24. Робота над текстом у 1—2 класах

Загальне уявлення про зв’язне висловлювання в усній або письмовій формі

(про текст) учні одержують у період навчання грамоти.

Уже в добукварний період першокласники починають практично ознайомлюватися

з монологічною формою висловлювань, коли від учнів вимагають зв’язно

про щось розповісти, а не лише одним реченням дати відповідь на якесь запи-

тання.

Ознайомлювати дітей із поняттям текст починають після того, як вони ово-

лоділи поняттям речення. У процесі практичних спостережень та аналізу текстів

у букварний період в учнів поступово формуються уявлення, що текст складається

з речень, у кожному з яких говориться не про різне, а про одне і те саме. Речення

в тексті об’єднані спільним змістом, усі разом вони допомагають зрозуміти, що хотів

сказати автор. Заголовок тексту завжди відповідає його змісту. Першокласникам пропонують завдання: подумати, чому

текст має таку назву; за заголовком припустити, про що йтиметься в тексті; із про-

понованих заголовків вибрати лише ті, що підходять до даного тексту; поділити

текст на частини відповідно до поданих заголовків (назв); підібрати назви до серії

малюнків (ілюстрації, картини); самостійно дібрати заголовок до тексту тощо.

Починаючи з 2 класу, в учнів формуються лінгвістичні уявлення про текст

як зв’язне висловлювання. Зіставляючи текст з набором різнотематичних речень,

діти насамперед засвоюють, що текст складається з речень, об’єднаних певною

темою. Другокласників навчають також придумувати зачин та кінцівку до поданої

основної частини. Оволодівати цими вміннями учням допоможуть тренувальні

вправи на вибір потрібного зачину або кінцівки з кількох пропонованих. Завдяки

таким вправам школярі усвідомлюють смисловий зв’язок між частинами тексту. Учні навчаються розпізнавати тексти різних типів, виокремлюють елементи

опису чи міркування з розповідних текстів, творять мікротексти різних видів,

вчаться редагувати невдало складені.

25. Робота над текстом у 3-4 класах.

У 3—4 класах поглиблюються, розширюються лінгвістичні уявлення молод-

ших школярів про текст, його характерні ознаки, формуються відповідні вміння й

навички, вдосконалюються набуті раніше.

Учнів ознайомлюють з поняттями тема і мета тексту. У процесі аналізу

зв’язних висловлювань школярі визначають, про що йдеться в тексті (яка його

тема), задля чого (з якою метою) він написаний. Зіставляючи тексти різних типів,

у яких є спільний предмет висловлювання, учні доходять висновку, що залежно від

поставленої метими говоримо по-різному: складаємо текст-опис, розповідь чи міркуван-

ня. Удосконалюються вміння молодших школярів добирати до тексту заголовки.

Оскільки в заголовку можуть бути відображені не лише тема і основна думка тек-

сту, а ще й тип, стиль висловлювання. У 3—4 класах продовжується робота над усвідомленням суті абзацного поді-

лу. Відповідно до вимог програми учні навчаються також ділити текст на логічно

завершені частини за планом і без нього, складати план прочитаного тексту.

Спостерігаючи за структурою текстів різного обсягу, з’ясовуючи, як і чому

текст поділено на абзаци, встановлюючи підтеми логічно завершених частин,

добираючи

до них заголовки, учні, таким чином, вчаться складати план тексту. Зіставляючи план із вихідним текстом, учні можуть зробити висновок, що

план відображає зміст твору, його будову, передає основні думки тексту в логічній

послідовності. У 3—4 класах з’являються значні можливості для поглиблення знань про

засоби міжфразового зв’язку. Матеріал розділів «Текст», «Значення слова», «Бу-

дова слова» і, особливо, «Частини мови» (3 клас) та розділів «Текст», «Речення»,

«Частини мови» (4 клас) є сприятливим не лише для розширення знань молодших

школярів про лексичні засоби вираження зв’язності, а й для ознайомлення учнів

із групою синтаксичних та морфологічних засобів.

Матеріал розділу «Текст» створює можливості для поглиблення уявлень про

текст, його характеристики, мовні засоби зв’язності.