- •19. Післябукварний період.
- •20. Схема аналізу Букваря. Аналіз Букваря.
- •V. Висновок про підручник, його загальна науково-методична оцінка.
- •21. Особливості уроків навчання грамоти в малокомплектній школі.
- •22. Особливості методики вивчення розділу «Мова і мовлення».
- •24. Робота над текстом у 1—2 класах
- •25. Робота над текстом у 3-4 класах.
- •26. Значення знань із синтаксису в початкових класах.
- •27. Вироблення початкових уявлень про речення і його будову.
- •28. Формування поняття про речення.
- •29. Робота над засвоєнням понять «основа речення», «головні члени речення».
- •30. Робота над засвоєнням синтаксичного зв’язку між членами речення.
- •31. Вивчення однорідних членів речення.
- •32. Ознайомлення зі складним реченням.
- •33. Види вправ із синтаксису і пунктуації.
- •34. Завдання вивчення лексикології в початковій школі.
- •35. Наукові засади методики навчання елементів лексикології в початковій школі.
- •36. Організація вивчення лексикології на уроках рідної мови.
- •37. Основні принципи опрацювання лексичних тем.
V. Висновок про підручник, його загальна науково-методична оцінка.
21. Особливості уроків навчання грамоти в малокомплектній школі.
Перехід на систематичне навчання дітей у школі з шестирічного віку створює додаткові проблеми в роботі сільських шкіл. Успішне навчання школярів в умовах класів з малою наповнюваністю учнів вимагає розв’язання таких важливих завдань, як найдоцільніше комплектування класів, складання розкладу уроків,
розробка структури уроків, їх дидактико-методичне забезпечення.
У практиці сучасної сільської школи, до складу якої входять 1, 2, 3 і 4 класи, застосовуються різні варіанти об’єднання класів у комплект залежно від різних конкретних обставин, що склалися в тій чи іншій школі. Але, як показав досвід роботи з навчання учнів шестирічного віку в підготовчих класах у 70-х роках минулого століття, найдоцільнішим є об’єднання 1 класу шестиліток з 3 класом. Така доцільність пояснюється тим, що учні 3 класу вже встигли набути навичок самостійної навчальної праці на уроці, а це дасть учителеві можливість більше уваги приділити першокласникам. Недоцільність об’єднання 1 класу з 4 пояснюється тим, що 4 клас є свого роду «випускним» у початковій ланці і також вимагає посиленої уваги вчителя перед переходом у середню ланку загальноосвітньої школи.
Успіх навчально-виховного процесу в класах з малою наповнюваністю учнів
значною
мірою залежить також від дидактично обґрунтованого розкладу уроків.
Зважаючи на те, що основною особливістю організації навчальної роботи в умовах такого класу є чергування самостійної роботи одного класу з роботою під
керівництвом учителя іншого класу, на одному уроці необхідно об’єднувати такі
предмети, які найбільшою мірою давали б учителеві можливість планувати такі
чергування. Наприклад, уроки мови (письма) доцільно поєднувати з уроками
читання, а уроки математики — з уроками трудового навчання (якщо тема уроку
передбачає виконання роботи в приміщенні класу).
В останні десятиріччя поширення набуло поєднання одно-предметних уроків,
на яких опрацьовується одна й та сама тема в обох класах, наприклад, «Вірші Тараса Шевченка», «Київ — столиця України», «Свято врожаю» та ін., що дає змогу
використати на уроці спільну вступну і підсумкову бесіди, унаочнення, технічні
засоби навчання тощо. У процесі планування уроку грамоти в умовах класу-комплекту вчителеві
необхідно продумати кілька видів роботи, яку першокласники зможуть виконувати самостійно
в той час, коли він буде зайнятий з іншим класом. Такими видами
роботи можуть бути: розгляд сюжетних ілюстрацій і придумування зв’язної розповіді за їх змістом; заштриховування або розфарбовування контурних малюнків
(у зошитах з письма на друкованій основі); викладання звукових моделей слів
за допомогою фішок під заданими предметними малюнками; викладання слів із
букв розрізної азбуки; викладання слів із букв з наступним поділом їх на склади
і визначенням наголосу; самостійне читання слів у колонках з виконанням різних
завдань вибіркового характеру; повторне самостійне читання вже опрацьованих разом з учителем тек-
стів; напівголосне парне читання: один учень читає, другий стежить і контролює
його, а потім навпаки. Під час самостійної роботи першокласників учитель знаходить можливість
стежити за ними, короткими вказівками, порадами, зауваженнями спрямовувати
їхню роботу, надавати індивідуальну допомогу найслабшим.
