Самостійне опрацювання

4. Способи і засоби здійснення міжбанківських операцій в іноземній валюті

Здійснення банками операцій в іноземній валюті — це використання кореспондентських відносин із зарубіжними банками або фізична присутність на іноземних ринках.

Останній варіант потребує створення вітчизняними банками структурних підрозділів в інших країнах, що регламентуються Положенням «Про порядок створення дочірнього банку, філії і представництва українського банку на території інших держав, особливості їх закриття та здійснення нагляду», затвердженим постановою Правління НБУ від ЗО січня 2002 р. № 45.

Установлення кореспондентських відносин, як правило, передбачає відкриття кореспондентських рахунків. Кореспондентський рахунок — це рахунок для обліку розрахунків, які виконує одна банківська установа за дорученням і на кошти іншої банківської установи на підставі укладеного кореспондентського договору (угоди). Розрізняють два види кореспондентських рахунків: «лоро» та «ностро». «Лоро» — рахунок, який відкриває банк своєму банку-кореспонденту. «Ностро» — рахунок, відкритий даним банком у банку-кореспонденті. Іншими словами, коли банк відкриває рахунок в іншому банку, то з позиції банку, що звернувся із заявою про відкриття, це буде рахунок «ностро», а з погляду банку, що відкрив такий рахунок, він буде рахунком «лоро».

Кореспондентські відносини можуть запроваджуватися і без відкриття рахунків. У цьому разі розрахунки між двома банками здійснюються з використанням іншої кредитної установи, у якій кожний із цих банків має відкриті кореспондентські рахунки.

Згідно з Положенням «Про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій», затвердженим постановою Правління НБУ від 17 липня 2001 р. № 275, для отримання письмового дозволу на здійснення операцій з ведення кореспондентських рахунків банків-нерезидентів у гривнях та на відкриття кореспондентських рахунків у банках-нерезидентах в іноземній валюті рівень регулятивного капіталу уповноваженого банку повинен відповідати вимогам НБУ.

Способи і засоби здійснення міжбанківських операцій в іноземній валюті. Уповноважені банки України можуть здійснювати міжбанківські розрахунки в іноземній валюті двома способами:

1. З банками (резидентами та нерезидентами), установлюючи прямі кореспондентські відносини на підставі укладеного договору за допомогою таких засобів:

а) пошти, телеграфу, телекса, інших засобів зв'язку за умови забезпечення цілісності та конфіденційності інформації (при цьому виконання розрахункових документів, одержаних за допомогою документів, факсимільного зв'язку, не дозволяється);

б) міжнародних телекомунікаційних систем;

в) програмних та технічних засобів формування і передавання розрахункових документів та повідомлень у форматі платіжної системи банку кореспондента (резидента та нерезидента), наданих цим банком, за умови забезпечення цілісності та конфіденційності інформації.

2. З банками-резидентами через систему електронних платежів (СЕП) Національного банку України в мультивалютному режимі.

СЕП НБУ — загальнодержавна платіжна система,, що забезпечує здійснення розрахунків між банківськими установами, органами державного казначейства на території України із застосу­ванням електронних засобів приймання, обробки, передавання та захисту інформації. Мультивалютний режим функціонування СЕП — відокремлене передавання та зберігання в СЕП інформації про платежі в кожній конкретній валюті при однаковому функціональному призначенні цієї інформації та технології її обробки. Порядок виконання уповноваженим банком розрахунків в іноземній валюті через СЕП НБУ аналогічний порядку розрахунків у національній валюті.

Банк-резидент, який не має ліцензії на відкриття кореспондентських рахунків у банках- нерезидентах в іноземній валюті та здійснення операцій за ними, може виконувати міжнародні розрахунки за допомогою мережі кореспондентських рахунків іншого банку України, який уповноважений на здійснення таких розрахунків.