Тема 10. Політика доходів та оплата праці.

1. Політика формування доходів населення.

2. Доходи – показники результатів економічної діяльності суб’єктів господарювання.

3. Трактування поняття “доход” в економічній літературі.

4. Рівень доходів членів суспільства як важливій показник їх добробуту.

5. Фактори, що безпосередньо впливають на величину доходів населення.

6. Раціональні форми політики доходів.

7. Політика доходів персоналу.

8. Сутність ціни праці як економічна категорія.

9. Залежність ціни праці в залежності від зміни динаміки вартості робочої сили і попиту й пропозиції на робочу силу.

10. Оплата праці як елемент витрат на виробництво.

11. Сутність заробітної плати як економічної категорії.

12. Організація заробітної плати й формування її рівня і їх зв'язок з питаннями забезпечення та зайнятості.

13. Функції заробітної плати і їх трактування в працях різних вчених.

14. Види, форми і системи оплати праці на підприємстві: номінальна і реальна заробітна плата.

15. Мінімальна заробітна плата.

16. Поняття тарифної системи оплати праці.

17. Формування фонду оплати праці на підприємствах.

18. Структура заробітної плати.

19. Джерела формування оплати праці.

1. Відомо, що вартість робочої сили є своєрідною основою всієї системи доходів від суспільної праці. При цьому політика доходів, що обирається державою, є важливою складовою загальної соціальної політики, оскільки показники доходів населення є визначальною характеристикою рівня життя та добробуту й одночасно економічною характеристикою.

Вартість робочої сили є своєрідною основою усієї системи доходів від суспільної праці.

Політика доходів, що здійснюється суспільством, являє собою важливу складову загальної соціально-економічної політики, оскільки показники доходів населення є характеристиками рівня життя й економічними характеристиками одночасно.

Доходи населення — це інструмент для визначення рівня добробуту суспільства. Ринкова економіка, орієнтуючи населення на підвищення свого добробуту, передусім за рахунок трудової активності, ініціативи і підприємництва, поряд з підтриманням соціально-незахищених груп населення потребує державних гарантій забезпечення споживання для всіх громадян.

Як макроекономічний показник доходи населення, структура їх формування та витрат характеризують систему розподільчих відносин країни, добробут її громадян, ступінь їхньої соціальної захищеності. Розподіл суспільного продукту відіграє виключно важливу роль не тільки у забезпеченні процесу суспільного відтворення, а й у формуванні потужних мотивів та стимулів до високопродуктивної праці. Розподільчі відносини, будучи похідними від відносин власності, прямо й безпосередньо впливають на соціальну структуру суспільства.

2. Доходи – показники результатів економічної діяльності суб’єктів господарювання.

Дохідність підприємства є одним із найголовніших показників, що відображають фінансовий стан підприємства. Такий показник визначає мету підприємницької діяльності. Крім керівництва фірми і колективу, він цікавить вкладників капіталу (інвесторів, кредиторів), а також державні органи, і передусім — податкову службу, фондові біржі, що здійснюють купівлю-продаж цінних паперів. Дохід являє собою основне джерело формування фінансових резервів, як окремого підприємства, так і державного бюджету. Застосування доходу як ключового показника ефективності діяльності дає можливість встановити реальний економічний ефект від результатів діяльності кожного окремого підприємства.

Отже, дохід є виручкою підприємства від реалізації продукції, надання послуг та виконання робіт без врахування податку на додану вартість та акцизний збір.