8. Сутність ціни праці як економічна категорія.

Серед найбільш популярних визначень ціни праці, відзначимо наступні:

- Витрати на виробництво товару (теорія вартості);

- Попит та пропозиція (теорія вільної ринкової конкуренції);

- Підсумок взаємодії праці, капіталу і землі (теорія трьох факторів);

- Цінність товару для споживача, кінцева в ряду по-требляют благ (закон граничної корисності) та ін

У конкретної економічної діяльності в якості ціни праці прийнято розглядати витрати капіталу перед-прінімателя (приватного, асоційованого, державного) на наймання трудящого, що включають:

- Витрати на відтворення робочої сили в процесі життєвого циклу на особисте споживання працівника і його сім'ї;

- Відшкодування підвищених витрат робочої сили особливого якості відповідно до вимог виробництва (складність, відповідальність, умови праці тощо);

- Підтримка зацікавленості працюючого в кращому виконанні дорученої йому роботи.

Ціна праці - це комплекс з декількох елементів: грошової заробітної плати (основної і додаткової), витрат на соціальне страхування та соціальне забезпечення (пенсії, допомоги), натуральної заробітної плати (виплати і пільги працівникам з фондів підприємств), податків на фонд оплати праці, входять до складу витрат підприємця на робочу силу.

9. Залежність ціни праці в залежності від зміни динаміки вартості робочої сили і попиту й пропозиції на робочу силу.

Механізм функціонування ринку праці відображає взаємодію попиту і пропозиції на робочу силу, які врівноважуються її ціною.

Процес формування попиту на робочу силу безпосередньо визначається речовим факторам виробництва та опосередковано відображає вплив інших чинників:

▪ чисельності покупців робочої сили та їхніх грошових доходів, що реально можуть бути інвестовані в трудові ресурси;

▪ можливості певної взаємозамінності живої праці та знарядь праці залежно від рівня цін на них;

▪ продуктивності праці й ринкової вартості (ціни) створюваного нею товару.

Величина попиту як платоспроможної потреби в робочій силі безпосередньо визначається рівнем ціни чи заробітної плати. Залежність між попитом і заробітною платою мають зворотний характер.

Величина пропозиції також визначається рівнем ціни робочої сили як товару, але, на відміну від величини попиту, ця залежність має прямий характер.

10. Оплата праці як елемент витрат на виробництво.

Витрати на оплату праці є однією з основних статей витрат і зай­мають значну частку в структурі собівартості сільськогосподарської продукції, причому фактичні витрати підприємства на робочу силу значно більші за ті, що безпосередньо виплачуються працівникам. Це пов’язано із соціальними виплатами, які зобов’язані здійснювати підприємства відповідно до діючого законодавства.

Витрати на робочу силу мають різний характер зв’язку з кінцевими результатами виробництва. Так, оплата праці постійних працівників, що здійснюється за місячними ставками в аграрних підприємствах (для фермерських господарств — оплата праці фермерів і постійних найманих працівників), розглядається ними як постійні витрати, і це справедливо, оскільки вказана частка фонду оплати праці повинна бути виплачена незалежно від того, який обсяг продукції вироблено і який прибуток одержує підприємство за наслідками господарської діяльності. Ця обставина зумовлює необхідність раціональної організації праці даної категорії постійних працівників, ретельного планування виробництва з метою забезпечення для них необхідного фронту робіт, що сприяє повному використанню фонду їх робочого часу протягом року.