Спеціалізована школа №71

Солом’янського району м. Києва

Проект

на тему: «Писанки»

Виконали: учениці 7-Акласу

Щекачихіна Катерина та Портянко Лейла

Вчитель: Сапега Н.В

вчитель вищої категорії,

«старший вчитель»

Київ

2013

Зміст

1. Вступна частина……………………………………………………………….3

1.1 Обґрунтування вибору теми проекту……………………………………..…3

1.2 Завдання які вирішує обраний проект………………………………………3

1.3 Визначення рівня знань для виконання обраного проекту………………..3

1.4 Вимоги які має відповідати виріб………………………………………….3

2. Основна частина………………………………………………………….…..4

2.1 Із історії еволюції писанок.…………………………………………….….…4

2.2 Вироби аналоги та їх аналіз………………………………………..…………5

2.3 Добір матеріалів, інструменти………………………………………….....…6

2.4 Економічний аналіз виробу………………………………………………....6

2.5 Маркетингові дослідження………………………………………………….6

2.6 Розрахунок собівартості виробу…………………………………………...7

3. Висновки………………………………………………………………...........8

4. Додатки………………………………………………………………………..9

4.1 План роботи з виконання проекту………………………………………….10

4.2 Ескізний малюнок виробу…………………………………………………..11

4.3 Технологічна послідовність виготовлення виробу………………………..12

4.4 Анкета міні-маркетингового дослідження……………………………….15

4.5 Реклама……………………………………………………………………….16

4.6 Фото виробу………………………………………………………………..17

5. Список інформаційних джерел……………………………………………18

2

1. Вступна частина

1.1 Обґрунтування вибору проекту

Ми вибрали тему писанкарства, тому що вирішили зробити подарунки нашим рідним до свята Великодня. Саме цей вид образотворчого мистецтва допомагає краще висловити свою любов та повагу. Писанки слугують не тільки ефектним елементом декору та гарним подарунком, але й оберегом у кожній оселі. Кожному символу на писанці існує своє тлумачення і, наносячи цей символ на неї, ми вкладаємо певне побажання.

1.2 Завдання які вирішує обраний проект

Виконуючи цей проект, ми розвиваємо техніку виконання писанок, вчимося вдало поєднувати кольори, вивчаємо історичне походження писанок, підбираємо певні символи для індивідуальної особи.

1.3 Визначення рівня знань для обраного проекту

Ми у своїй роботі використали техніку писанкарства, якої навчились на уроках трудового навчання у 5 класі. Додатково нам нещодавно довелося навчитися виготовляти корзинки та підставки для збереження справжніх оберегів.

1.4 Вимоги, яким має відповідати виріб

1. Економічність. 5. Ергономічність

2. Якість виконання виробу. 6. Екологічний аспект вибору.

3. Естетичність зовнішнього вигляду.

3

2. Основна частина

2.1 Із історії еволюції писанок

Цей вид мистецтва поширений у багатьох народів світу. З писанками і фарбованими яйцями (крашанками) пов'язано безліч легенд, повір'їв, переказів, звичаїв, традицій, обрядів, які виникли ще в язичеську добу, видозмінювалися, а з прийняттям християнства набули нової якості — пов'язаної з дійством освячення паски під час найголовнішого християнського свята — Великодня. Звідси і їхня назва — «великодні яйця».

В уявленнях багатьох народів яйце втілювало джерело життя і всього всесвіту. У стародавніх персів, індіанців, візантійців, а також у древніх греків та римлян вважалося, що всесвіт виник з яйця. Стародавні індо-іранські легенди теж це підтверджують. Предки слов'ян називали розписані яєчка «красними яєчками».

Давніми художниками використовувались саморобні фарби, які виготовлялись з кори та плодів дерев, трав і квітів. Наприклад, жовтий колір виготовляли з кори яблуні-дички, яку відварювали і настоювали. Таку фарбу називали «яблінкою», або «жовтилом». Жовтий колір можна отримати також з гречаної соломи, а з гречаної полови — бурий. Зелений колір добували з полови конопляного насіння. Чорний колір діставали з лушпиння соняшника. Брунатний — з лушпиння цибулі або з настою дубової кори, а також з кори вільхи. Червоний — з настою звіробою. Але вже ближче до наших часів червону фарбу виготовляли з червоного або сандалового дерева, яке привозили з Бразилії українські емігранти. Трісочки цього дерева запарювали з гарячою водою і отримували гарну червону фарбу, яку називали «бразолія». До природних барвників обов’язково додавали галун (алюмокалієві квасці), для кращого зафарбовування. Тому в деяких місцевостях України писанки називали галунками. Фарбовані у таких барвниках писанки не боялися світла і мали гарні ніжні відтінки.Природні фарби не дуже тривкі,тому з часом вицвітають. А щоб побачити, якими були древні писанки спочатку користуються мікроскопом: у порах шкаралупи зберігається початковий колір.

4