок у межах кожного розділу.

2. Виклад тексту пояснювальної записки

Записка пишеться літературною державною (українською) мовою.

У тексті записки не дозволяється: вживати звороти розмовної мови; вживати застарілі та жаргонні терміни і вислови; вживати скорочені слова, крім встановлених стандартами скорочень.

У тексті записки, за винятком формул, таблиць і рисунків, не допускається: вживати математичний знак мінус (-) перед від’ємними величинами (треба писати слово «мінус»); вживати без числових значень знаки >, <, =, :, %, №.

Якщо в тексті наводиться ряд числових значень в однакових одиницях, то позначення одиниці виміру зазначають тільки після останнього числового значення, наприклад: 1, 2, 3 м; або від 5 до 10 мм. Одиниці вимірювання від числових величин відокремлюють нерозривним пробілом (Ctrl+Shift+Space).

Числові значення величин треба відокремлювати від десяткової частини комою, наприклад: 7,5; 8,75; 10,00.

3. Побудова структури пояснювальної записки

Загальний обсяг пояснювальної записки ДП (ДР) повинен складати не менше 100 (80) сторінок друкованого тексту, формат аркуша А4. При цьому середній обсяг, як правило, становить 100-120 (80-100) сторінок. У дану кількість аркушів не включають сторінки, на яких розміщені рисунки, таблиці, титульний аркуш, вступ, реферат, зміст, список використаних джерел та додатки.

Співвідношення між розділами пояснювальної записки наступне:

• обсяг основної і спеціальної частини повинен складати 80 % від загального обсягу,

• обсяг всіх додаткових розділів (з економіки, охорони праці та цивільної оборони, екології) –20 %.

Обсяг проектно-розрахункового матеріалу повинен перевищувати обсяг оглядового матеріалу. Обсяг розділів з економіки, охорони праці та цивільної оборони, а також екології студент визначає разом із консультантом, що перевіряє відповідний розділ.

Пояснювальна записка повинна у короткій і чіткій формі розкривати творчий задум проекту, включати методи дослідження, використані методи розрахунку і самі розрахунки, описи проведених експериментів, їх аналіз і висновки, техніко-економічне порівняння варіантів і за необхідністю супроводжуватись ілюстраціями, графіками, діаграмами, схемами тощо.

Під час дипломного проектування можуть розроблятися такі питання: системотехнічні, схемотехнічні, конструкторські, технологічні, системного програмного забезпечення, проблемно-орієнтованого програмного забезпечення, експерименти з макетами пристроїв, моделями пристроїв і програмами, техніко-економічні, охорони праці, техніки безпеки.

Перелік розглянутих у кожному конкретному проекті питань і рівень їх розробки повинні бути визначені у завданні на дипломне проектування, виходячи з умов повного розкриття теми, спеціалізації дипломника і доведення розробки до певного рівня практичних інженерних рішень.

Склад пояснювальної записки визначається завданням на дипломний проект і його направленням. Рекомендується така загальна структура¹ пояснювальної записки:

• титульний аркуш форма №Н-9.02 (додаток Б);

• завдання на дипломне проектування №Н-9.01(додаток В);

• анотація українською мовою (додаток Г);

• перелік скорочень (додаток Д);

• зміст (додаток Е);

• вступ (додаток Е);

• основна частина;

• спеціальна частина;

• організаційно-економічна частина;

• розділ з охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях (для дипломних робіт розділ з охорони праці);

• розділ з екології;

• висновки;

• перелік посилань (додаток Ж);

• додатки.

Розділи можуть мати інші, близькі за змістом, назви. Крім того, пояснювальна записка за рекомендаціями керівника та консультантів, за ухвалою засідання кафедри, може не мати окремих розділів або включати інші розділи, залежно від теми та направлення проекту.

1. Титульний аркуш. Завдання на дипломне проектування

Титульний аркуш пояснювальної записки готового дипломного проекту (роботи) (форма №Н-9.02, додаток Б) після заповнення підписується студентом-дипломником, керівником, консультантами і завідуючим кафедрою. Прізвище рецензента на титульному аркуші не ставиться.

Завдання на дипломне проектування (форма №Н-9.01, додаток В) видається керівником дипломного проекту (роботи) або кафедрою. Завдання повинно включати назву теми, початкові дані і вимоги до проекту, перелік питань, які потрібно розробити, обсяг графічної частини проекту (з переліком обов’язкових креслень). У завданні вказуються прізвища консультантів з окремих розділів проекту. Завдання підписується студентом і керівником дипломного проекту (роботи).

2. Анотація

Анотація має стисло відображати зміст дипломного проекту (роботи), включаючи усі розділи.

Анотація повинен містити відомості про обсяг пояснювальної записки, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, літературних джерел, текст анотації та перелік ключових слів.

Текст анотації повинен відображати наведену в записці інформацію в такій послідовності:

• об’єкт проектування, дослідження та розробки;

• стислий зміст кожного розділу із зазначенням основних технічних рішень, показників, рекомендацій;

• додаткові відомості: чи є робота частиною комплексної роботи, чи є публікації, заявки на винаходи та ін.

Ключові слова, що визначають розкриття суті записки, розміщують після тексту антації в кількості від 5 до 15 слів, написаних у називному відмінку прописними (великими) буквами, розміщеними в рядок і розділеними комами.

Обсяг анотації має бути не більше 500 знаків та бажано, щоб він розміщувався на одній сторінці. Приклад складання анотації наведено у додатку Г. Не рекомендується застосовувати в анотації незагально прийняті терміни та скорочення слів.

3. Перелік скорочень

При наявності в роботі більше 10 скорочень чи спеціальних символів їх доцільно включати в перелік скорочень та давати розшифрування. Спершу подають українські скорочення, а потім іноземні, обов’язково в алфавітному порядку. Приклад оформлення наведено в додатку Д

4. Зміст

Зміст подається на аркуші з основним написом для текстової конструкторської документації. Слово «ЗМІСТ» записують симетрично тексту, у вигляді заголовка.

Зміст повинен включати номери і заголовки всіх структурних елементів роботи та їх підрозділів ( від переліку позначень до додатків включно). У кінці останнього рядка заголовку зазначають номер сторінки, з якої починається структурний елемент. Усі заголовки пишуть строковими (малими) літерами, крімпершої. Приклад оформлення змісту наведено в додатку Е

5. Вступ

У вступі необхідно розкрити сутність і стан проблеми, її значення, мету та завдання, які необхідно вирішити при написанні та розкритті заданої теми роботи. Приклад оформлення наведено в додатку Е.

6. Основна частина

В основній частині проводиться аналітичний огляд, здійснюється обґрунтування вибраного напряму проектування, опис використовуваних методів і (або) методик, власні теоретичні та експериментальні дослідження, опис розробки програмного забезпечення, результати розрахунків, аналіз надійності і т.п. Проектний (проектно-розрахунковий або розрахунково-теоретичний), дослідницький (експериментальний) та конструкторський (конструкторсько-технологічний) розділи повинні бути підпунктами основного розділу.

7. Спеціальна частина

Призначена для висвітлення питань виробничого характеру, таких як виготовлення, настроювання та налагодження розроблюваного об'єкта, методики та апаратури для тестування і випробувань виробу, і т.п.

8. Організаційно-економічна частина

Питання з економічного обґрунтування дипломного проектування та оцінки економічних показників можуть розглядатися в інших розділах пояснювальної записки. У даному розділі розглядають питання відповідно до завдання, яке видається консультантом за даним розділом додатково до завдання на дипломне проектування. Потрібно враховувати, що кожне технічне рішення повинно бути економічно обґрунтованим.

9. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях

Питання охорони праці та техніки безпеки враховуються в усіх розділах проекту. У даному розділі розглядаються питання відповідно до завдання, яке видається консультантом за даним розділом дипломного проекту (роботи) додатково до завдання на дипломне проектування.

10. Екологія

У даному розділі розглядаються питання відповідно до завдання, яке видається консультантом за даним розділом дипломного проекту додатково до завдання на дипломне проектування. У деяких випадках тут можна висвітлити найбільші загрозливі промислові фактори, що впливають на довкілля, та проаналізувати методи їх усунення.

11. Висновки

У висновках стисло формулюють зміст усіх розділів записки і одержані результати, включаючи характеристику прийнятих проектних, конструкторських і технологічних рішень та їх ефективність.

Текст висновків поділяють на пункти. У висновках студент вказує, яку частину роботи він виконав самостійно та які нові завдання розв’язані ним у процесі проектування.

12. Перелік посилань

У записці повинні бути посилання на всі літературні джерела, що були використані. Загалом в роботі повинно бути не менше 20 використаних джерел інформації. Посилатися слід, як правило, на джерело в цілому. При необхідності допускається посилання на окремі розділи, таблиці, ілюстрації чи сторінки.

Посилання на джерело наводиться у вигляді порядкового номера джерела, взятого в квадратні дужки. Якщо необхідно посилатися одночасно на декілька джерел, їх номери зазначають через кому чи тире, наприклад: [12]; [1,4,7]; [5-9]; [2 с. 4]; [3 таблиця 2.1].

Перелік літературних джерел розміщують у порядку їх згадування в записці (найзручніший спосіб) або в алфавітному порядку.

Бібліографічний опис джерела в переліку має відповідати вимогам ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання». Бібліографічний опис дається мовою оригіналу. Прізвища авторів від їх ініціалів відокремлюють нерозривним пробілом (Ctrl+Shift+Space). При оформленні списку літератури до дипломного проекту (роботи) користуються такими самими правилами, як і при оформленні технічних видань згідно з додатком Ж.

Дозволяється також у якості джерел інформації використовувати ресурси глобальної мережі інтернет, проте тільки офіційні сайти виробників обладнання, інтернет-магазинів для складання кошторису тощо. Заборонено включати до переліку використаних джерел такі сайти як www.google.com, www.yandex.ru, www.yahoo.com та ін., які є загальними пошуковими сервісами, а також www.wikipedia.org, www.ukrreferat.com, www.referat.ru та ін., де інформація може мати неперевірений характер і додаватися на сайт неспеціалістами.

4. Оформлення ілюстрацій

Усі ілюстрації у записці у вигляді креслень, ескізів, схем, графіків, діаграм, фотографій та ін. називаються рисунками. Рисунки можуть бути виконані олівцем, пастою, тушшю, фломастером та розташовані на окремих аркушах або безпосередньо в тексті записки, якщо рисунки невеликі.

Рисунки нумеруються в межах кожного розділу двома цифрами – номером розділу і порядковим номером рисунку в розділі, розділеними крапкою.

Кожний рисунок повинен мати найменування. Слово «Рисунок», його номер та найменування розміщують під рисунком та записують таким чином:

Рисунок 7.8 – Приклад оформлення рисунків

Після номеру ставиться тире (–), а після найменування крапка не ставиться.

Рисунки і назва рисунку розміщуються по центру сторінки. Від основного тексту зверху і знизу відділяються пустим рядком.

На усі рисунки повинні бути посилання в тексті записки, наприклад: ... наведено на рисунку 2.3.

Якщо рисунок великий, то його дозволяється розміщувати на аркуші А4 в альбомній орієнтації, при цьому найменування розміщують під рисунком, а рамка основного напису залишається в стандартному положенні (вздовж короткої сторони аркуша А4). Заборонено завершувати розділ рисунком.

5. Оформлення таблиць

Таблиці нумерують у межах кожного розділу записки арабськими цифрами, розділеними крапкою, та розташовують над таблицею ліворуч. Кожна таблиця повинна мати назву, яку пишуть над таблицею. Перед назвою таблиці пишуть слово «Таблиця» і її номер, який складається з номера розділу і порядкового номера таблиці в межах розділу. Номер таблиці від назви виділяють тире, наприклад:

Рисунок 7.9 – Приклад оформлення таблиць

Якщо висота таблиці перевищує одну сторінку, її продовження переноситься на наступну сторінку. При цьому лінію, що обмежує першу частину таблиці знизу, не проводять, а над продовженням таблиці на наступній сторінці пишуть «Продовження таблиці 1.1». При переносі таблиці допускається її головку замінювати номерами граф, відповідно до їх номерів у першій частині таблиці.

Рисунок 7.10 – Приклад оформлення продовження таблиць

На всі таблиці повинні бути посилання у тексті записки, наприклад: ... наведено в таблиці 4.1. Закінчувати розділ таблицею заборонено.

6. Оформлення формул

Формули і математичні рівняння подаються у тексті окремим рядком і розташовуються на його середині. Переносити формулу на наступний рядок дозволяється тільки по знаках операцій, який повторюють на початку наступного рядка. Налаштування розмірів символів в формулі наведено на рисунку 7.11.

Рисунок 7.11 – Налаштування розмірів символів в формулах

Формули нумерують у межах розділу арабськими цифрами. Номер складається з номера розділу та порядкового номера формули, розділених крапкою. Номер формули записують у круглих дужках на рівні праворуч формули (рис. 7.12). Посилання на формули у тексті записки дають у дужках, наприклад: ... у формулі (2.1).

Рисунок 7.12 – Приклад оформлення формул

Пояснення символів і числових коефіцієнтів, які входять у формулу, необхідно подавати безпосередньо під формулою. Пояснення кожного символу треба давати з нового рядка, причому перший рядок пояснення повинен починатися зі слова «де» без двокрапки після нього.

7. Оформлення додатків

У додатках розміщують матеріал, що доповнює текст записки. До додатків виносяться:

• відомість дипломного проекту;

• специфікації;

• методики і протоколи випробувань;

• виведення розрахункових формул;

• акти про впровадження у виробництво та копії патентів, отриманих дипломником;

• коди програм;

• інші матеріали, які допомагають більш повно і докладно розкрити задум та шляхи реалізації проекту (роботи).

Кожен додаток треба починати з нового аркуша із зазначення вгорі та посередині сторінки слова «Додаток» та його позначення. Кожен додаток повинен мати заголовок, який записують симетрично тексту з прописної літери окремим рядком.

Додатки позначають прописними (великими) літерами українського алфавіту, починаючи з літери А, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Один додаток позначається як додаток А. У тексті записки повинні бути посилання на всі додатки.

Додатки повинні мати спільну з рештою роботи наскрізну нумерацію сторінок.

Якщо додаток є документом, який має самостійне значення і оформляється згідно з вимогами до документа даного виду, то перед його копією вкладають аркуш, на якому посередині друкують слово "Додаток ___'' і його назву, у правому нижньому куті аркуша проставляють порядковий номер сторінки. При цьому сторінки копій документів нумерують, продовжуючи наскрізну нумерацію сторінок дипломного проекту, незважаючи на власну нумерацію сторінок документів.

Якщо в додатках наведенні рисунки, таблиці або формули, то вони повинні нумеруватися в межах кожного додатку арабськими цифрами після буквеного позначення додатка, наприклад: формула (В.1).

У навчальних текстових документах у додатках також розміщують специфікацію до складальних креслень, креслень загальних видів, технологічні карти, карти монтажу, електричні схеми та ін. Посилання в тексті на такі додатки можна не наводити.