Тема 10 „Макроекономічні показники в системі національних рахунків”
1. Система обрахунку макроекономічних показників СРСР називалась баланс народного господарства:
а) так; б) ні.
2. В балансі народного господарства враховувались результати діяльності сфери матеріального виробництва та невиробничої сфери:
а) так; б) ні.
3. На теперішній час макроекономічні показники розраховуються за системою національних рахунків:
а) так; б) ні.
4. ВВП – це показник балансу народного господарства:
а) так; б) ні.
5. Розрахунок макроекономічних показників передбачає врахування державних та приватних трансфертів:
а) так; б) ні.
6. Макроекономічні показники можуть бути розраховані виробничим методом:
а) так; б) ні.
7. Якщо від ВНП відняти доходи від використання ресурсів резидентів за кордоном і додати доходи від використання ресурсів нерезидентів в країні, то ми отримуємо ВВП:
а) так; б) ні.
8. Національний дохід - це сума зарплати, чистого експорту, прибутку і відсотку:
а) так; б) ні.
9. Різниця між експортом та імпортом називається чистий експорт:
а) так; б) ні.
10. ЧНП – це різниця між ВНП і амортизаційними відрахуваннями:
а) так; б) ні.
11. Реальний ВВП – це обсяг виробництва благ поточного року в цінах базового року:
а) так; б) ні.
12. Якщо темпи зростання номінального ВВП перевищують темпи зростання цін, то реальний ВВП знижується:
а) так; б) ні.
13. Національний дохід перевищує використовуваний дохід:
а) так; б) ні.
14. Державними трансфертами можуть бути перекази фізичних осіб:
а) так; б) ні.
15. ВВП не враховує перепродаж товарів, які були у вжитку:
а) так; б) ні.
Тема 12 „Економічне зростання”
1. Економічне зростання вимірюється темпами зростання номінального ВВП:
а) так; б) ні.
2. Темпи зростання реального ВВП становлять: 8,7%, 7,8%, 7,2%, 6,5%, 5,9%. Це означатиме, що економіка країни має тенденцію до зниження темпів зростання:
а) так; б) ні.
3. Екстенсивний тип економічного зростання означає, що збільшення реального обсягу виробництва благ в економіці досягається за рахунок використання більшої кількості ресурсів:
а) так; б) ні.
4. Якщо збільшення реального обсягу виробництва благ в економіці досягається за рахунок більш ефективного використання ресурсів, то це інтенсивний тип економічного зростання:
а) так; б) ні.
5. Якщо зростання реального ВВП на 20-30% обумовлено екстенсивними факторами, то в економіці існує переважно екстенсивний тип економічного зростання:
а) так; б) ні.
6. Економічне зростання викликає погіршення якості природного середовища:
а) так; б) ні.
7. За способом впливу на економічне зростання фактори поділяються на екстенсивні та інтенсивні:
а) так; б) ні.
8. Інтенсивні фактори економічного зростання пов’язані із збільшенням обсягу капіталу:
а) так; б) ні.
9. Найбільш вагомий вплив на підвищення суспільної продуктивності праці має науково-технічний прогрес:
а) так; б) ні.
10. НТР – це поступові кількісні і частково якісні зміни у розвитку науки і техніки:
а) так; б) ні.
11. Позитивний вплив на суспільну продуктивність праці має збільшення кількості працівників:
а) так; б) ні.
12. Якщо темпи зростання капіталу відповідають темпам зростання населення, то досягається стабільність економічної системи:
а) так; б) ні.
13. У стані стагнації можуть бути високими темпи економічного зростання:
а) так; б) ні.
14. Економічне зростання забезпечує лише позитивний вплив на навколишнє середовище:
а) так; б) ні.
15. Інфляція обов’язково спричиняє зниження темпів економічного зростання:
а) так; б) ні.
Тема 13 „Макроекономічна нестабільність: економічний цикл та безробіття”
1. Піднесення і спади ділової активності, які відбуваються періодично на фоні загальної тенденції до зростання – це економічне зростання:
а) так; б) ні.
2. К. Маркс виділяє такі фази економічного циклу, як: криза, депресія, пожвавлення, піднесення:
а) так; б) ні.
3. У фазі економічного циклу „Пік” скорочуються виробництво і зайнятість, знижується ділова активність, проте ціни не мають тенденції до зниження:
а) так; б) ні.
4. У фазі економічного циклу „Спад” виробництво і зайнятість досягають найнижчого рівня, рівень цін має тенденцію до зниження, проте ділова активність починає пожвавлюватися:
а) так; б) ні.
5. У фазі економічного циклу „Пожвавлення” зростають виробництво і зайнятість, підвищується ділова активність і рівень цін:
а) так; б) ні.
6. Обсяги виробництва і зайнятості найбільш реагують на зміну фаз економічного циклу в галузях, які виробляють засоби виробництва:
а) так; б) ні.
7. Цикли тривалістю 7-11 років називаються великими:
а) так; б) ні.
8. Середні цикли ХХ ст. не мають усіх послідовних фаз:
а) так; б) ні.
9. Довгі хвилі передбачають оновлення технологічного способу виробництва:
а) так; б) ні.
10. Система державного антициклічного регулювання спричиняє більшу тривалість економічного циклу:
а) так; б) ні.
11. Антициклічна політика – це заходи держави, які спрямовані на зміну маси грошей в обігу:
а) так; б) ні.
12. Особи, які не мають роботи або заробітку і зареєстровані в центрі зайнятості – це безробітні:
а) так; б) ні.
13. Зайняті та безробітні формують економічно неактивне населення:
а) так; б) ні.
14. Особи, які шукають роботу, що відповідає їхньої кваліфікації або оплачується за більш високою ставкою зарплати є„фрикційними” безробітними:
а) так; б) ні.
15. „Циклічні” безробітні – це особи, які потребують підвищення кваліфікації, для того щоб мати роботу:
а) так; б) ні.
Тема 14 „Інфляція як основна макроекономічна проблема ринкової економіки”
1. Зростання загального рівня цін в економіці – це дефляція:
а) так; б) ні.
2. В Радянському Союзі інфляція мала прихований характер:
а) так; б) ні.
3. Після припинення обміну паперових грошей на золото інфляція набуває хронічного характеру:
а) так; б) ні.
4. Якщо в обігу замість золотих чи срібних монет з’являються мідні гроші, то це означає їх знецінювання за вагою:
а) так; б) ні.
5. Сповільнення темпів зростання цін називається стагфляцією:
а) так; б) ні.
6. Темп інфляції
розраховується за формулою
:
а) так; б) ні.
7. За темпами зростання цін інфляція поділяється на національну, регіональну та світову:
а) так; б) ні.
8. Залежно від рівня антиінфляційної політики інфляція поділяється на приховану і не приховану:
а) так; б) ні.
9. Якщо щорічне зростання цін становить 7%, то це – помірна інфляція:
а) так; б) ні.
10. Якщо щорічне зростання цін становить понад 200%, то така інфляція називається галопуючою:
а) так; б) ні.
11. Адаптаційна політика за умов інфляції передбачає прямі методи впливу на економіку:
а) так; б) ні.
12. До непрямих методів впливу на ціни відносять монетарну і фіскальну політику:
а) так; б) ні.
13. В довгостроковому періоді адаптаційна політика підриває стимули до зростання продуктивності праці:
а) так; б) ні.
14. «Заморожування» цін і зарплати – це методи адаптаційної політики за умов інфляції:
а) так; б) ні.
15. Найбільші втрати від інфляції мають суб’єкти з нефіксованими доходами:
а) так; б) ні.
Тема 15 „Кредитна система та кредитно-грошова політика держави”
1. Сукупність кредитно-фінансових установ, які створюють, акумулюють і пропонують грошові засоби – це кредитна система держави:
а) так; б) ні.
2. Ознаками кредиту є платність, строковість, повернення:
а) так; б) ні.
3. У багатьох країнах банківська система має три рівні:
а) так; б) ні.
4. Перший рівень банківської системи утворює центральний банк:
а) так; б) ні.
5. Управління рахунками уряду здійснюють комерційні банки:
а) так; б) ні.
6. За видами операцій комерційні банки поділяються на універсальні і спеціалізовані:
а) так; б) ні.
7. Укрексімбанк – це державний банк:
а) так; б) ні.
8. ПриватБанк – це регіональний банк:
а) так; б) ні.
9. Основними функціями комерційних банків є заощадження депозитів і надання позик клієнтам:
а) так; б) ні.
10. Прибутковими операціями комерційного банку є кредитні:
а) так; б) ні.
11. Безпека комерційного банка – це своєчасне надання кредитів:
а) так; б) ні.
12. Мінімальні обов’язкові банківські резерви створюють комерційні банки:
а) так; б) ні.
13. До інструментів прямого впливу на пропозицію грошей відносять операції на відкритому ринку:
а) так; б) ні.
14. Облікова ставка – це плата за кредити, які надають комерційні банки:
а) так; б) ні.
15. НБУ кредитує населення:
а) так; б) ні.
Тема 16 „Фінансова система та фінансова політика держави”
1. Гроші набувають форми фінансів, якщо вони певним чином акумулюються з певною метою та на строго визначених засадах розподіляються:
а) так; б) ні.
2. У фінансову систему не входить державний бюджет:
а) так; б) ні.
3. Основною ланкою фінансової системи є державний бюджет:
а) так; б) ні.
4. План розподілу видатків і формування доходів держави - це державний борг:
а) так; б) ні.
5. Державний бюджет виконує розподільчу і контрольну функції:
а) так; б) ні.
6. Доходна частина бюджету не може формуватися за рахунок податків і державних позик:
а) так; б) ні.
7. Субсидії, що виплачуються з бюджету – це державна допомога підприємствам і громадянам:
а) так; б) ні.
8. Фінансування з бюджету будівництва шляхів сполучення - це державні трансферти:
а) так; б) ні.
9. Виплата з державного бюджету зобов’язань за зовнішніми боргами – це відсоткові платежі:
а) так; б) ні.
10. Якщо надходження перевищують видатки бюджету, то його стан є профіцитним:
а) так; б) ні.
11. Найбільш інфляційним шляхом фінансування бюджетного дефіциту є грошова емісія:
а) так; б) ні.
12. Найбільш небезпечним для економіки є бюджет з дефіцитом 2% ВВП:
а) так; б) ні.
13. Причиною бюджетного дефіциту може бути падіння виробництва:
а) так; б) ні.
14. Заходи держави щодо зміни доходів і видатків державного бюджету з метою впливу на макроекономічну ситуацію – це фіскальна політика:
а) так; б) ні.
15. ПДВ – це пропорційний податок:
а) так; б) ні.