2.Методи визначення рівноважного обсягу виробництва у кейнсіанській моделі.

Методи визначення рівноваги обсягу виробництва.

Кейнсіанська модель макроекономічної рівноваги для визначення рівноважного рівня виробництва використовує 2 тісно взаємозалежних методи: метод зіставлення сукупних витрат і обсягу виробництва та метод вилучень та ін’єкцій.

1-ий метод фактично зводиться до доказу рівності С+Іn = ЧНП. Рівноважний рівень виробництва - це такий обсяг виробництва, що забезпечує сукупні витрати, достатні для закупівлі загального обсягу продукціј, тобто при рівноважному ЧНП загальна кількість вироблених товарів = загальній кількості закуплених товарів. Рівноважний рівень характеризує такий стан виробництва, при якому немає ні надвиробництва, що призводить до накопичення непроданих товарів і тому знижує темп зростання виробництва, ні надлишку сукупних витрат, що призводять до скорочення розмірів запасів і підвищення темпів зростання виробництва. Метод визначення ЧНП шляхом зіставлення витрат і обсягів виробництва дає можливість чітко уявити загальні витрати як безпосередній фактор, що визначає рівні виробництва, зайнятості та доходу. Його у певному значенні доповнює метод “вилучення та ін’єкцій”, оскільки всю увагу в ньому акцентовано на нерівності С+І і ЧНП за всіх умов виробництва, крім рівноважного стану. Метод “вилучення та ін’єкцій” є другим методом в кейнсіанській моделі. Суть методу полягає в тому, що частина доходу, отриманого від виробництва даного обсягу продукціј, домогосподарства можуть зберігати, тобто заощадження являють собою вилучення з потоку “витрати-доходи”. У зв’язку з цим споживання може не досягати рівня випущеного чистого національного продукту і рівновага порушиться. Компенсацією втрати споживання можуть бути інвестиції.

У точці Е настає рівновага, що означає рівність планових заощаджень домогосподарств і планових інвестицій підприємців. Ця відповідність планів призводить до рівноваги чистого національного продукту, споживання та інвестицій, тобто витік заощаджень буде цілком компенсований інвестиціями.

Кейнсіанська точка зору ґрунтується на тому, що сукупний попит є нестабільним, ринкова система нездатна до саморегулювання в умовах монополізму і нездатна самостійно вийти із стану кризи, депресіј, значного рівня циклічного безробіття, тому державі необхідно контролювати і регулювати сукупний попит, щоб він відповідав сукупній пропозиціј. Цільовими пріоритетами кейнсіанськој політики є зайнятість і стабільність економічного заростання, а інструментами - державний бюджет і кредитно-грошова політика.

9 Вариант.

1.Сукупний попит та його цінові детермінанти

Совокупный спрос – это реальный объем нац пр-ва, кот. готовы купить домашние хоз-ва, бизнес, го-во, заграница при данном уровне цен в стране. Основными компонентами совокупного спроса являются: потребительские расходы, инвестиционные расходы, государственные расходы, чистый экспорт.

P AD Кривая совок. спроса

иллюстрирует измен-я

суммарного (совок-го)

Q уровня всех расходов домашних хоз-в, бизнеса, гос-ва и заграницы в зависимости от изменения уровня цен.

На совок. спрос на макроуровне оказывают влияние 3 цен. фактора:

1) эффект %-й ставки. С повышением цен повышается уровень %-й ставки, что сокращает потребительские и инвестиционные расходы. Более высокий уровень цен увеличивает спрос на деньги, а повышенные %-е ставки приводят к сокращению расходов производителей и потребителей, тем самым вызывают сокращение спроса на реальный объем нац-го произ-ва, т.е. совок. спрос уменьшается;

2)эффект кассовых остатков или эффект богатства. Реальная ст-ть накопленная средств снижается уменьшая покупательную способность населения;

3) эффект импортных закупок. Повышение уровня цен в нашей стране способствует увеличению импорта и сокращению экспорта. Эти эффекты связаны с изменением уровня цен и графически изображаются движением по кривой совок. спроса.